ІОАНН, Архієпископ Херсонський і Таврійський | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

ІОАНН, Архієпископ Херсонський і Таврійський



Слово архімандрита Iоанна (Сіопка) при нареченні його в єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської Митрополії

Ваше Блаженство, Блаженніший Владико й отче!
Ваші Високопреосвященства, Преосвященства, богомудрі й боголюбимі архіпастирі!

Незбагненним Промислом Божим та обранням Священного Синоду нині я, недостойний, прикликаюся на велике служіння нашій Українській Православній Церкві в сані єпископа. У цей великий і святий день мого життя я стою перед вами, святителі Божі, зі страхом і трепетом. Адже бути єпископом Церкви Христової - це означає продовжувати справу апостолів, уподібнюючись у ній Самому Господу й Спасителю нашому Iсусу Христу, Котрий сказав Своїм учням: «Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас» (Iн. 20, 21). Вручаючи себе волі Божій, покрову Божої Матері та вашим молитвам, богомудрі пастирі, усвідомлюю всю святість і велику відповідальність єпископського служіння.

Служіння єпископа - нелегкий життєвий хрест, особливо в нинішній складний час. Але Господь сказав: «Хто не візьме хреста свого й не піде за Мною, той недостойний Мене» (Мф. 10, 38). Тому і я, грішний, знаючи ці слова Христа Спасителя, смиренно приходжу до вас, богомудрі архіпастирі, і прошу ваших святих молитов, щоб Господь, Котрий благоволив вибрати мене, недостойного, слугою Своїм, допоміг зі смиренням і гідністю пронести цей життєвий хрест через усе життя.

Яким мусить бути єпископ? «Святим, непричетним до зла, непорочним, відокремленим від грішників», - зазначав святий апостол Павло (Євр. 7, 26). З душевним трепетом сповідую перед вами, що я далекий від цієї досконалості. Але, пам'ятаючи слова Спасителя: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав» (Iн. 15, 16), смиренно скоряюся волі Божій і волі вашій, богомудрі архіпастирі, сподіваючись лише на поміч Божу.

Нелегкий нині час. Бездуховність, падіння моралі, прагнення до матеріального збагачення, міжконфесійні непорозуміння - усе це свідчить про те, що люди відійшли від Бога та Його правди й пішли за дияволом, послухавшись його улесливих слів. Але треба привести людей назад до Творця, до пізнання Його всеблагої волі та істини. Тож кому, як не нам, священнослужителям, належить це зробити.

Єпископ, мов керманич, повинен вправно вести церковний корабель, щоб, пройшовши бурхливе житейське море, той благополучно досягнув пристані життя вічного. Навчати людей він мусить своїм життєвим прикладом. Святий апостол Павло пише: «Зразком будь для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1 Тим. 4, 12). I тут знадобиться велика сила волі, Божа допомога, ваші молитви й братня порада. Сповідую слова Спасителя, Котрий сказав: «Без Мене не можете робити нічого» (Iн. 15, 5).

I ось я, грішний і немічний, знаючи, що «сила Божа в немочі звершується» (2 Кор. 12, 9), обіцяю перед Триєдиним Богом із Його допомогою чесно й старанно служити Церкві та народу Божому.

Щиро дякую Вам, Ваше Блаженство, Ваші Високопреосвященства, Ваші Преосвященства, за велику честь і довіру, виявлені до мене в обранні на єпископське служіння. Оскільки ж я ще молодий і недосвідчений - знов і знов прошу святих молитов, порад і допомоги в моєму служінні, щоб було воно на славу Святої Церкви та на благо народу нашому. Амінь.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква