УКР РУС ENG 
   

Ставропігійний Успенський Зимненський Святогорський жіночий монастир



Взаємини Зимненської обителі з князем Олександром Чарторийським
«Після смерті Федора Чарторийського батьківське майно за актом від 19 липня 1547 р. було розділено між його синами Іваном та Олександром. Олександр одержав Зимно… На спомин спочилого брати віддали монастирю с. Грабовичі. Але невдовзі Олександр брутально захопив монастирські та братові маєтки і забрав усе майно обителі. 26 лютого 1564 р. Іван подав на нього судову скаргу. Проте судову справу не було доведено до кінця в зв’язку зі смертю Івана. Лише під кінець свого життя Олександр помирився з монастырем, але майно так і не повернув. Знаком примирення став подарований князем... дзвін… Після смерті магната с. Зимно відійшло в оренду різним власникам… Для обителі настали важкі часи» (Святогорський Свято-Успенський Зимненський ставропігійний жіночий монастир. Київ, 2001. С. 11).
 
Перехід Зимненського монастиря до унії
«Зимненский монастырь насильно совращен был в унию в 1698 г. униатским митрополитом Львом Заленским, по повелению которого все монахи обриты были по-римски. Не хотевшие принять унии забрали монастырские документы и удалились в Киев» (900-летие Православия на Волыни. Житомир, 1892. Ч. 1. С. 51). Дату переходу монастиря в унію, ймовірно, подано з типографською помилкою, оскільки більшість видань вказує 1682 р. (Православные русские обители. [Репринтное воспроизведение издания 1910 г.] СПб., 1994. С. 558; Булгаков С[ергий, протоиерей]. Русские монастыри в 1913 году // Русские монастыри. Центральная часть России. Москва, 1995. С. 363; Святогорський Свято-Успенський... С. 12).
 
Переказ про Чацького
Переказ про Чацького нами наведено у тому вигляді, у якому даний переказ викладений у сучасній літературі (Зимненський Святогорський Свято-Успенський Ставропігійний жіночий монастир [грік видання не вказаний, між 1997-2000]. С. 12; Святогорський Свято-Успенський... С. 12-13). У надрукованій П. Батюшковим 1888 р. книзі про Волинь – дещо інакше: «Чацкий, завладев селом и разграбив все церковные богатства, приказал снять с церкви… купола и оставить только два фронтовые, дабы уподобить православный храм латинскому. Предание повествует, что когда Чацкий начал насмехаться над ограбленным и искаженным им же самим храмом, то его сразу поразила слепота, и он через три года умер слепым, а наследовавшие от него награбленное церковное имущество наследовали вместе с тем и небесную кару: каждый из наследников Чацкого перед смертью терял зрение» (Батюшков П. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края. СПб., 1888. Примечания, с. 79).









Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com