УКР РУС ENG 
   

10.07.2006. КИЇВ. Світова православна спільнота занепокоєна деструктивними діями лжепатріарха Філарета на території України, зокрема, стосовно Свято-Катерининського храму Чернігова



У письмовому зверненні Предстоятелів і представників Помісних Православних Церков, а також українських архієреїв до Президента України, Голови Верховної Ради та Кабінету міністрів України зокрема говориться: «Зібравшись в ці дні в Золотоверхому Києві - Хрещальній купелі Русі, в духовному серці України - третьому уділі Пресвятої Богородиці, для відзначення Ювілею 40-річчя єпископського служіння Предстоятеля святої канонічної Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятелі та представники Помісних Православних Церков світу, єпископат Української Православної Церкви, поздоровили ювіляра апостольським вітанням «благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа» (Гал. 1: 3).

Радіючи з цього приводу, виявляємо також і свою стурбованість напруженою та нездоровою міжконфесійною ситуацією, що склалася протягом останніх п'ятнадцяти літ та має сьогодні місце в Україні. Констатуємо той прикрий факт, що сучасний стан українського Православ'я, нажаль, далекий від того, яким би він повинен бути в незалежній, хоча і молодій, проте багатій своєю історією та традиціями державі. Уже більш як тисячолітня історія Православ'я на теренах цієї священної землі, позиціонує Україну як православну Державу. Проте, українське Православ'я через існуючий розкол, паралізоване у своїй головній задачі: служити Богу і ближньому у союзі миру, злагоді та любові.

Уже минає півтора десятиліття з того часу, як Тілу Христовому в Україні - Українській Православній Церкві, розколом було нанесено тяжких і болючих ран. За час, що минув, ці рани не тільки не загоїлися, а навпаки, ще більше закровоточили.

Вчинений розкол по суті роз'єднав, розділилив українське суспільство, призвів до крайньої політизації релігійного середовища. Ворожнеча на релігійному грунті - це причина, котра веде до напруженості і нестабільності в суспільстві та послаблює державу. По різні боки стали не тільки окремі політичні діячі, народні депутати, а й цілі партії, депутатські фракції і блоки, що, безумовно, шкодить Україні, її міжнародному іміджу, оскільки світова спільнота через міжнародні релігійні організації широко проінформована про існуючий розкол та агресивні дії його послідовників відносно канонічного Православ'я. Переконуємося ми сьогодні в цьому і вочевидь, спосретігаючи за подіями навколо Свято-Катерининського храму міста Чернігова.

В Української Православної Церкви відбирають те, що було побудовано нею, що протягом століть належало їй, що було відібрано в неї безбожною владою, та що повинно було б бути їй повернуте, згідно неодноразових президентських указів про реституцію церковного майна. Старовинну чернігівську церкву на честь святої Великомучениці Катерини, розчерком чиновничого пера передають тим, кому вона ніколи не належала, передають тим, про кого і гадки не було в той час, коли вона будувалась.

Позбавишись від тоталітарного атеїстичного ярма радянської минувщини, Україна не змогла, нажаль, позбавитись від її негативних наслідків, зокрема грубого втручання світської влади в церковне життя. Результатом цього став розкол Православ'я в Україні, породжений виникненням нової релігійної організації - «Українська Православна Церква - Київський Патріархат», яка безпідставно називає себе спадкоємницею Володимирового Хрещення, та заявляє про свої претензії на храми та майно, що належать українському народові та його канонічній Українській Православній Церкві.

Вважаємо за необхідне ще раз задекларувати загальноцерковну позицію відносно цієї псевдоцерковної структури. Українська Православна Церква, як і всі Православні Церкви світу, живе за своєрідною конституцією - канонами, тобто правилами устрою внутрішнього і зовнішнього життя, сформульованими святими Апостолами, Вселенськими Соборами і прийнятими для всецерковного обов'язкового вжитку. При порушенні канонічного устрою порушується і церковна дисципліна, а це в свою чергу веде до появи розколів, єресей, деструктивних і тоталітарних сект, внаслідок чого страждають суттєві властивості Церкви: єдність, святість, канонічність, апостоличність (що і трапилося в Україні).

В світовому Православ'ї не існує так званого «Київського Патріархату», а його чільника - «патріарха Філарета» (Денисенка Михайла Антоновича) ніхто не визнає за архієрея. «Коли-бо хтось думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює» (Гал. 6: 3). УПЦ-КП існує як організація, що була штучно створена в 1992 році при активній підтримці світської влади, з грубим порушенням священних канонів, задля утвердження амбіцій окремих особистостей та для переховування в ній осіб, які згідно чинного канонічного права стали неспроможними виконувати свої обов'язки в умовах нового соціального устрою. Вона вивела себе із спасительної огорожі вселенського Православ'я, і є на сьогодні організацією світських людей в священицькому одязі. «УПЦ - КП» відійшла від норм, які називають зібрання віруючих Православною Церквою, яка своїм початком має Господа Ісуса Христа. Вона позбавлена законної ієрархічної структури і апостольського приємства. Ця організація є не церковним, а світським новоутворенням релігійного забарвлення, в якому звершувані „священнодійства" втратили свою сакральну сторону, стали безблагодатними, не дієвими і не дійсними.

Вельмишановний пане Президенте!

Вельмишановні члени Уряду України та народні депутати України!

Стурбовані ненормальністю сьогоднішнього становища Православ'я в Україні, ми, ієрархи повноти Православної Церкви, закликаємо Вас не потворствувати діям розкольників. „Нехай вас не зваблює ніхто словами порожніми, тому що за це приходить гнів Божий на синів противління, - тож не будьте їм спільниками!" (Єф. 5: 6-7). Просимо вжити всіх можливих заходів задля врегулювання в правовому руслі церковного питання в Україні.

Улюблені у Христі брати і сестри, які нині знаходиться поза церковною огорожею вселенського Православ'я!

Закликаємо Вас до якнайшвидшої ліквідації розколу засобами, обумовленими священними канонами Православної Церкви та до повернення в благодатне і спасительне лоно Матері Церкви, де ми разом єдиними устами та єдиним серцем славитимемо Бога, «зберігаючи єдність духу в союзі миру» (Єф. 4;3), «маючи любов поміж собою» (Ін: 13; 35).

Під цим зверненням підписалися, окрім українських архієреїв, Предстоятелі та представники Помісних Православних Церков, а саме:

+ Христофор, архієпископ Празький, Митрополит Чеських земель і Словакії, Предстоятель Православної Церкви Чеських Земель і Словакії

+ Герман, архієпископ Вашингтонський, митрополит всієї Америки, Предстоятель Православної Церкви в Америці

+ Володимир, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Православної Церкви

+ Григорій, митрополит Камерунський

+ Нифон, єпископ Филиппопольський

+ Тимофій, митрополит Востровський

+ Кирил, митрополит Смоленський і Калінінградський

+ Сергій, митрополит Некреський і Еретський

+ Григорій, архієпископ Потійський і Хобський

+ Василій, єпископ Зворничко-Тузланський

+ Кирил, митрополит Варненський і Великопреславський

+ Дометіан, митрополит Відінський

+ Серафім, митрополит Кіфірський

+ Ієремія, архієпископ Вроцлавський і Щецінський


(11 июль 2006)
 


   
orthodox.org.ua

Украинская Православная Церковь



Обратная связь: presschurch@gmail.com