Ставропігійний Успенський Зимненський Святогорський жіночий монастир | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

Ставропігійний Успенський Зимненський Святогорський жіночий монастир



Відомості про Зимненські печери з різних джерел
 
Цитати з публікацій про Зимненську обитель
«Точных сведений о происхождении пещер и времени их устройства не сохранилось. На стенах пещер встречаются надписи, но неизвестно, начертаны ли они лицами, посещавшими подземелье, или они обозначают места погребения умерших» (Батюшков П. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края. СПб., 1888. Примечания, с. 79).

«Под церковию [Успіння – ред.] находятся, наподобие Киевских, пещеры, в которых подвизались иноки монастыря» (900-летие Православия на Волыни. Житомир, 1892. Ч. 1. С. 50-51).

«Ансамбль Святогірського монастиря пройшов декілька етапів у своєму архітектурно-просторовому розвитку... Церковна історіографія згадує цю оселю в середині XI ст. у зв’язку з кончиною Вараама, першого ігумена Києво-Печерського монастиря, який упокоївся в Зимному на зворотньому паломницькому шляху з Царграда до Києва... Вже тоді, як допускається, в цій Святій горі існували печери, де мешкали ченці... Зимнівські печери й сьогодні залишаються однією з найбільш інтригуючих і водночас найменш досліджених сторінок монастирської історії... О. Цинкаловський, який оглядав печери в 1930-ті роки, відзначив наявність у бічних стінах аркасоліїв, де були складені людські кістяки» (Ричков П., Луц В. Сакральне мистецтво Володимира-Волинського. Київ, 2004. С. 107-109).

«Около Владимира-Волынского, в селении Зимно есть очень древняя крипта для покойников с надписями XVII столетия – русскими и польскими. Они нацарапаны на песчанике» (Шляпкин И. А. Палеография. Лекции, читанные в С.-Петербургском археологическом институте и стенографически записанные. СПб., 1905. Цит. по: Ричков П., Луц В. Сакральне мистецтво Володимира-Волинського. Київ, 2004. С. 160).

«Згідно з матеріалами археологічних досліджень і історичними даними вдалося з`ясувати, що печери, крім суто монастирських функцій, при потребі забезпечували таємні виходи за межі монастиря. Гілка “Б” в південному напрямку закінчувалась маленькою підземною капличкою, а в північному – прямувала, повторюючи рельєф, круто вниз – до джерела води біля річки Луга, що мало важливе значення під час облоги фортеці. Гілка “А”, вірогідно, з’єднувала Троїцьку церкву з монастирським крипторієм і спочатку, скоріше за все, не мала сполучення з гілкою “Б”. Окремі ділянки підземних галерей наприкінці XIX ст. були розширені і обкладені зсередини цеглою, інші – засипані або обвалені» (Крощенко Л., Осадчий Є. Святогірський Успенський монастир у с. Зимно // З історії української реставрації. Київ, 1996. С. 81).

«Печери Зимненського монастиря... вириті в шарі льосу на глибині 6,5 м від рівня сучасної денної поверхні. Підземелля складається з двох вулиць, що йдуть майже паралельно одна одній з півночі на південь, і з’єднаних між собою перемичкою... Загальна довжина ходів на початок досліджень 1990 р. складала 140 м... Західна вулиця йде від перемички на північ і південь. В південній частині вулиці знаходиться Варлаамівська церква. На планах печер 1865 і 1886 рр. її ще немає, отже, будівництво церкви пов’язане з реконструкцією монастиря кінця XIX – поч. ХХ ст. ...За церквою хід продовжується на 30 м і закінчується завалом. Неподалік від завалу був закладений шурф... З відмітки 0,75 м почали зустрічатися вкраплення тиньку XVII-XVIII ст., знайдене також донце II пол. XVII ст. – поч. XVIII ст.. На відстані 14,22 м на південний схід був закладений шурф № 2, де виявлене поховання людини 55-60 років. Аналіз положення кісток в похованні наштовхує на думку про старовинне поховання» (Качан Р. Зимненський Святогорський Успенський монастир // Чернігівський Троїцько-Іллінський монастир: історія та сучасність. Тези наукових читань. Чернігів, 1999. С. 47-49).
 
Думка про початкове поховання прп. Варлаама у печерах Зимного
Цю версію можна знайти, зокрема, у статті Н. Романюк (Романюк Н. Зимовий день у Зимному / “Україна молода”, 12 березня 1993 року. С. 5).
 
План печер
Опубліковано у: Крощенко Л., Осадчий Є. Святогірський Успенський монастир у с. Зимно // З історії української реставрації. Київ, 1996. С. 79; Ричков П., Луц В. Сакральне мистецтво Володимира-Волинського. Київ, 2004. С. 11.
 
Відомості про сучасний стан печер
надані настоятелькою Зимненського монастиря ігуменею Стефаною (Бандурою).









Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква