Його Блаженству, Блаженнішому Володимиру,
Митрополиту Київському і всієї України
Митрополиту Київському і всієї України
Ваше Блаженство, дорогий Владико!
Сердечно вітаю Вас із 45-річчям від дня архієрейської хіротонії.
Згадуючи свій життєвий шлях, цілком присвячений служінню Церкві Христовій, Ви нині маєте можливість сказати разом із святим псалмоспівцем Давидом: «Господи Боже Сил, блаженна людина, що надіється на Тебе» (Пс. 83:13).
З благої та досконалої волі Вседержителя, що направляє кожну людину до вічного спасіння, Вас було поставлено на свічницю єпископського служіння в тому самому віці, в якому розпочав Свою проповідь Пастиреначальник і Господь наш Ісус Христос.
Відтоді, ревно виконуючи все різноманіття покладених на Вас послухів, як у своїй країні, так і за її межами, Ви свідчите світові про істинність православної віри. Майже десять років Ви очолювали Московські духовні школи, займаючись науковою та викладацькою діяльністю. Ви чимало потрудилися на посаді Керуючого справами Московської Патріархії.
У непрості для нашої країни роки суспільних змін за Промислом Божим Вас було обрано Предстоятелем Української Православної Церкви. Вже два десятиліття Ви несете цей нелегкий хрест, навчаючи чудовими проповідями і особистим прикладом виконання заповідей Господніх свою багатомільйонну паству бути сіллю землі і світлом світу (див. Мф. 5:13-14).
Розсудливість, архіпастирська мудрість і вірність Христові за різних обставин, серед розбіжностей і розділень, зробили подвиг Вашого служіння відомим у всьому православному світі. Ви здобули повагу кліру та любов пастви, авторитет у цивільної влади та світського суспільства, зберігаючи на українській землі великі традиції стародавньої Святої Русі.
У цей знаменний для Вас день підношу молитви до Єдиного в Трійці Бога, що Йому ми поклоняємося, про дарування Вам миру, невичерпної духовної радості й міцності тілесних сил для успішного продовження Вашого високого служіння на благо Української Православної Церкви.
Згадуючи свій життєвий шлях, цілком присвячений служінню Церкві Христовій, Ви нині маєте можливість сказати разом із святим псалмоспівцем Давидом: «Господи Боже Сил, блаженна людина, що надіється на Тебе» (Пс. 83:13).
З благої та досконалої волі Вседержителя, що направляє кожну людину до вічного спасіння, Вас було поставлено на свічницю єпископського служіння в тому самому віці, в якому розпочав Свою проповідь Пастиреначальник і Господь наш Ісус Христос.
Відтоді, ревно виконуючи все різноманіття покладених на Вас послухів, як у своїй країні, так і за її межами, Ви свідчите світові про істинність православної віри. Майже десять років Ви очолювали Московські духовні школи, займаючись науковою та викладацькою діяльністю. Ви чимало потрудилися на посаді Керуючого справами Московської Патріархії.
У непрості для нашої країни роки суспільних змін за Промислом Божим Вас було обрано Предстоятелем Української Православної Церкви. Вже два десятиліття Ви несете цей нелегкий хрест, навчаючи чудовими проповідями і особистим прикладом виконання заповідей Господніх свою багатомільйонну паству бути сіллю землі і світлом світу (див. Мф. 5:13-14).
Розсудливість, архіпастирська мудрість і вірність Христові за різних обставин, серед розбіжностей і розділень, зробили подвиг Вашого служіння відомим у всьому православному світі. Ви здобули повагу кліру та любов пастви, авторитет у цивільної влади та світського суспільства, зберігаючи на українській землі великі традиції стародавньої Святої Русі.
У цей знаменний для Вас день підношу молитви до Єдиного в Трійці Бога, що Йому ми поклоняємося, про дарування Вам миру, невичерпної духовної радості й міцності тілесних сил для успішного продовження Вашого високого служіння на благо Української Православної Церкви.
З братською у Христі любов'ю,
+КИРИЛ, ПАТРІАРХ МОСКОВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ
