УКР РУС ENG 
   

Слово архімандрита Мелетія (Єгоренка) при нареченні його в єпископа Хотинського



Ваше Блаженство!
Високопреосвященніші, преосвященніші владики!
Богомудрі Святителі і служителі Таїн Христових!

Божественний перст, через визначення Священного Синоду нашої Церкви, вказує та закликає моє недостоїнство до єпископського служіння.

Зі страхом та тремтінням душі предстою я, грішний, сьогодні перед вами, щоб засвідчити моє розуміння того високого подвигу, до котрого кличе тепер мене, убогого, Церква.

Єпископ є приємником святих апостолів. Він - продовжувач справи, яку звершив на землі Господь і Спаситель наш Ісус Христос. Він є архіпастирем і Ангелом Церкви. І, відповідно, по слову апостола, єпископ повинен «дотримуватися істинного слова, згідно з вченням» (Тит. 1,9), достойно «звершувати діло благовісника» (2Тим. 4,5), в усьому «бути непорочним» (1Тим. 3,2). Єпископство - найвище служіння в Церкві.

Великі Святителі і Отці Церкви жахалися висоти цього служіння. Що ж можу сказати я, грішний? Ніяковіє душа моя в цю хвилину. Тому, сьогодні перед вами визнаю свою гріховність, сповідаю свою неміч, свідчу своє недостоїнство.

Бажав би я сьогодні, святителі Божі, втекти від вашого священного зібрання та сховатися від відповідальності, яку покладаєте ви на мене. Але чую євангельські слова Спасителя - «Не ви мене вибрали, але Я вибрав вас» (Ін. 15,16), згадую свої чернечі обіцянки, дані біля святих мощів преподобного авви Сергія, відчуваю вашу високу довіру і тому повністю вручаю себе Промислу Божому. Нехай буде Всеблага воля Господня на мені, грішному!

Знаю, що єпископство - це не тільки шана віруючих, честь та велика влада, а більшою мірою - це хрестоносіння, важка духовна праця та подвиг. Вбачаю у визначенні Священного Синоду мене до цього служіння заклик до жертовного подвигу, до самовідданої праці на благо народу Божого, на благо нашої Святої Церкви. Маю надію виправдати довіру священноначалля.

Вірую, що «сила Божа в немочі звершується» (2Кор. 12,9), і тому сьогодні молюся, щоби Господь не залишав мене без Своєї благодатної божественної допомоги в моєму новому церковному послуху, щоби Преблагословенна Цариця Небесна захищала і покривала мене на важкому шляху, який очікує попереду. Молитовно благаю сьогодні бути мені ходатаями та заступниками преподобного Сергія Радонезького, в обителі котрого я, грішний, навчався і починав своє служіння Церкві; преподобного Іова Почаївського, в Лаврі котрого я сподобився жити серед благочестивих богомудрих старців; а також великомученика Іоанна Сочавського - покровителя Буковини, тієї благодатної землі, де Господь судив мені нести послух останні 16 років.

Нарешті, уповаю я на молитовну підтримку і батьківські поради та настанови, Вас, Ваше Блаженство. Прошу і вас, дорогі владики святі, помолитися за мене, щоб Господь подав мені сили бути «взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1Тим. 4,12).

Знаходжу заспокоєння у своєму душевному збентеженні в тому, що до єпископського служіння я закликаюся під омофором Вашого Блаженства, мудрого Первосвятителя Української Церкви, прикрашеного дивними і багатими дарами молитви, розсудливості, терпіння і смирення, та буду проходити своє служіння під святительським керівництвом Високопреосвященнішого владики Онуфрія, доброго мого наставника та духовного отця.

Тремтить душа моя і, приймаючи «благе іго Христове та легкий Його тягар» (Мф. 11,30 ), знову й знову звертаюся до вас, богомудрі архіпастирі і отці, з колінопреклонним проханням: вознесіть свої святительські молитви за мене, грішного, да подасть мені Господь, з покладанням ваших рук, Свою всесильну благодать, яка виправить мої вади і немочі, доповнить нестачу сил моїх до достойного пастирського служіння в сані єпископа на славу Божу та на користь Святій Православній Церкві.

Амінь.



 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com