УКР РУС ENG 
   

Веб-конференція відповідального редактора Інтернет-порталу «Православіє в Україні», співголови оргкомітету Всеукраїнського фестивалю ЗМІ православних Юлії Комінко



Шановні читачі!

Пропонуємо Вашій увазі відповіді відповідального редактора Інтернет-порталу «Православіє в Україні», співголови оргкомітету Всеукраїнського фестивалю ЗМІ православних Юлії Комінко на запитання користувачів православного Інтернету.

Миколай:
Шановна Юлія Миколаївна! Надайте, будь ласка, коментар словам апостола Павла «...а жене учить не позволяю...». Дякую за відповідь!

Юлія Комінко: Доброго дня, шановний Миколаю! Дякую за запитання.
Напевне, Вас цікавить не богословський коментар слів апостола Павла, адже в такому разі Ви поставили б це запитання під час іншої веб-конференції людині з відповідною освітою.

Наскільки я розумію, Ви чекаєте коментаря саме в контексті церковної журналістики, адже в усіх засобах масової інформації, в тому числі православних та церковних, жінки обіймають чимало посад, зокрема й керівних.

На форумах, у коментарях до статей православних журналісток ваше запитання порушується досить часто. Авторки та читачі намагаються знайти на нього відповідь, виходячи з кожної конкретної ситуації. Та в більшості випадків ідеться про те, що, виступаючи з публіцистичною статтею, журналістка не намагається когось чогось навчати, а лише звертає увагу громадськості на ту чи іншу проблему.

Можу сказати, враховуючи власний досвід, що все в церковних засобах масової інформації чиниться з благословення священноначалля Церкви та безпосередньо керівника у священному сані і є для працівників своєрідним церковним послухом (рос. мовою — послушание).

Зокрема кожен робочий день нашої редакції розпочинається з благословення шеф-редактора та засновника порталу «Православіє в Україні», прес-секретаря Предстоятеля Української Православної Церкви, голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ протоієрея Георгія Коваленка. Його Високопреподобіє безпосередньо затверджує основні кроки редакційного колективу та приймає звіти про виконану роботу.

Дотримуємося також порад і зауважень інших членів редколегії, зокрема шанованого ведучого рубрики «Запитання до священика» на нашому сайті ігумена Аліпія (Світличного); численних друзів та позаштатних співробітників сайту у священному сані, а також працівників Синодального інформаційно-просвітницького відділу, з якими працюємо пліч-о-пліч вже не перший рік.

Тож, навчати, як бачите, є кому)). Жіноча ж частина редакції сайту «Православіє в Україні», у свою чергу, намагається також виконувати настанови апостола Павла та «учится в безмолвии, со всякою покорностью; …в вере и любви и в святости с целомудрием» (1 Тим. 2, 11, 15) ))).


Юрій Павлович: Позаминулого року з фестивалю ЗМІ не всі його учасники виїжджали в доброму настрої. Гостей (зокрема священиків) посилили в готелі "Юнат", де не було гарячої води і люди не могли помитися. Де з віконних рам, які розсохлися дув вітер. Де ввечері треба було пройти сотню метрів в абсолютній темряві.
Чи буде цього року такий екстрім? Чи можливо вже буде більша продуманість організації фестивалю? Дякую за відповіді.

Юлія Комінко: Дякую, Юрію Павловичу, за запитання!
Насамперед хотілося б відзначити, що попри всі організаційні вади надзвичайним позитивом є те, що фестиваль відбувся. Що таке явище, як всеукраїнський форум православних журналістів стартував та зібрав однодумців з усіх регіонів України. Потребу в такому зібранні ми відчували вже давно й гостро, тож раділи можливості просто зустрітися та поговорити, побачити одне одного, познайомитися особисто з тими, кого знаєш лише у «віртуалі» або з розмов по телефону.

Щодо вказаних Вами організаційних недоліків, то, по-перше, складнощі з гарячою водою та опаленням були б неминуче — опалювальний сезон ще не розпочався, і в багатьох громадських закладах немає й гарячої води. По-друге — щодо продуманості організації, — то оргкомітет виходив із ціни за проживання: якщо вона була б дорожчою, не всі учасники могли б собі дозволити приїхати до Києва. Адже людям треба оплатити собі дорогу туди й назад, сплатити оргвнесок та ще харчуватися власним коштом у столиці. Тож ми намагалися мінімізувати витрати, що, в свою чергу, викликало вказані Вами незручності, притаманні недорогим готелям.

Врахувавши осінній, як Ви його назвали «екстрім», другий фестиваль ми провели в Ялті в Лівадійському санаторії, на території царського палацу в Лівадії. Наскільки мені відомо, жодних претензій щодо проживання, харчування та навколишньої території в учасників не виникло. Окрім, хіба що, тих 800 сходинок, які доводилося долати до узбережжя Чорного моря))).

Сподіваємося, що умови й третього фестивалю, підготовка до якого зараз у повному розпалі, не залишать в учасників прикрих спогадів. Та знов таки, фінансові реалії – а проводиться фестЗМІ за мінімальної спонсорської підтримки — змушують на себе зважати.

До речі, запрошуємо всіх небайдужих до долі православних ЗМІ надати фінансову допомогу окремим редакціям церковних мас-медіа. Є такі редакційні колективи, які багато років працюють над виданням чудових православних газет та журналів у себе в регіонах, але через матеріальну скруту не можуть — хоча й дуже прагнуть — відвідати Фестиваль. І, можливо, з’являться доброчинці, які могли б допомогти церковним журналістам взяти участь у цьому святі спілкування з однодумцями.


Юрій, Рівненська єпархія: Досить мало новин із Рівненської єпархії. Якщо знаходжу якісь новини, то відсилаю на електронну адресу, що вказана в нижній частині сайту. Але листи повертаються по причині того, що такого користувача не існує. Як Ви це прокоментуєте?

Які є ще контакти з вами? e-mail, ICQ, Skype і т.п.

Юлія Комінко: Юрію, до того часу, як розпочалася наша веб-конференція, проблему з поштою, сподіваємося остаточно, вирішено. Виник збій у поштовій програмі, який важко було виявити та встановити його джерело, та на цей момент наш системний адміністратор запевняє, що все до ладу.

Тим більше, що попри повернення листів, ми все, що надсилалося, таки отримували.

Контакти зі мною особисто можна підтримувати за електронною адресою juillet@ukr.net. Але редакційна пошта — news@orthodoxy.org.ua — працює.

А найзручнішим, напевне, буде зв’язок Ваш безпосередньо з сайтом. Реєструйтеся на сайті як редактор і виставляйте новини власноруч. Спочатку все, що Ви друкуватимете, модеруватимуть адміни — оформлення матеріалів вимагає дотримання певних вимог та узгоджень. Надалі можна буде розглянути можливість роботи без премодерації — після консультацій з редакцією та відпрацювання обопільно прийнятних схем співпраці. Будете сам собі репортер)).

З такою самою пропозицією звертаємося до всіх, кому цікаво писати та читати про православ’я в Україні: сайт у новій його версії є відкритим майданчиком для того, щоб ділитися своїми анонсами, оголошеннями та новинами.


Ангелина Яковлевна, Москва, тележурналист: Уважаемая Юлия, я плохо знаю украинский язык, но иногда приезжаю в Киев и Донецк по работе. Бываю в Ионинском монастыре. И, кстати, очень часто вижу отца Иону в Москве на фестивале «Вера и слово» и «Рождественских чтениях».
У Вашего портала есть достойные материалы на русском языке. В связи с этим вопрос: То, что «Православие в Украине» не участвует в этих мероприятиях — это политика Священноначалия, Вашей редакции или Ваша личная, как редактора? Если это не Ваша инициатива, а указ свыше, то почему отец Иона участвует? Спасибо. Удачи Вам

Юлия Коминко: Уважаемая Ангелина Яковлевна! Спасибо за вопрос и добрые пожелания.

Скажу сразу, что наше неучастие в упомянутых Вами мероприятиях не является ничьей политикой и подобных указов «свыше» никогда не поступало. Кроме того, не всё так безнадёжно)).

В 2006 году вместе с ответственным редактором официального сайта УПЦ Александром Андрущенко мы принимали участие во втором фестивале «Вера и слово». Правда, удалось приехать только на 1 день.

В работе ІІІ форума «Вера и слово» в 2008 году мы принимали участие с первого до последнего дня, что подробно и оперативно освещали в специальном разделе (http://orthodoxy.org.ua/ru/iii_festival_pravoslavnih_zmi_vira_ta_slovo). Также сайт «Православие в Украине» был представлен в один из вечеров фестиваля на презентации украинских СМИ, впечатлениями от которого мы поделились с нашими читателями в публикации «Украинские СМИ в Москве: один главный вывод».

Надеемся присутствовать на «Вере и слове» и в этом году.

Что касается «Рождественских чтений», то в них в разные годы принимали участие руководители сайта — протоиерей Георгий Коваленко и священник Андрей Дудченко (главный редактор сайта с 2005 по 2008 г.).


Бабенко Крістіна 16 років, Донецьк: Доброго дня! Я не так давно чула, що нові закордонні паспорти будуть носити клиймо 666! Як Церква вирішує це питання з владою? І чому це ніяк не висвітлюється на Вашому сайті? Дякую!

Юлія Комінко: Доброго дня, Крістіно! Якщо в закордонних паспортах дійсно ставитимуть клеймо 666 і Церква буде вирішувати ці питання з владою, сайт «Православіє в Україні» неодмінно відстежуватиме та відображатиме перебіг подій. Та поки що такої інформації не надходило.

Віталій, Білогородка: Доброго дня, Юліє. Скажіть кілька слів про себе. Зокрема цікавить Ваш досвід роботи саме з церковними ЗМІ. Запитання: чи планує портал вести Календар українською мовою? Погодьтеся, ідея своєчасна і бажана. Дякую.

Юлія Комінко: Доброго дня, шановний Віталію! Дякую за запитання.
Так склалося, що мій досвід роботи саме з церковними ЗМІ розпочався ще з часів навчання в Інституті журналістики КНУ ім. Т.Шевченка та, на щастя, відтоді майже не припинявся. Прийшла на 4 курсі, отримавши бакалавра, працювати в прес-службу УПЦ, аби хоч чимось послужити Богові та Церкві, якщо вже не регентую та не викладаю в недільній школі ))). Відтоді несу послух і не перестаю за це Богові дякувати :)).

Щодо календаря українською мовою, то ідея, дійсно, своєчасна й бажана. Та, на жаль, силами нашої редакції втілити її неможливо – потребує значних технічних і людських ресурсів. Але якщо такий календар буде створено, портал «Православіє в Україні» обов’язково його розмістить.


Наталья, город Могилев-Подольский: Юлия Николаевна, почему на Вашем сайте стали замалчивать тему раскола в Украинском Православии? Раньше ее активно лоббировал Василий Анисимов. Неужели теперь это не актуально? Что изменилось?

Юлия Коминко: Уважаемая Наталья! Тема раскола на «Православии в Украине» ни в коем случае не замалчивается. Но в настоящее время, как я могу судить, ее подача претерпевает некоторые трансформации.

Раньше о расколе и раскольниках писали в определенном ключе. Широко использовались военная риторика, эмоционально-экспрессивная лексика. В церковной журналистике создалось целое направление — антираскольнических полемических материалов. Цель таких публикаций была — удержать верных от раскола, дать понять, что произошло, и какова цена отпадения от Матери-Церкви. Выражаясь языком церковных метафор, удержать в единстве, не позволить нестроениям разорить «малое стадо».

В настоящее время, последние годы, отчетливо видно, что верных Украинской Православной Церкви — большинство. И большинство стабильное, сознательное. Также видно и глубину разделения между верующими УПЦ и неканонических структур на территории Украины.

Возможно, теперь верующим УПЦ, которые в большинстве, нужно поменять позиции, с которых они говорят с раскольниками. Перейти на тон уверенно-спокойный, твердый, но не агрессивный. Чтобы один народ, разъединенный по самому болезненному, но, в то же время, жизненно важному признаку — религиозному — хотя бы не мыслил друг о друге в категориях войны, как это было в годы межконфессиональных конфликтов начала 90-х прошлого столетия. Чтобы рана раскола на церковном теле хотя бы перестала кровоточить, пока наши церковные архипастыри молятся и трудятся над поиском путей и возможностей ее уврачевания.

С таких позиций в отношении раскола в настоящее время и выступает сайт «Православие в Украине». Подробнее об этом можно прочитать в соответствующих разделах на портале: «Межконфессиональные отношения» - в новой и старой версии сайта, в частности, перейдя по следующим ссылкам:

http://orthodoxy.org.ua/tn/taxonomy/term/293
http://orthodoxy.org.ua/tn/taxonomy/term/497/3
http://orthodoxy.org.ua/uk/taxonomy/term/6
http://orthodoxy.org.ua/uk/taxonomy/term/148
http://orthodoxy.org.ua/uk/veb_konferentsii/2010/01/14/29508.html
http://orthodoxy.org.ua/uk/veb_konferentsii/2010/01/15/29558.html

Как видно, на эту тему у нас довольно много материалов. Благодарю за вопрос.


Протоієрей Сергий, Симферополь: Какой политики придерживается ваш сайт относительно актуальных тем последнего времени: статус УПЦ и Русский мир?

Юлия Коминко:
Дорогой о Господе отец Сергий! Сайт «Православие в Украине» не придерживается никакой политики: наша задача — информировать о православии. А проявлений нашей веры намного больше, чем только лишь обсуждения статуса УПЦ и дискуссии вокруг Русского мира.

Если есть вопросы и есть желающие их обсуждать, полемика может быть плодотворной и будет содействовать интеллектуальному взрослению церковной общественности. К сожалению, в случае с упомянутыми Вами темами полемика не ведется. Есть определенный пласт негативно настроенных людей, для которых спор является самоцелью. При этом предмет спора не столь важен — это может быть как статус УПЦ, русский мир или анафема гетьману Мазепе, так и личность отдельного священника, чей-то автомобиль или новое назначение на должность.

В церковном сообществе УПЦ многие вопросы уже «заезжены» и заполитизированы. В том числе, вопросы статуса УПЦ и русского мира.


Валентин, 31 рік, Кам’янець Подільський, журналіст: Пані Юліє, а що за тему Ви обрали чи оберете для цьогорічного фестивалю? І чим він відрізнятиметься від попередніх?

І таке питання: які висновки із двох перших фестивалів зробили організатори? Що дали ці заходи?

Юлія Комінко: Доброго дня, шановний Валентине! Цьогорічний, вже третій, фестиваль ЗМІ православних планується присвятити налагодженню співпраці православних журналістів зі світськими медійниками, які пишуть на релігійну тематику. Зараз постійно відбуваються засідання оргкомітету фестЗМІ, ми плануємо низку круглих столів за участю відомих у столиці та регіонах журналістів, які висвітлюють релігійне життя в своїх засобах масової інформації. Є задумка поспілкуватися та з’ясувати, чим у їхній роботі можуть допомогти православні журналісти і який досвід своїх колег зі світських мас-медіа останні можуть перейняти для своєї діяльності.

Цим ІІІ ФестЗМІ й відрізнятиметься від попередніх.

Щодо висновків – то їх чимало. Серед основних — православні журналісти є, вони працюють. Здебільшого працюють на голому ентузіазмі та скоріше всупереч, аніж завдяки. Православним медіа не страшні ані кризи економічні, ані соціальні, ані будь-які інші — ті, хто їх роблять, люди надзвичайно завзяті, талановиті та щирі в своєму прагненні послужити Церкві. Серед них немає кар’єристів (бо кар’єри в церковних ЗМІ просто неможливо зробити), охочих до слави чи грошей (ані того, ані іншого отримати в цій галузі неможливо в принципі). Це чудові щирі люди, з якими мати справу — велика честь і задоволення. І важливо, що всі мають різні погляди та різні думки, але в головному — єдині: Христос посеред нас.

Що дали заходи? — На мою думку, по-перше, всі познайомилися. По-друге, побачили професійний рівень одне одного, зрозуміли, що маємо — в інтелектуальному плані — та чого потребуємо найбільше. По-третє, розпочалося та триває налагодження міжрегіональних контактів: поспілкувалися на фестЗМІ, а потім це спілкування продовжується в режимі дистанційному – повсякденній професійній діяльності.

Пане Валентине, якщо Ви журналіст і небайдужі до православної тематики, будемо раді бачити Вас на фестивалі в жовтні цього року — з 7 по 9. Деталі проведення ІІІ ФестЗМІ буде оголошено найближчими днями. Запрошуємо і будемо раді знайомству!


Дмитрій: Слава Богу, скажіть будь-ласка, чому на сайті «Православіє в Україні» багато новин і публікації висвітлюється російською мовою?

Юлія Комінко:
Слава навіки! Бо в Україні чимало людей говорять російською мовою))) А сайт подає матеріали в оригінальній редакції: нова версія не є двомовною. Економічні негаразди двох попередніх років позначилися й на нас — на цей час сайт не може дозволити собі мати дві паралельні версії — російську та українську. Хоча раніше планували ще й англійську відкрити, хоча б для перекладу ключових публікацій.

Щоденний потік інформації є дуже великий, якісно перекласти та повноцінно продублювати просто забракне часу.

До того ж досвід минулих років, коли сайт «Православіє в Україні» функціонував в режимі постійного перекладу з української на російську й навпаки, засвідчив, що читачі чудово розуміють обидві мови. І під час читання надавали перевагу статті саме в оригіналі, а не перекладеній.


Владислав, 40 лет, Харьков: На Вашем ресурсе представлена информация практически со всех регионов Украины. Как я понимаю, это результат сотрудничества Вашей редакции с местными журналистами. С какими регионами работа наиболее плодотворна? И кто, по Вашему мнению, отстает в информационном потоке?

Юлия Коминко: Уважаемый Владислав! Спасибо за вопрос. Только от ответа на него, с Вашего позволения, уклонюсь :). Те, кто отстает в информационном потоке, и так хорошо это знают. И причины такого отставания у них на 100% уважительные. Поэтому указывать конкретно регионы было бы несправедливо – мы-то знаем, что им и без того не сладко, зачем же еще раз внимание акцентировать.

А плодотворной является работа с большинством наших регионов, большинством епархий. Как уже отмечалось выше, сотрудники православных масс-медиа — настоящие подвижники. С кем-то тесно общается редакция «Православия в Украине» и информации об этих регионах на сайте много. Кто-то очень активно работает у себя в епархии, а на освещение своей деятельности именно на «ПвУ» у них не остается достаточно времени, и потому на нашем сайте они не сильно представлены.

Можно даже сказать, плодотворной работа является почти со всеми епархиями. А с которыми еще не налажена — то это вопрос перманентно возникающих трудностей, которые сегодня есть, а завтра, даст Бог, будут преодолены))).


Неонилла, 24 года, Кривой Рог: Здравствуйте, Юлия, Бог в помощь в Ваших трудах. Какие задачи ставят перед собой организаторы фестиваля СМИ православных, какие цели преследуют? Насколько реально, что он дорастет до Московского журналистского форума «Вера и слово»?

Юлия Коминко: Здравствуйте, Неонилла! Спасибо за пожелание.

Задачи фестиваля СМИ православных — консолидация, обмен опытом, помощь друг другу в профессиональном росте, объединение усилий в проповеди Евангелия.

Цель — взрастить для Церкви мощное поколение возделывателей информационной нивы, которая в последние десятилетия приобретает ключевое значение для жизнедеятельности и функционирования социума в мировом масштабе.

Это если говорить пафосно)))

А если скромнее, то цель фестиваля — это общение, начинающееся в реале и продолжающееся в виртуале.

Дорастать до форума «Вера и слово» — скорее всего, такой задачи ни организаторы, ни участники себе не ставят. Надеемся, что фестЗМИ будет расти в своем, аутентичном направлении.

Московский фестиваль интересен, важен и ценен присущей ему спецификой, мы вряд ли будем гнаться, чтобы ее уловить и продублировать. И потом, чем больше фестивалей — хороших и разных — тем лучше. Отфестивалим в Киеве, и сразу на поезд — в Москву. Там расскажем, как было у нас, потом у нас обсудим, как было у них. Два фестиваля — в два раза больше возможностей и впечатлений.


Лидия, 30 лет, Бровары, оператор-постановщик: Спасибо Вам на живую речь нашего метра видеокамеры Виктора Андреевича Куща. Считаю, что такой формат на Вашем сайте — это прорыв. Как еще в ближайшее время планируете усовершенствовать «Православие в Украине»?

Юлия Коминко: Спасибо, уважаемая Лидия, на добром слове!
Здесь Вы, как говорится, наступили на любимую мозоль. Потому что все нововведения и задумки усовершенствования сайта в настоящее время дремлют на бумаге — для их воплощения необходимы технические специалисты высокого уровня. Сейчас занимаемся поиском людей и финансирования. По мере того, как будем решать эти вопросы, и будут появляться нововведения.

Пока что из задуманного воплощены только уже упомянутые Вами аудиофрагменты бесед; обзор обновлений в православных блогах — это отдельный пласт церковной журналистики и публицистики, довольно интересный; создание авторской сети сайта, когда пользователи могут зарегистрироваться на сайте, запросить статус редактора и в дальнейшем самостоятельно публиковать материалы — новости, анонсы, публикации.

Из того, что пока только витает в виде идеи, хотелось бы отметить ключевой пункт — создание интерактивного раздела «Вопрос-ответ», функционирующего по двум направлениям: «вопрос священнику», «вопрос всем». Где читатели могли бы спрашивать у священника, либо же друг друга о чем бы то ни было — от того, как добраться до отдаленного монастыря, до советов, как отговорить дочь от брака с иноверцем. И любой зарегистрированный читатель мог бы ответить.


Священник Анатолий, Кировоградская епархия: Не кажется ли Вам, что перепечатывать из Интернета новости в епархиальных газетах нецелесообразно, так как они подают информацию со значительным опозданием?

Юлия Коминко: Дорогой о Господе отец Анатолий! Благословите!

Каждое издание, в том числе епархиальное, - будь то сайт, газета или что бы то ни было еще, печатает материалы, исходя из своих целей, задач и принципов редакционной политики. Раз перепечатывают, значит, считают нужным :).

В целом же перепечатка из Интернета новостей в газетах имеет смысл даже при условии некоторого опоздания: аудитория электронных и печатных СМИ всегда разная. И вряд ли те, кто выписывают газеты, пользуются интернетом. И наоборот.

Газета имеет возможность отобразить новостную картину определенного минувшего отрезка времени, читателю это будет даже удобнее – он видит произошедшее целостно: события в их развитии. В то время как интернет должен подавать новости дозировано – что успели подготовить за день по тому или иному аспекту.

Так что, считаю, что в любом смысле перепечатка новостей в епархиальных печатных СМИ имеет смысл. Другое дело, что делаться это должно грамотно, с выдерживанием определенной внутренней логики событий, а не публиковать всё подряд.


Алексей, 36 лет, Ахтырка: Есть такие архиереи, которые не появлялись в эфире Вашего сайта несколько лет. Значит ли это, что им нечего сказать миру, и они не участвуют в общественной жизни Церкви и страны?

Юлия Коминко: Спасибо за вопрос, Алексей!

Непоявление в эфире тех или иных правящих архиереев — это, безусловно, наш большой недочет. Возникший, опять таки, скорее из-за финансовых изменений, произошедших за последние два года в стране, чем по нерадению. Дело в том, что раньше, в структуре информационного портала «Православия в Украине» была создана собственная корреспондентская сеть, насчитывающая более 50 журналистов из всех епархий УПЦ, Корреспондентам были выданы цифровые фотоаппараты, их труд оплачивался, и потому событийная часть жизни епархий была представлена более-менее адекватно по всем регионам: что произошло, о том и написали. Полтора года назад временно прекратилось финансирование корсети и потому информационные потоки из некоторых епархий остановились.

Хотя, к нашей радости, многие из корреспондентов, сотрудничавших с нами, за годы, пока велась наша совместная работа, укрепились в своей профессиональной деятельности в церковной журналистике, создали и поддерживают епархиальные сайты и уже самостоятельно формируют новостной ряд о жизни православия в своей епархии.

Но в некоторых регионах, возможно в тех, о которых Вы упомянули как о «непоявляющихся в эфире сайта несколько лет», просто некому вести летопись епархии для отображения ее на всеукраинском уровне. Что совершенно не значит, что епархиям нечего сказать миру или они не участвуют в общественной жизни Церкви и страны.


Вікторія, 40 років, Рівне:
Доброго дня, Юліє Миколаївно, а яким фінансуванням утримується Ваш ресурс?

Юлія Комінко: Доброго дня, Вікторіє! Це часткова підтримка меценатів – що стосується заробітної платні. Частково — як то кажуть, «дахом над головою» — підтримує Митрополія: наш офіс віднедавна знаходиться в синодальному корпусі №70а в Києво-Печерській Лаврі.
Також — з початком кризи — вчимося заробляти самотужки :-).


Тарасій, 29 років, Хмельниччина: Юліє Миколаївно, нині майже кожна єпархія УПЦ має власний сайт. Чи не припускаєте Ви, що з часом «Православіє в Україні» втратить статус всеукраїнського інформаційного ресурсу?

Юлія Комінко: Тарасе, Ви можете припустити, що через стрімкий розвиток та зріст авторитету місцевої газети «Подольские вести» в м. Хмельницькому чи «Газети по-донецьки» в м. Донецьку втратить статус або перестане виходити всеукраїнська «День» чи «Український тиждень»? Думаю, відповідь очевидна)).

«Православіє в Україні» має своє обличчя, посідає свою нішу. Ми працюємо над розвитком, вдосконаленням, застосуванням новітніх інформаційних технологій. Якщо розвиваються сайти єпархій, то так само розвивається й «ПвУ».


Максим, выпускник Духовной Семинарии, Днепропетровск:
Добрый День, Высокоуважаемая Юлия Николаевна! Мой Вопрос звучит так: если не ошибаюсь, то в МП уже создается цензурный комитет, который будет "допускать" к продаже в храмах, монастырях и всю церковную и духовную литературу. Как же обстоит дело в Украинской Православной Церкви? Ведь не секрет, что во многих храмах и известных монастырях, до сих пор в продаже запрещенные книги (даже подпольно!), книги, содержащие так называемый "православный экстремизм", есть сомнительного качества видео фильмы. Что делается по этому вопросу? Ведь из-за этого в церкви много соблазна!

Юлия Коминко: Здравствуйте Максим! В Украинской Православной Церкви постановлением Священного Синода от 26 февраля 2010 года (журнал №13) Синодальному информационно-просветительскому отделу было поручено составить списки СМИ и видео-продукции, рекомендованных к распространению в епархиях и монастырях УПЦ. Как раз в данное время отдел работает над созданием такого списка, который планируется утвердить и опубликовать в ближайшее время.

Андрей, Киев: 1. Присоединяюсь к вопросу о русской версии сайта, обязательно на сайте переводить название иконы, перед которой молился преподобный Серафим Саровский всея России Чудотворец как «розчулення»? «Умиление» по вашему не поймут?

Юлия Коминко: Уважаемый Андрей! Название иконы Божьей Матери «Умиление» все наши читатели, конечно, поймут. Но в новости на украинском языке вполне логично использовать название иконы на украинском языке, тем более, что такой перевод присутствует в церковном православном календаре, издаваемом Митрополией.

2. Почему у вас на сайте так много материалов, которые не поддерживаются абсолютным большинством Православных людей, не приемлемы нашей Святой Церковью? То в поддержку автокефалии, то ювенальной юстиции, то клятвопреступника Мазепы, а то вообще заявления раскольников Денисенка, называя его патриархом без кавычек(!), или их сочувствующих «православных» либералов типа антицерковного публициста Ю.Черноморца, порочащего в своих опусах нашего Патриарха? На какую аудиторию нацелен ваш сайт, на сторонников «киевского патриархата», больных укрнационализмом,
или в угоду некоторых политиков?

Почему ваш сайт, финансируемый УПЦ и руководимый пресс-секретарем Блаженнейшего Митрополита Владимира, является платформой русофобов, не помнящих своей истории?!

Юлия Коминко: Вы считаете, что сайт «Православие в Украине» является платформой русофобов; есть читатели, которые считают портал слишком «русским», пропагандирующим не украинские, а российские ценности и идеалы. Мнения, как видно, разные, а истина, как это часто бывает, где-то посередине.

Вы пишите, что много материалов, «которые не поддерживаются абсолютным большинством православных людей». Могу ответить, что, скорее всего, Вы чаще общаетесь с единомышленниками и потому у Вас сложилось впечатление «большинства». Темы, о которых Вы упомянули, волнуют многих, и мнения относительно них – разные. И относительно Вашего — могу заверить, существуют диаметрально противоположные.

Сайт нацелен на аудиторию людей воцерковленных или находящихся на пути к воцерковлению, и призван говорить о Христе, о православии. Если где-то мы «перегибаем палку», углубляясь в заполитизированные околоцерковные темы, то, конечно, это требует корректировки. Что, с Божьей помощью, и по советам мудрых людей, стараемся и делать.


Игорь, Киев: Какую рубрику Вашего проекта Вы бы назвали наиболее удачной и успешной и почему?

Юлия Коминко: Бесспорно, самая удачная рубрика сайта – это «Вопрос священнику» и наше сокровище и кладезь мудрости в одном лице – ее ведущий игумен Алипий (Светличный). Читатели очень любят батюшку за его терпение, любовь, внимательность ко всем и молитвенный настрой, который он умеет передать в своих ответах. В данный момент раздел функционирует еще на старой версии сайта – перенесению его на новый сайт, опять таки, препятствуют технические проблемы.

Из других удачных и успешных можно назвать «Події на часі», «В гостях у редакции», рсс-сборщик новостей из епархий – очень удобная вещь, доступны к просмотру все новостные материалы епархиальных сайтов. Ну и публикации.

Сейчас также пытаемся запустить рубрику «Всеукраинская сеть анонсов», где будут собраны анонсы всех предстоящих событий во всех епархиях.


Ярослав, 27 лет, журналист: Уважаемая Юлия Николаевна, по каким критериям Вы отбираете СМИ и журналистов для участия в Фестивале СМИ православных?

Юлия Коминко: Уважаемый Ярослав! Отбираем журналистов для участия по одному критерию — их статьям о Православной Церкви. Если таковые имеются, приезжайте на фестиваль 7-9 октября, познакомимся, пообщаемся, будем сотрудничать.

Петр Петрович, преподаватель колледжа: Юлия, у Вас образование Института журналистики. Кто Вы в душе больше — светский журналист или церковный публицист?

Юлия Коминко: В душе — православный христианин))) Кроме того, считаю, что оба понятия не обязательно должны быть разделены. Я журналист со светским образованием, уже длительное время работающий в церковной публицистике. И если отвечать на Ваш вопрос, то получается, что и тот, и другой.

Екатерина, 40 лет: Здравствуйте! Что значит правильно писать о Церкви в светских СМИ?

Кого из светских журналистов Вы могли бы выделить и чем именно?

Юлия Коминко: Уважаемая Екатерина, здравствуйте! Затрудняюсь ответить на Ваш вопрос. Возможно, правильно писать о Церкви – это некая условность: а что по-Вашему правильно?

Для православного автора есть вера, есть христианская жизнь, есть послушание духовнику. Вот в этих и подобных категориях, которые у каждого свои, и пишет человек о Церкви. Кто-то может позволить себе критиковать духовенство, кто-то разоблачать недостатки – это всё вопросы внутренней этики и внутренней, я бы сказала «борзости».

Что касается светских СМИ, то в них писать о Церкви нужно, как минимум, будучи специалистом в религиозной тематике. Понимать, какие процессы происходят и что на них влияет. Если большинство светских журналистов в настоящее время могут запросто позволить себе рассуждать в категориях «Патриарх имеет амбиции римского папы и непрочь бы получить его полномочия», то это говорит, прежде всего, о том, что автор далек от мысли написать толковую заметку, а пытается выдать свои умозаключения за реальное состояние вещей. А это как минимум непрофессионально.

Рискну предположить, что правильно писать о Церкви в светских СМИ — это придерживаться при освещении темы базовых журналистских стандартов.

Не поняла вопроса на счет светских журналистов — выделить тех, кто пишет о Церкви, или любых? Те журналисты, которых я люблю и постоянно читаю, к сожалению, о религии не пишут. А из тех, кто пишет, и пишет хорошо, не могу выделить, потому что не нахожу близких по духу авторов. Поверьте, много приходилось читать материалов о церкви в светских СМИ — несколько лет работаю над диссертацией на эту тему, просмотрела тысячи материалов, и приходится констатировать, что если пишут хорошо, то не об УПЦ, а если об УПЦ — то иногда за написанным нашу Церковь и не узнать.


Володимир, 24 роки, Івано-Франківськ:
А чи не думали Ви над тим, щоб на основі великої кількості матеріалів, що міститься на порталі, випускати друковану продукцію?

Юлия Коминко: Шановний Володимире, друкована продукція за матеріалами сайту «Православіє в Україні» видається з 2006 року.

Окремі з видань представлені в розділах за посиланнями: http://orthodoxy.org.ua/uk/node/2759


Виталий, 32 года, Житомир: Скажите, насколько реально Ваш сайт общается с читателями? Учитываете ли Вы замечания, предложения и пожелания? И чего больше?

Юлия Коминко: Сайт общается с читателями очень реально. Мы принимаем критику, замечания и пожелания на электронную почту, в комментариях, по телефону и даже при личной встрече. Всё стараемся учитывать.

Больше, конечно, конструктивной критики. Но мы этому всегда радуемся: значит, ресурс читают, думают, что в нем удобно, а что нуждается в доработке, хотят видеть его более прогрессивным, а самое главное — хотят видеть.

Правда, есть одна интересная закономерность: критикуют нас в основном в виртуале анонимные читатели, а те, кто нас знают и с кем мы поддерживаем реальное общение, больше выражают свои позитивные впечатления от нашей работы.


Лидия, 46 лет, Киев: Юлия, уже где-то года три смотрю Ваш сайт, но никогда не видела на нем стихотворений. Поэзия — это очень красиво. Подумайте над этим.

Юлия Коминко: Уважаемая Лидия! Благодарим за внимание к нашему ресурсу. На счет поэзии, то, скорее всего, она у нас не появится – всё-таки это жанр литературный, а мы работаем в жанре публицистическом. А стихотворений размещено много на других, тематических сайтах, коих, наверняка, великое множество.

Олег Викторович, 38 лет, Винница, аналитик: Здравствуйте, Юлия Николаевна! Почему на Вашем сайте нет комментариев по важным болезненным вопросам? Нет объектов, которые могут сказать, или считаете, что обычные посредственные материалы больше нужны людям?

Юлия Коминко: Здравствуйте, уважаемый Олег Викторович! На сайте «Православие в Украине» — его новой версии, которой чуть более 5 месяцев, — сегодня был размещен 10-тысячный материал. На предыдущей версии сайта стоит более 30 тысяч статей. На еще более старой — столько же. Уверена, что среди этих публикаций присутствуют в частности и комментарии по важным болезненным вопросам, подготовленные в свое время.

Что касается обычных посредственных материалов, то в день на сайт ставится около 50 публикаций. 50 эксклюзивных статей нашими скромными силами, к сожалению, подготовить сложновато, вот и встречаются материалы, как Вы их называете, «обычные». Но и эти статьи находят отклик у читателей, из чего делаем вывод, что они тоже нужны людям. Благодарю за вопрос.


Вікторія, Тернопіль: Пані Юлія, як Вашій редакції вдається відстежувати всі події, що відбуваються в житті Української Православної Церкви?

Юлія Комінко:
Ловкость рук и никакого мошенничества))
Насправді, не вважаємо, що нам вдається відстежувати всі події. Для цього замало наших людських ресурсів. Але намагаємося принаймні тримати руку на польсі подій.
Дякуємо на доброму слові.

Георгій: Чому не пишете в своєму блозі - http://risu.org.ua/ua/index/blog/~juillet/ ?

Цікаво читати. Чи де можна почитати Ваш блог?

Георгій: Чому не пишете в своєму блозі - http://risu.org.ua/ua/index/blog/~juillet/ ?

Цікаво читати. Чи де можна почитати Ваш блог?

Юлія Комінко: Шановний Георгіє! Дякую за запитання.
Блог на РІСУ поки що не можу продовжити. Він задумувався як розмова — добра, відверта, щира — з представниками інших конфесій. Та після приїзду Святішого Патріарха Кирила на РІСУ – зокрема у блогах – було надруковано стільки відверто нешанобливих, кричущо агресивних матеріалів проти Святішого Владики та нашої конфесії, що тепер добра відверта розмова просто «не ко двору», як то кажуть. Не можу уявити собі, щоб написала «Гузар», чи «їхній кардинал», чи «грекокатолицький наглядач-намісник» тощо.

Блог в інтернеті не веду. Зовсім бракує часу. Зрідка веду щоденник - пишу від руки на папері)).
Якщо виникне бажання почитати, то можна звернутися до публіцистичних матеріалів на «Православії в Україні». Зокрема: http://orthodoxy.org.ua/uk/yuliya_kominko_0
http://orthodoxy.org.ua/tn/taxonomy/term/321


Петренко Сергій Володимирович, Білоцерківська єпархія: Доброго здоров’я, Юлія! Дякую за Вашу працю, змістовні і цікаві статті. Бережи Вас Господь!

Юлія Комінко: Дякую і Вам Сергію Володимировичу! Несподівані такі Ваші теплі слова, та від того ще більш приємні. Спаси Господи!


Запорожец Илья Владимирович, Миргород: Вопрос простой. На каком православном Интернет-ресурсе и когда, будет доступно для чтения Пересопницкое Евангелие? Благодарю Вас.


Юлия Коминко:
Не знаю. Честно.

Александр: Спасибо Вам за труды. Сайт очень интересный. Я не филолог, но думаю в названии лучше писать Православ'я. Так грамотнее. Как Вы считаете? Спасибо

Юлия Коминко: Спасибо, Александр, на добром слове. Что касается названия, то в нашем случае это задумка создателей сайта — в частности, отца Георгия Коваленко. Так сайт был назван при его открытии, так и существует — «Православіє в Україні».

Андрій, Тернопіль, студент: Доброго дня. Хочу запитати, чи приймають на Службу Божу у Київській лаврі, бо в Почаєві у нас не взяли і посварили, а чому ми й не зрозуміли? Ми із друзями маємо намір відвідати лавру в кінці вересня. Дякуємо.

Юлія Комінко: Шановний Андріє! Не можу знати, чи приймуть у Вас на службу Божу в Києво-Печерській Лаврі. Але якщо будете в Лаврі, заходьте в гості. Синодальний корпус – 70а))).


На завершення веб-конфенції хотілося б висловити вдячність редакції офіційного сайту за запрошення взяти участь у спілкуванні з читачами. Хотілося б побажати всім нам звертати менше уваги на речі земні та мінливі, а намагатися гуртуватися довкола Того, Хто об’єднує нас та робить єдиною родиною - церковною спільнотою православних християн.














Комментировать

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Украинская Православная Церковь



Обратная связь: presschurch@gmail.com