УКР РУС ENG 
   

ФИЛИП, Архієпископ Полтавський і Кременчуцький



Слово архімандрита Филипа (Осадченка) при нареченні його в єпископа Полтавського і Кременчуцького

Ваше Блаженство! Богомудрі архіпастирі!

З ласки Божої обранням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира і Священного Синоду Української Православної Церкви я, недостойний, покликаний нині до найвищого служіння в Церкві Христовій, до служіння єпископського.

Святий апостол Павло, перераховуючи якості, які повинен мати архієрей, пише: «Єпископ повинен бути непорочний... благочестивий, чесний, гостинний, здібний навчати... Належить йому також мати добре свідчення від зовнішніх» (1 Тим. 3, 2, 7).

Святі отці наставляють єпископа бути правилом віри й образом кротості, терпіння й помірності. Чи маю я що-небудь із перерахованого? Можу лише сповідати перед вами страх і трепет від усвідомлення своєї немочі й вад і водночас висоти та святості того служіння, до якого закликає мене Господь.

Але наше земне буття є чудовим і премудрим: ніщо в ньому не буває випадковим, усе відбувається й звершується згідно з благим Промислом Божим і піклуванням, що веде до добра та істини всіх, хто довіряє себе Його святій волі. «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і настановив вас, щоб ви йшли й приносили плід» (Iн. 15, 16).

Зі страхом і трепетом, скоряючись Богу й вам, стою я напередодні великого й відповідального служіння й «нічого всупереч не кажу». Засвідчую перед вами та всією Церквою, що моє минуле та нинішнє життя - все в Бозі. Йому я присвятив своє серце, свої думки, свої сили. Та не моя особистість як така є предметом, про який варто було б зараз говорити.

Досвід церковного життя свідчить, що єпископський сан вимагає від його носія повної віддачі себе служінню Церкві, Батьківщині та ближньому. Ця відповідальність зростає в наш нелегкий час, коли людство перебуває на небезпечній межі, відчуваючи загрозу швидкої загибелі від своєї примарної волі та безвідповідальної сваволі. Настав такий період вітчизняної історії, коли Церква відроджується вже не ззовні - у камені, а внутрішньо - у словах і справах, властивих їй з моменту заснування нашим Господом і Спасителем Iсусом Христом. А тому єпископ, будучи зразком «у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1 Тим. 4, 12), разом із тим повинен мати й небесну мудрість і людські знання, щоб бути «сильним і наставляти в здоровому вченні» (Тит. 1, 9).

Зараз до Церкви, як єдиного інституту благої, вічної правди Божої, приходять бажаючі пізнати Iстину й напитися з джерела «води живої» (Iн. 4, 10) - благого Христового вчення. Архіпастир повинен відповідати всякому, хто запитує, спираючись на знання, відкриті йому Премудрістю Божою. I насамперед він має давати відповідь прикладом свого особистого життя.

Не приховую перед вами, що навіть цей невеликий перелік обов'язків і високих вимог до носія благодаті архієрейського сану мимоволі викликає в мене вигук: «I хто здатний до цього?» (2 Кор. 2, 16). Хто має для цього сили?! Страшуся, але знаходжу відповідь і підтримку в словах, звернених до пророка Iсаї: «Я обрав тебе й не відкинув тебе: не бійся, з тобою бо Я; і не озирайся, тому що Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї» (Iс. 41, 9-10).

Сподіваюсь на допомогу Твою, Господи!

З молитвою та смиренністю звертаюся нині до священномученика Филипа, митрополита Московського, мого небесного заступника, і молю його дарувати мені хоч малу частку тієї мудрості, якою колись наділив його Господь.

Особливий прояв до мене милості Божої бачу в тому, що єпископську хіротонію приймаю в стінах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Звідси, зі святої обителі, що перебуває під покровом Пречистої Божої Матері й молитовним заступництвом преподобних Антонія й Феодосія Києво-Печерських, я одержую благословення на шлях апостольського служіння.

Ваше Блаженство! Ваші Високопреосвященства, богомудрі архіпастирі! Смиренно прошу вас, коли покладатимете на мене, недостойного, свої святительські руки, старанно помоліться Небесному Архієрею - нашому Господові і Спасителю Iсусу Христу, щоб з Його допомогою і під вашим керівництвом стати мені вірним архіпастирем стада Христового, довіреного моєму піклуванню, дотримуючись завітів святого апостола Павла: «Досягай успіхів у правді, побожності, вірі, любові, терпінні, лагідності. Подвизайся добрим подвигом віри, держись вічного життя, до якого ти й покликаний, і... додержуйся заповіді чисто й бездоганно, навіть до явлення Господа нашого Iсуса Христа» (1 Тим. 6, 11-12, 14). Амінь.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com