УКР РУС ENG 
   

Річний звіт про роботу Синодального відділу “Місія духовної просвіти”



Синодальний відділ “Місія духовної просвіти” займається координацією інформаційно-просвітницької діяльності Української Православної Церкви.

Головними напрямками роботи відділу є:

— координація телевізійних проектів УПЦ — відповідальний — диякон Сергій Баршай;
— координація періодичних видань УПЦ — відповідальний — ігумен Лонгин (Чернуха);
— координація інтернет-видань УПЦ — відповідальний — ієрей Андрій Дудченко;
— координація роботи зі світськими ЗМІ — відповідальна — Жанна Шевченко;
— координація власних просвітницьких проектів — відповідальний — архімандрит Феодосій (Снєгірьов).

Одночасно Синодальний відділ реалізує загальноцерковні та загальноукраїнські інформаційно-просвітницькі проекти. В першу чергу це стосується підтримки офіційних ЗМІ УПЦ, серед яких:

— офіційна телепрограма УПЦ “Світ Православ’я” — головний редактор — диякон Сергій Баршай;
— офіційна газета УПЦ “Церковна православна газета” — головний редактор — ігумен Лонгин (Чернуха);
— офіційний сайт УПЦ www.orthodox.org.ua — відповідальний редактор — Олександр Андрущенко;
— щорічні “Православний календар” та “Богослужбові вказівки” — відповідальний редактор — ігумен Лонгин (Чернуха).

Нагальним завданням для Синодального відділу є відродження офіційного журналу УПЦ — “Православний вісник”, а також створення офіційного радіо-проекту УПЦ.

Одночасно співробітники Синодального відділу “Місія духовної просвіти” підтримують і інші інформаційно-просвітницькі проекти. Це, перш за все:

— співробітництво з духовно-просвітницьким світським телеканалом “Глас” — відповідальний — протоієрей Вадим Бондаренко;
— підтримка інтернет-порталу “Православіє в Україні” — головний редактор — ієрей Андрій Дудченко;
— проведення прес-конференцій з нагальних питань церковного та громадського життя, а також прес-турів для світських ЗМІ — відповідальна — Жанна Шевченко;
— моніторинг публікацій у інтернет-виданнях та друкованих ЗМІ, тощо.
 

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА У ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ПРОСТОРІ


Офіційним загальноцерковним телевізійним проектом УПЦ є телевізійна програма “Світ Православ’я”. Програма виходить щотижня в повному обсязі (35 хвилин) на телеканалах “Глас” (у  суботу об 11.25 і в неділю о 20.00) та КРТ (у неділю о 15.00), а також у скороченому вигляді (18–20 хвилин) на телеканалі “ЕРА” (у  суботу о 7.40).

Програма новин Української Православної Церкви існує в українському телевізійному просторі з лютого 2003 р. За цей час вийшло понад двісті сорок її випусків. Весь 2006 р. випуск програми за обставин, що не залежали від її творчого колективу, був призупинений. З 2007 р. “Світ Православ’я” знову в ефірі.

З моменту відновлення програми у січні минулого року уже вийшло 98 випусків. Це понад шість з половиною сотень лише сюжетів новин, що розповідали про життя Православної Церкви в Україні (без урахування сюжетів “міжнародної” рубрики та рубрики “Наші святині”). За період, що минув з часу попереднього розширеного засідання Священного Синоду, у рамках проекту “Світ Православ’я” вийшло 400 сюжетів про події в житті Української Православної Церкви. Окрім Київської єпархії, у полі уваги наших кореспондентів також стали події, що відбулися в житті Горловської, Донецької, Вінницької, Одеської, Черкаської, Бердянської, Білоцерківської, Волинської, Володимир-Волинської, Житомирської, Конотопської, Кримської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Мукачівської, Новокаховської, Овруцької, Полтавської, Рівненської, Сєверодонецької, Тернопільської, Тульчинської, Херсонської, Хмельницької, Хустської, Чернігівської та Шепетівської єпархій. Окрім українських єпархій, програма розповідала про Архіпастирські візити Предстоятеля Української Православної Церкви до Польщі, Росії, Святої Землі, Нідерландів, Великої Британії та Туреччини, що відбулися протягом поточного року.

У рубриці “Православний світ” розповідалося про події у житті православного населення Австрії, Аргентини, Бельгії, Білорусі, Болгарії, Болівії, Бразилії, Вірменії, Греції, Еквадору, Естонії, Ізраїлю, Італії, Канади, Кенії, Киргизії, Кіпру, Коста-Ріки, Куби, Латвії, Молдови, Німеччини, Росії, Румунії, Сербії, США, Грузії, Великої Британії, Туреччини, Чехії та Японії.

Рубрика “Наші святині” розповідала про храми та монастирі, що знаходяться на території Дніпропетровської, Кам’янець-Подільської, Мукачівської, Одеської, Запорізької, Тульчинської, Черкаської, Чернігівської єпархій, а також Єрусалима, Білорусі та Грузії.

На сьогодні найкращі партнерські стосунки у програми “Світ Православ’я” склалися з колегами з Донецької та Волинської єпархій, які регулярно передають готові сюжети або відеоматеріали про події в житті своїх єпархій. Також налагоджена співпраця з прес-службами Вінницької, Черкаської та Одеської єпархій.

Єпархіальні телевізійні проекти

Одночасно майже всі єпархії УПЦ співпрацюють з регіональними телеканалами. Традиційно найпотужнішими є телевізійні просвітницькі проекти Волинської, Донецької та Дніпропетровської єпархій. Але слід відмітити також проекти Запорізької, Сімферопольської, Чернігівської та Ніжинської єпархій. На жаль, відсутні або залишилися поза нашою увагою телевізійні проекти в Житомирській, Рівненській, Сарненській, Херсонській, Новокаховській, Олександрійській і Кременчузьській єпархіях.
Головною проблемою православних просвітницьких телепрограм є недостатньо високий професійний рівень телевізійного продукту, що насамперед пов’язане з відсутністю фінансування саме телевізійної частини виробництва.

Телеканал “Глас”

Найбільшим успіхом у створенні просвітницьких проектів можна вважати плідну багаторічну співпрацю зі світським духовно-просвітницьким телеканалом “Глас”. Завдяки професійній і творчій майстерності колективу телеканалу, глядачі в Україні та за її межами мають змогу дивитися телевізійні програми і фільми про святині та монастирі, видатних діячів нашої Церкви і нашого народу. У 2008 р. телеканал перейшов на повноцінне мовлення українською і російською мовами, що має розширити не тільки його аудиторію, але й підвищити просвітницький ефект. Окремо слід відзначити високий рівень організації та проведення прямих трансляцій урочистих богослужінь, які були проведені телеканалом “Глас” з Києво-Печерської Лаври (Різдво, Пасха, Трійця та служіння Святішого Патріарха Московського і всієї Русі на 1020-ліття Хрещення Русі), зі Святогірської Лаври під час святкування ювілею, а також ретрансляція богослужіння співслужіння Предстоятелів та Представників Помісних Православних Церков на Володимирській гірці. Саме завдяки супутниковому телеканалу “Глас” та його співпраці з кабельними телемережами, навіть по той бік океану, ці богослужіння змогли побачити глядачі далеко за межами України (в Європі, Росії, Америці та Канаді).
 

ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ


Два рази на місяць українською і російською мовами виходить “Церковна православна газета”. Наклад газети сягає 40 тисяч примірників, але, на жаль, обсяг передплати не перевищує 8–9 тисяч. Тому одним з головних завдань Синодального відділу та редакції газети є збільшення підписки та аудиторії видання, професійний рівень якого може задовольнити найвибагливішого читача.

Єпархіальні періодичні видання

Що стосується єпархіальних періодичних видань, згідно з відомостями, що єпархії надали для публікації в “Церковному календарі” на 2009 р., сьогодні в кожній єпархії УПЦ є, як мінімум, одне періодичне видання.

Всього зареєстровано 89 друкованих єпархіальних видань — 62 газети і 27 журналів, що видаються українською, російською і навіть румунською (1 видання) мовами.

Лідером серед єпархій є Дніпропетровська, яка має 15 друкованих видань.

У Київській єпархії — 10 видань; в Одеській та Сімферопольській єпархіях — по 6; у Харківській, Львівській, Донецькій і Горлівській єпархіях — по 4, у Вінницькій, Кам’янець-Подільській, Луганській, Рівненській і Хмельницькій єпархіях — по 3; в решті єпархій — по 1–2 періодичних видань.

Окрім друкованих видань, які містять здебільшого інформацію про життя єпархій, існує декілька спеціалізованих видань: 5 — духовно-освітніх, 2 — місіонерських, 10 — дитячих; 3 — молодіжних та по одному — медичне, соціальне, для жінок та для військових.

На жаль, не всі періодичні видання виходять регулярно. До того ж є проблеми з професійним рівнем видань. Тож нагальною потребою є проведення семінарів та круглих столів для православних журналістів, а також для редакторів газет і журналів.
 

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ


У 2008 р. православний інтернет в Україні відсвяткував своє 10-ліття. Саме стільки існує офіційний сайт Української Православної Церкви (www.orthodox.org.ua) і інтернет-портал “Православіє в Україні” (www.orthodoxy.org.ua). На сьогодні це два найбільш відвідувані ресурси серед українських релігійних інтернет-видань.

Взагалі в українському сегменті мережі Інтернет (Уанеті) сьогодні налічується трохи більше 100 реально працюючих православних сайтів. Серед них — сайти офіційних церковних установ, єпархій, монастирів, парафій, періодичних видань, приватні сторінки тощо. Реально працюючими вважаємо сайти, на яких представлено актуальну інформацію, тобто таку, що відповідає дійсності та які більш-менш регулярно оновлюються.

Перелік існуючих українських православних сайтів можна побачити на сторінці “Ресурси УПЦ” порталу “Православіє в Україні”.

Глобальна статистика Уанету

Загалом середньомісячна аудиторія Уанету на осінь 2008 р. складає близько 10 млн відвідувачів — це всі користувачі, що переглянули більше однієї інтернет-сторінки за місяць, згідно з даними глобальної статистики українського Інтернету компанії “Бигмир“ (index.bigmir.net). Це у 1,5 рази більше, ніж численність аудиторії на жовтень минулого року, та майже у 3 рази більше, ніж аудиторія Уанету восени 2006 р.

Добова аудиторія Уанету у жовтні 2008 р. склала 2 млн відвідувачів у робочі дні та близько 1,3 млн відвідувачів у вихідні. За останній рік добова аудиторія у робочі дні збільшилася у 1,68 рази, а у вихідні дні — у 1,88 рази.

Серед регіонів України найбільше користувачів надходить з Києва (до 60 %), Одеси (6,5 %), Дніпропетровська (5,6 %), Донецька (5,4 %), Харкова (4,4 %) та Львова (3,4 %). Менше 1 % користувачів заходить з Хмельницького, Рівного, Сум, Вінниці, Тернополя, Івано-Франківська, Херсона, Кіровограда, Чернігова, Закарпаття, Чернівців, Житомира та Луцька.

Найбільш популярний серед українців пошуковий сервер — Google, що забезпечує понад 70 % переходів українських користувачів з результатів пошуку. Також значною популярністю користується пошук від Яндекса (18 %). Українські пошукові сервіси від Укр.нет чи Мета.уа збирають усього 2,64 % та 2,11 % відповідно від усіх переходів українських користувачів.

При пошуковому запиті “православие” російською мовою на першій сторінці результатів пошуку Google видаються посилання, зокрема, на офіційний сайт УПЦ та портал “Православіє в Україні”. При аналогічному запиті перша сторінка результатів пошуку Яндекса має, крім зазначених вище посилань, посилання на сайт прес-служби УПЦ “Україна православна” та сайт прес-служби Донецької єпархії “Донбас православний” (результати пошуку станом на 4 листопада 2008 р.).

При запиті “православ’я” на першій сторінці результатів Google містить посилання на офіційний сайт УПЦ та “Православіє в Україні”, а Яндекс — на сайт львівської газети “Світло православ’я” та “Православіє в Україні”.

Найпопулярніші українські православні сайти

Найбільш популярні серед українських православних сайтів — портал “Православіє в Україні” (orthodoxy.org.ua), офіційний сайт УПЦ (orthodox.org.ua), сайт одеської організації “Единое отечество” (otechestvo.org.ua) та київський приватний інтернет-журнал “Київська Русь” (kiev-orthodox.org). Ці чотири сайти стабільно впродовж останніх 3-х років присутні у першій десятці лідерів сегменту “Релігія” рейтингу Bigmir.net.

У двадцятці найбільш популярних українських релігійних сайтів наступні:
Сайт журналу “Отрок.ua” (otrok-ua.ru)
Сєверодонецька православна духовна сторінка
(duhpage.sed.lg.ua)
Сайт Києво-Печерської Лаври (lavra.ua)
Сайт “Донбас православний” (ortodox.donbass.com)
Сайт Іонинського монастиря у Києві (iona.kiev.ua)

До списку топ-50 українських релігійних сайтів входять також:
Сайт Благовіщенського монастиря у Бортничах
(obitel.kiev.ua)
Сайт КДАіС (kdais.org.ua)
Сайт Свято-Троїцького кафедрального собору у Дніпропетровську (pravoslavie.in.ua)
“Виртуальный молодежный притвор” (pritvor.kiev.ua)

Офіційний сайт УПЦ

У грудні 2007 р. на офіційному сайті УПЦ з’явилися рубрика “Веб-конференція”, яка надає можливість користувачам сайту поставити запитання ієрархам і офіційним представникам УПЦ та отримати відповіді від них майже у режимі он-лайн. Гостями цієї рубрики протягом 2008 р. стали: ректор Київських духовних шкіл архієпископ Антоній, голова Синодального місіонерського відділу УПЦ архієпископ Филип, голова Богословської комісії УПЦ єпископ Євлогій, голова Військового відділу УПЦ архієпископ Августин, голова Синодального відділу “Церква і медицина” архієпископ Лука, голова Синодального відділу релігійної освіти і катихизації архієпископ Єфрем та голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків архімандрит Кирил. І щоразу учасники веб-конференції отримували непрості, але дуже цікаві й актуальні запитання від читачів сайту.

Цього року на сайті був також створений розділ “Коментарі”, який дав можливість ієрархам нашої Церкви і керівникам офіційних церковних структур коментувати найважливіші події церковного та суспільного життя. Серед нових розділів також слід відзначити наступні: “Міжнародна діяльність Української Православної Церкви”, “Канонізація святих”, “Відродження храмів”, “Видавнича діяльність” та “Духовні школи”.

Значно розвинувся розділ “Фотолітопис”. На сьогодні фотострічка з найцікавішими кадрами події супроводжує майже кожну новину.

За матеріалами сайта у поточному році вийшло дві книги — “Літопис. Рік із життя Української Православної Церкви. 2007” та “Діяльність Синодальних відділів і комісій Української Православної Церкви”.

Постійно оновлюється і довідкова інформація про архієреїв, єпархії, монастирі та синодальні установи Української Православної Церкви.

Інтернет-портал “Православіє в Україні”

За даними лічильника Bigmir.net за час з 1 січня до 1 листопада 2008 р. портал відвідало 676 939 осіб, було завантажено 1 946 638 сторінок порталу.

Порівняно з минулим роком кількість відвідувачів сайта щомісячно збільшилася майже вдвічі (з 19 000 до 35 500), за рік — в 1,5 рази (з 228 000 у 2007 р. до 356 000 у 2008 р.). Відповідно збільшилися показники перегляду сторінок (з 608 000 у 2007 р. до більш ніж 1 млн за 10 місяців 2008 р).

Порівняно з 2006 р. щомісячна кількість відвідувачів зросла у 5 разів, щорічна — майже в 4 рази. Перегляди сторінок відповідно збільшилися щомісячні — в 4 рази, щорічні — в 3 рази.

Пік активності користувачів припав на період святкувань 1020-ліття Хрещення Русі — липень 2008 р. За цей період було переглянуто найбільшу кількість сторінок — 153 442. Кількість відвідувачів істотно не збільшилася.

За період з січня по вересень 2008 р. на порталі було розміщено: новин — 1 793 (на початку року середня кількість становила 197, на кінець — 254); тематичних публікацій — 271.

Ключові рубрики та проекти порталу

До 1020-ліття Хрещення Русі на сайті була започаткована спеціальна рубрика, в якій акумульовано новини про святкування, коментарі церковних, державних та громадських діячів, а також матеріали про ювілей, що друкувалися у світських ЗМІ. Розділ містить понад 320 публікацій і дає змогу прослідкувати за ходом подій, висвітлення святкування в українських та закордонних ЗМІ, а також зробити висновок щодо сприйняття його українським суспільством.

2008 р. на сайті було відкрито новий розділ, присвячений 10-літтю порталу. Тут розміщуються матеріали, що стосуються безпосередньо роботи ресурсу, аналіз його сильних та слабких сторін, коментарі фахівців з України та інших країн. Окремо приділяється увага Інтернету як зоні особливої місіонерської уваги Церкви. Загалом — понад 40 бліц-опитувань та інтерв’ю.

Одним із найбільш відвідуваних розділів порталу є “Моніторинг ЗМІ”. Щодня тут розміщується близько 10 публікацій, що побачили світ в світських мас-медіа і стосуються релігійного життя країни та Православної Церкви. Матеріали здебільшого мають полемічний характер і часто представляють Церкву в непривабливих тонах, що викликає певне обурення серед читачів порталу. Редакція застерігає, що статті, розміщені в рубриці, не обов’язково збігаються з точкою зору редакційного колективу, а є лише віддзеркаленням суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв’язків між Церквою і суспільством. За рік тут було розміщено понад 1300 матеріалів.

Окремим розділом на порталі представлені інформаційні та аналітичні матеріали, присвячені Архієрейським Соборам УПЦ (наприкінці 2007 р.) та РПЦ (влітку 2008 року). Тут розміщено понад 70 статей, серед яких — коментарі архієреїв, священнослужителів, громадських діячів та публіцистів.

Серед ключових рубрик порталу також значаться “Питання священику” (344 публікації), “Цей день в історії”, “Фоторепортаж” (8 публікацій), “В гостях у редакції” (10 інтерв’ю), “Опитування” (у 15 голосуваннях взяло участь 8 744 особи), підбірка матеріалів “Українці в діаспорі” (56 публікацій) тощо.

Колектив редакції та співпраця з регіонами

У штаті редакції працюють співробітники із вищою журналістською та філологічною освітою. До висвітлення актуальних подій та питань церковного життя залучаються фахівці-богослови, історики та релігієзнавці. Для забезпечення інформаційної стрічки порталу з редакцією співпрацюють єпархіальні кореспонденти — близько 50 осіб із різних регіонів, у тому числі з новозаснованих адміністративних центрів УПЦ: Ніжина, Новокаховки, Бердянська, Умані, Олександрії, Кременчука. Щодня від власних кореспондентів порталу надходить у середньому 15 інформаційних повідомлень, що розміщуються у стрічці новин, новин одним рядком або в розділі публікацій.

Підсумовуючи вищенаведене, можна констатувати, що постійний тематичний якісний і кількісний розвиток порталу позначається на динаміці його відвідування користувачами Інтернету. Збільшення читацької аудиторії, в свою чергу, дає підстави сподіватися, що дедалі більше наших співгромадян долучатимуться до інформації про Українську Православну Церкву та актуальних питань духовного життя суспільства.

Сайти єпархій та церковних установ

П’ять Синодальних відділів УПЦ (крім “Місії духовна просвіта”) мають свої сторінки в Інтернеті:
1. Синодальний місіонерський відділ.
2. Місія УПЦ соціальної допомоги дітям.
3. Синодальний відділ благодійності та соціального служіння УПЦ.
4. Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України.
5. Видавничий відділ УПЦ.

Але реально працюючими є тільки два перших сайти. Сайт Відділу благодійності і соціального служіння давно не оновлювався, сайт Видавничого відділу у процесі створення, а на сайт Військового відділу навіть неможливо зайти.

Із 41 єпархії УПЦ інтернет-сторінки мають 20, тобто половина єпархій не має своїх представництв в Інтернеті. Більшість існуючих єпархіальних сайтів регулярно оновлюються. Найбільш професійно з них зроблено сайти Донецької та Одеської єпархій. При цьому Одеська єпархія має не тільки свій офіційний сайт, а ще й окремий сайт власного Відділу релігійної освіти, катихизації і місіонерства.

Сайт Сімферопольської єпархії не оновлюється більше двох років, і можна констатувати, що ця сторінка фактично “мертва”. Проблемною є також сторінка Мукачівської єпархії, що має важкий інтерфейс входу та востаннє оновлювалася у травні 2008 р.

Серед навчальних закладів УПЦ професійні сайти мають Київські духовні школи та Полтавська місіонерська духовна семінарія. Сторінки Одеської та Почаївської семінарій розміщені на безкоштовних російських серверах хостингу та потребують вдосконалення.

Сайти монастирів

Свої представництва у всесвітній мережі мають дві з чотирьох українських Лавр (Києво-Печерська та Почаївська), а про Святогірську Лавру створено неофіційну сторінку. Сайти Лавр добре розвинені, регулярно оновлюються та відображають певною мірою життя цих монастирів. Сайту Почаївської Лаври бракує стрічки власних новин.

Серед інших сайтів цієї категорії популярні сторінки Мгарського монастиря на Полтавщині, що видає свій щомісячний журнал “Мгарский колокол”, архів якого публікується на сайті монастиря, та при якому створено літературний клуб “Омілія”. Сайт Іонинського монастиря відображає всю палітру багатогранної місіонерської активності цієї столичної обителі. Вартий уваги сайт монастиря святого Савви Освященного у Мелітополі, який розповідає не тільки про суто монастирське життя, а ще й про унікальний досвід роботи власного реабілітаційного центру. Популярним є і сайт Благовіщенського монастиря у Бортничах під Києвом (мабуть, завдяки поширеній у цьому монастирі практиці “вичиток”).

Парафіяльні сайти

Серед сайтів православних соборів, храмів та громад варто відзначити сайти Воскресенського кафедрального собору у Києві, на якому можна дізнатися про стан будівництва головного кафедрального собору УПЦ, Воскресенського храму у селі Зазим’я на Київщині та київської громади святої Єкатерини. Ці сайти мають привабливий та зручний дизайн, актуальну та важливу інформацію, що оновлюється регулярно, та зворотний зв’язок із читачем.

Інтернет-видання та церковні ЗМІ

Серед українських православних неофіційних інтернет-видань найбільш популярні згадувані вище портал “Православіє в Україні”, сайт громадського об’єднання “Единое отечество” та інтернет-журнал “Київська Русь — для тих, хто прагне вірити розумно”. Серед цих трьох сайтів таким, що має власну точку зору на всі події, найбільш далеку від офіційної, є сайт “Единое отечество”.

Сайт дніпропетровського центру православної культури “Лествиця” заслуговує на увагу завдяки гарному мультимедіа-архіву.

Найбільш “стильним” чи навіть “клубним” виданням для православної молоді можна вважати інтернет-версію видання “Отрок.ua”.

Взірцем регіонального ЗМІ районного масштабу слід назвати православний портал півдня Луганщини “Светилен”, одноіменний із регіональною газетою.

Найбільш цікавим відкриттям 2008 року є сайт постійно діючого семінару при столичній Єкатерининській парафії “Українська християнська культура” та одноіменний альманах.

Інші категорії сайтів

Серед інших категорій українських православних сайтів слід зазначити найбільш гарно представлену в Інтернеті паломницьку службу “Путник”, що при Воскресенському храмі у селі Зазим’я