Текстова версія прес-конференції Предстоятеля Української Православної Церкви | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

Текстова версія прес-конференції Предстоятеля Української Православної Церкви



Прес-конференція Блаженнішого Митрополита Володимира за підсумками роботи Помісного Собору РПЦ

3 лютого у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулася прес-конференція Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира за результатами роботи Помісного Собору Руської Православної Церкви, який проходив 27–28 січня у Москві, та з нагоди обрання Предстоятеля РПЦ Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. На запитання журналістів відповідав також секретар Предстоятеля УПЦ єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр.

Пропонуємо до вашої уваги матеріали цієї конференції.


— Напередодні від’їзду до Москви відбулася прес-конференція за результатами роботи зібрання делегатів УПЦ на Помісний Собор РПЦ (див. № 1–2 “ЦПГ” — Ред.), на якій було повідомлено, що під час Собору представники української делегації будуть проводити переговори з кандидатами на Патріарший престол і підтримуватимуть того з них, хто обстоюватиме українські справи, зокрема піклуватиметься про подолання розколу в українському Православ’ї і юридичне оформлення прав автономії Української Православної Церкви. Скажіть, будь ласка, чи вдалося провести такі переговори з Митрополитом Кирилом і чи досягнуті якісь домовленості?

Блаженніший Митрополит Володимир:
Відносини між Руською та Української Православними Церквами не були темою Помісного Собору. Він був зібраний у зв’язку з необхідністю обрання нового Патріарха. Досягнення домовленості було справою особистою для кожного, хто цього хотів, але голосування було таємним. Патріарх у своєму слові після обрання відзначив, що він буде вболівати за справи тих країн, на території яких присутня Руська Православна Церква. Він також допомагатиме Україні у справі об’єднання православних усієї держави, а вже потім можна буде ставити питання іншого характеру, наприклад про зміну статусу УПЦ. Під час дискусій також порушувалися питання про відносини Української Православної Церкви з іншими Помісними Православними Церквами. Розкол і досі є причиною нашої скорботи і спонукає нас до посилення молитви про те, щоб дійти до розуму всім православним та об’єднатися всім у лоні однієї Церкви, а потім вже думати далі, якою вона (Церква) має бути.

— Чи не висловлював новий Патріарх бажання відвідати Україну і чи планує Українська Православна Церква готувати цей візит? Коли він може відбутися?

Блаженніший Митрополит Володимир: Згідно з правилами, новий Предстоятель Церкви на початку своєї діяльності здійснює візити до Помісних Церков, але це не заважає йому готуватися до відвідання інших Церков, які знаходяться на канонічній території — у межах його юрисдикції. Була розмова про те, що Святіший обов’язково відвідає Україну. Коли стане відомо про це більш конкретно, тоді ми й почнемо готуватися до цього на належному рівні. Але, відверто кажучи, ми завжди готові.

— Чому Ви відмовилися висувати свою кандидатуру на Патріарший престол? І друге питання: є інформація, що в новому Уставі РПЦ сказано про права широкої автономії УПЦ. Чи свідчить це про те, що наша Церква тепер має права широкої автономії?

Блаженніший Митрополит Володимир: На Помісному Соборі було затверджено Статут Руської Православної Церкви, в якому йдеться і про Українську Православну Церкву. Ви правильно сказали: наша Церква дійсно має права широкої автономії. Що стосується того, чому я відмовився висувати свою кандидатуру, справедливо буде визнати, що для цього звання потрібна більш-менш молода людина, яка б могла активно захищати інтереси Церкви, нести у світ проповідь церковну та правду Євангельську, активізувати служіння Церкви сьогоднішньому суспільству. Дуже важливо враховувати соціальний аспект і постійно звершувати справи милосердя особливо в наш складний час. Одним словом, багато справ. Тож нехай молодші люди попрацюють більш активно, а ми будемо допомагати чим зможемо.

— Якими Ви бачите пріоритетні завдання для Патріарха Кирила? Може є якісь проблеми в РПЦ, які слід вирішувати в першу чергу?

Блаженніший Митрополит Володимир: Я давно знаю Святішого Патріарха Кирила. Ми разом з ним працювали з покійним митрополитом Никодимом (Ротовим). Ця людина активна, розумна, яка може грамотно повести діалог, як з внутрішніми, так і з зовнішніми силами. Я думаю, що він додасть активності самій Церкві і покаже добрий приклад життя, поведінки й звершення високого служіння. Сподіваюся, що все це буде прикладом для нашого єпископату, духовенства та віруючих.

Єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр: Ваше Блаженство, благословіть внести доповнення до відповіді на це запитання. У Зверненні Помісного Собору (див. с. №) викладені основні положення, які виконуватимуться найближчим часом, як усією Церквою, так і безпосередньо Святішим Патріархом Кирилом.

— У ЗМІ було багато думок духовенства та експертів, які прогнозують зближення Руської Православної Церкви з Ватиканом. Як Ви вважаєте, чи таке буде і, взагалі, чи потрібно це?

Блаженніший Митрополит Володимир: Діалог між усіма Церквами відбувається протягом усього нашого життя. Наші відносини з Римо-Католицькою Церквою виникли не сьогодні, а мають свою історію і підкріплені певним досвідом. Цей діалог повинен мати місце, адже всі ми покликані до якоїсь єдності та спільного служіння Богові і людям. Звичайно ми не будемо поступатися православними традиціями або правилами. Не збирається зі свого боку і Римо-Католицька Церква робити якісь поступки. Наші відносини були досить складними, таким ж залишаються і сьогодні. Відверто кажучи, головною причиною такого стану справ є Греко-Католицька Церква. Я думаю, що нашим людям не слід боятися, що у зв’язку з обранням нового Патріарха станеться щось надзвичайне, наприклад, об’єднання або поступка одне одному. Досі не було ще зустрічі Ватикану з нашими Патріархами. Вона весь час готується, але потім чомусь зривається. Але не зважаючи на це, якісь відносини мусять все-таки між нами бути. Можливо, навіть не віросповідного характеру, а практичної діяльності Церкви в сучасних умовах.

— Чи висловлював уже новообраний Патріарх свою позицію стосовно подолання церковного розколу в українському Православ’ї? І чи обговорювалося це питання на Соборі? Взагалі це питання належить до юрисдикції РПЦ чи це внутрішня проблема Української Православної Церкви?

Блаженніший Митрополит Володимир: Подолання розколу — це наша спільна проблема. Майже кожен делегат від Української Православної Церкви, який виступав під час Собору, згадував про проблеми нашої Церкви. Делегати Собору зі співчуттям поставилися до проблем Православ’я в Україні, і я думаю, що таким чином рано чи пізно ми зможемо дійти якоїсь спільної думки щодо “Київського Патріархату” та УАПЦ. Але цей процес непростий і робити це нелегко.

— Як Ви відчуваєте, в українській делегації були великі коливання щодо кандидата в Патріархи? Наскільки одностайно головували представники УПЦ і, якщо можна, скажіть, будь ласка, за кого проголосували особисто Ви?


Блаженніший Митрополит Володимир: Я голосував за сьогоднішнього Патріарха. Дай йому Бог благословенного патріаршества, щоб воно було на користь Церкві взагалі та Православ’я в Україні зокрема. Голосування показало, що між представниками Української Православної Церкви не було ніяких протиріч.

Єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр: Перед виборами Святішого Патріарха до присутніх на Соборі звернувся Блаженніший Митрополит Володимир. Він пояснив, чому не бере участі в цих виборах і прямо сказав, в кому вбачає наступника діяльності, яку свого часу вела Церква під керівництвом Святішого Патріарха Алексія II. Він назвав ім’я Митрополита Кирила. Знаючи атмосферу, в якій відбувався Собор, де були присутні більше як 700 чоловік, можна з упевненістю сказати, що серед українського єпископату одностайність дійсно була.

— Чи можете Ви прогнозувати відновлення патріаршого престолу у Києві, як це було за часів Київської Русі?

Блаженніший Митрополит Володимир: У принципі, чому б і ні, якщо настане такий час? Але серед простих віруючих людей сьогодні це сприймається не дуже активно і не зовсім позитивно. Люди бояться, що якісь зміни у структурі Церкви зможуть зашкодити їм. Люди боляче ставляться до самого слова “автокефалія”, не розуміють цього поняття і, тим більше, бояться положення, яке стоїть за ним. Так що автокефалії поки що не буде. І коли настане її час, я теж сказати не можу. Це знає Господь.

Єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр: Ваше Блаженство, благословіть деяке доповнення. Власне кажучи, Київського Патріаршого престолу ніколи не було в Україні. Був лише Предстоятельський престол Київського Митрополита, і коли Петро Ратнівський у XIV столітті заїхав до розореного Києва, він тут уже нічого не знайшов. Тоді він поїхав до Володимира на Клязьмі, а звідти до Москви. Якщо знову колись складуться такі політичні обставини, чому б знову не переїхати із Москви до Києва? Можливо не треба ділити той соціокультурний простір слов’янської ментальності Русі, яку називають Святою, а варто розглядати її як єдине ціле, і, виходячи з обставин історичних, все ж таки не дробити те, що є, а повертатися до коренів?

Блаженніший Митрополит Володимир:
Варто додати, що саме життя Православ’я тих часів і викликало необхідність перенести столицю православної Київської Русі з одного міста в інше. Це було спричинено тими страшними обставинами, які переживали тоді віруючі.
 
***
На завершення прес-конференції, звертаючись до журналістів, Його Блаженство сказав:

— Ми дякуємо вам за увагу. Дай Бог вам і надалі працювати зі словом. Це дуже делікатна справа і водночас складна. Тож нехай ваше служіння слову буде відданим, а ви й надалі допомагатиме нашому народові, нашій країні та Святій Церкві.

Дивіться також:


Відео версія прес-конференції Предстоятеля Української Православної Церкви >>>


 









Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква