ІПОЛИТ, Єпископ Хустський і Виноградівський | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

ІПОЛИТ, Єпископ Хустський і Виноградівський



Слово архімандрита Iполита (Хилька) при нареченні його в єпископа Білоцерківського, вікарія Київської Митрополії

Ваше Блаженство, боголюбиві архіпастирі й отці!

Неодноразово я бачив на шляхах свого життя явлення милості Божої до мене, багатогрішного. Ось і нині знову Господь знайшов мене не за заслугами, а за Своєю великою милістю.

Через обрання Вашого Блаженства і Священного Синоду Господь закликав мене до вищого у Святій Церкві служіння - єпископства, яке святий апостол Павло називав доброю справою (1 Тим. 3, 1).

Приймаючи з подякою це благе іго, яке покладається на мене Вашим Блаженством, я вважаю священним обов'язком і необхідністю сказати, що мою душу нині охоплює глибокий смуток і священний трепет, хоч Сам Господь колись вклав у моє серце щире всеосяжне бажання доброї справи (1 Тим. 3, 1) - послужити всім своїм життям Богові, Святій Православній Церкві, нашому віруючому православному народові й багатостраждальній Вітчизні. Якщо святі й богоносні отці Святої Православної Церкви - Василій Великий, Григорій Богослов та Iоанн Златоуст, знаходячись на високому рівні свого духовного життя, благоговійно страшилися єпископського служіння, то як же я, слабий і недостойний, зійду на цю висоту?! I я, святі отці, боюся цієї висоти; боюся, щоб мені з моїми вадами не стати на великому подвигу неблагопотрібним рабом Домовладики Христа; боюся, «що іншим проповідуючи, сам негідним буду» (1 Кор. 9, 27).

Змолоду я навчений на всіх важких дорогах життя покладатися на поміч Божу, тож нині, цього знаменного для мене дня й години, знаходжу для себе підбадьорення проти страху перед своїми немочами у вірі та надії на всесильну благодать Божу. Я глибоко вірю, що обрання мене Вашим Блаженством у єпископи здійснилося через волю Божу, оскільки Господь Сам закликає й обирає людину на служіння вищій духовній меті всього людства: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і поставив вас, щоб ви йшли й приносили плід, і щоб плід ваш перебував, щоб чого не попросите від Отця в ім'я Моє, Він дав вам» (Iн. 15, 16). I з цією вірою сподіваюся на Господа, Який призвав мене до єпископства, і зробить мене, недостойного, «сосудом на честь, освяченим і благопотрібним Владиці, придатним на всяке добре діло» (2 Тим. 2, 21).

Маю надію на допомогу Божої Матері, бо її всепокриваючий омофор завжди сприяє моєму життю. Мої дитячі та юнацькі роки минали у храмах на честь Різдва, Покрови та Першої Пречистої Божої Матері. Особливо близьким для мене є свято Першої Пречистої, бо найважливіші події мого життя пов'язані з ним: у храмі на честь Першої Пречистої мене хрестили, у святі дні Спасівського посту - постригли в чернецтво, висвятили в ієродиякона, ієромонаха в кафедральному соборі на честь Першої Пречистої міста Володимира. I те, що відбувається в моєму житті зараз, припадає на святі дні Спасівського посту в стінах Свято-Успенської Лаври.

Маю надію і в тому, що батьківська любов Вашого Блаженства не забариться подати мені руку допомоги в усьому благому й нині. Вашу увагу й піклування я відчував із перших днів вступу в духовні школи, протягом навчання в семінарії та академії; тоді, коли ніс різні послухи в Троїце-Сергієвій Лаврі, Руській Духовній Місії у святому граді Єрусалимі на Святій Землі; у Свято-Даниловому монастирі, де був благочинним і намісником. I під час випробувань у моєму житті я завжди відчував святительські молитви, всебічну підтримку і покровительство Вашого Блаженства.

Молитовно висловлюю синівську вдячність Вам, Ваше Блаженство, і сподіваюся на те, що Ваша батьківська увага й піклування не залишать мене й надалі, навчать бути гідним високого єпископського звання. Смиренно стою перед Вашим Блаженством у трепетному очікуванні покладання на мене Ваших святительських рук. Прошу й молю вас, боголюбиві архіпастирі й отці, помолитися про мене, недостойного, нехай Божественна благодать зцілить мої немочі та спустошене наповнить. Амінь.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква