УКР РУС ENG 
   

КИЇВ. Архітектурно-містобудівна рада затвердила проект Свято-Воскресенського кафедрального собору



У четвер, 19 червня, у творчій майстерні «Visac», яка є структурним відділом будівельної корпорації «Столиця», відбулася презентація проекту будівництва Свято-Воскресенського кафедрального собору Української Православної Церкви та його затвердження архітектурно-містобудівною радою, до складу якої входять відомі архітектори Києва. Одним із членів ради є Віктор Вечерський ― провідний фахівець з української храмової архітектури. Замовника, тобто УПЦ, на презентації представляв протоієрей Василій Русинка, благочинний майбутнього собору.

Багатотомний будівельний проект був розроблений колективом архітекторів на чолі з директором майстерні «Visac» Г. Сушком і головним архітектором будівництва собору О. Калиновським, презентував його народний архітектор України, президент корпорації «Столиця» В. Ісак і його безпосередні помічники. Корпорація «Столиця» була створена в листопаді 2003 року на базі двох акціонерних товариств ― «Київміськбуду» та «Трест Київміськбуду». Вона є головним забудовником масиву Оболонь, де вдалося реалізувати ідею комплексної забудови з єдиним архітектурним ансамблем та інфраструктурою.

Офіційна назва будівельного проекту ― «Кафедральний собор з адміністративними і господарськими приміщеннями та гостьовою автостоянкою на Залізничному шосе, 3, у Печерському районі м. Києва». Але фактично ця назва не передає і половини того змісту, який у неї закладено. Майбутній кафедральний собор буде не просто храмом, а цілим духовно-просвітницьким комплексом, до складу якого входитимуть: адміністративно-офісні приміщення, конференц-зал на 1000 місць, шість залів для засідань, спеціалізований ліцей (можливо, семінарія), телестудія, готель для паломників на 125 місць, ресторан, спортивний зал, магазини для продажу сувенірної продукції, духовної літератури та ікон.

Заплановано також будівництво резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви та окремого храму-каплиці, розрахованого на 150 парафіян. Сам кафедральний собор вміщатиме до 5000 парафіян, він матиме три вівтарі ― один головний і два додаткових. Висота собору ― 120 метрів від рівня поверхні до надкупольного хреста. Біля святині буде збудована дзвіниця в чотири яруси. На території Свято-Воскресенського собору знаходитиметься невелике озеро, відповідним чином ландшафтно оформлене.

Під час обговорення проекту було висловлено багато різних думок і зауважень. Йшлося, зокрема, про те, що будівництво такого собору ― це історична подія, яка визначить не лише духовні, а й архітектурно-художні напрями подальшого розвитку Києва. Учасники дискусії згадували видатні європейські собори ― собор святого Павла в Лондоні, собор святого Петра в Римі, храм Христа Спасителя в Москві, зауважуючи, що київський собор Воскресіння Христового порівняно з ними будуватиметься в рекордно короткий термін, хоча місія його буде надзвичайно важливою – стати символом національної духовності України на тривалий період історії.

Під час обговорення проекту було поставлено запитання про те, чому такий величний собор буде збудований не в центрі міста, а в досить віддаленому районі. Протоієрей В. Русинка відповів на це таким чином: «Святі отці, шукаючи богопізнання й духовного досвіду, йшли з міст у пустелю, щоб уникнути спокуси здобувати славу людську замість небесної. Тому й наш собор, образно кажучи, знаходитиметься в пустелі, подалі від бурхливого й динамічного життя центру столиці».

Стилістика кафедрального собору може бути визначена як еклектична, з великою кількістю новаторських архітектурних рішень. Типовим елементом київського храмового стилю у Свято-Воскресенському соборі є автономна будівля багатоярусної дзвіниці, яка становить окрему архітектурну композицію, що своїм стилем нагадує загальний стиль собору та цілого комплексу. Подібним чином виконані дзвіниці Києво-Печерської Лаври, Михайлівського Золотоверхого монастиря та собору Святої Софії.

Президент корпорації «Столиця» В. Ісак зауважив, що у розробці дизайну собору його колектив керувався класичним стилем в архітектурі. Найвизначнішим представником класичного стилю української архітектури є Вікентій Беретті (1781–1842). У Києві його авторству належать корпуси колишнього Київського університету святого князя Володимира (нині ― Київський національний університет імені Т. Шевченка), зокрема головний корпус (так званий «червоний») і корпус Інституту філології («жовтий»). Характерними рисами цього стилю є масивність, поміркованість, зваженість, офіційність. Автори проекту Свято-Воскресенського собору підкреслили, що у своїй роботі вони враховували всі православні канони будівництва храмів, зокрема той, відповідно до якого храм повинен бути звернений на схід.

Свої враження від роботи над проектуванням кафедрального собору Української Православної Церкви висловив президент корпорації «Столиця» Валентин Ісак: «Ми працюємо над собором на благодійних засадах, не отримуючи за це грошей ― таке було наше побажання. Ми справді хочемо попрацювати для душі, тому що лише тоді, коли людина працює для душі, вона здатна виконувати великі завдання. Після цієї презентації не можу не зауважити, що будівництво ― це будівництво, на ньому завжди трапляються зміни в процесі роботи, тому план, представлений сьогодні, буде ще корегуватися».

Благочинний Свято-Воскресенського кафедрального собору протоієрей Василій Русинка у свою чергу зазначив: «Собор є свідченням того, що в ХХІ столітті Українська Православна Церква є актуальною, потрібною суспільству своїми моральними цінностями, своїми традиціями виховання та освіти. Дуже добре, що будуються не лише нові храми, а й заплановано цілий духовно-просвітницький комплекс, який сьогодні було презентовано.

Він слугуватиме духовним потребам мешканців міста, паломників і туристів; там буде цікаво усім відвідувачам, незалежно від їхнього віку. Сподіваюсь, майстерня «Visac», яка відповідає за будівництво собору, врахує всі зауваження, що були висловлені сьогодні фахівцями, і ми зможемо закінчити будівництво до 20-ї річниці Незалежності України, тобто до 2011 року. Не випадково собор було вирішено присвятити Воскресінню Христовому, адже це є свято із свят. Це символ того, що воскресає від багаторічного духовного й морального занепаду наша Україна й наш народ. Впевнений, що новий духовно-просвітницький центр значною мірою сприятиме духовному вихованню членів сучасного українського суспільства».

Іван Верстюк,
спеціально для ORTHODOX.ORG.UA

фото автора
ФОТОЛІТОПИС















Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com