УКР РУС ENG 
   

МИТРОФАН, Єпископ Горлівський і Слов’янський



Слово архімандрита Митрофана (Нікітіна) при нареченні його в єпископа Горлівського і Слов'янського

Ваше Блаженство, Блаженніший Владико, богомудрі архіпастирі, святителі Христові!

Цієї священної години у великому сум'ятті та з трепетом у душі стою я перед вами, покликаний волею Духа Святого й обранням Вашого Блаженства та Священного Синоду Української Православної Церкви до високого служіння.

Що можу сказати я в ці трепетні для мене хвилини, коли стою перед освяченим собором, який завтра має покласти на мене, грішного, святительські руки, щоб увести мене в череду єпископського наступництва? Єпископ є не тільки будівником Таїн Божих, а й керівником на шляху спасіння, як овець стада Христового, так і церковних пастирів, несучи за них відповідальність перед Богом. Священномученик Iгнатій Богоносець у своєму посланні до Полікарпа Смирнського писав: «Єпископ насамперед повинен піклуватися про душі віруючих, закликати всіх до спасіння, бути поблажливим до всіх, як до тебе Господь: до всіх мати терпіння».

Зі страхом та усвідомленням своєї негідності згадую слова святого апостола Павла, що визначають моральне обличчя єпископа й характер єпископського служіння: «Єпископ має бути непорочний, як Божий домобудівник... який додержується правдивого слова, згідного з вченням, щоб він мав силу наставляти в здоровому вченні і викривати противників» (Тит. 1, 7-9). Чи можу я вважати себе «Божим домобудівником» (Тит. 1, 7), чи заслужено приймаю на себе ступінь єпископського служіння?

У відповідь на ці запитання згадую своє життя й щиро сповідую зараз перед Вами свою людську неміч і недостоїнство. Але разом із тим вірю, що рішення священноначалля щодо мене є вираженням волі Божої. Усвідомлюючи труднощі архіпастирського служіння, покладаюся не на свої слабкі сили, а на допомогу Духа Святого.

Втішаю себе надією на постійне заступництво Цариці Небесної, нехай допоможе Вона, Пречиста, бути мені добрим керівником. Сподіваюся на молитовну допомогу святих угодників Києво-Печерських і всіх святих. Дякую Господові за Його милість до мене та Його Промисел, який привів мене до високого служіння церковного.

У ці трепетні для мене хвилини не можу не згадати тих, хто допомагав мені на шляху чернечого й пастирського становлення. Усім я щиро вдячний.

Висловлюючи глибоку синівську подяку Вашому Блаженству, Священному Синоду Української Православної Церкви за високу довіру, обіцяю нести послух і берегти вірність канонічній Православній Церкві.

Прошу вас, святителі Божі, завжди поминати мене у ваших святих молитвах, тому що тільки в молитвах Церкви моя міцність і сила, тільки Церква для мене - стовп і утвердження, покров і захист.

Благословіть мене на майбутнє служіння, щоб Бог сподобив гідно проходити його на славу Святої, Єдиносущої й Животворящої Трійці - Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com