ФЕОДОР, Архієпископ Кам'янець-Подільський і Городоцький | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

ФЕОДОР, Архієпископ Кам'янець-Подільський і Городоцький



Слово архімандрита Феодора (Гаюна) при нареченні його в єпископа Почаївського, вікарія Тернопільської єпархії

Ваше Блаженство,
Ваші Високопреосвященства, Преосвященства, христолюбиві архіпастирі, всечесні отці!

Незбагненним Промислом Божим, бажанням Вашого Блаженства і рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви я, недостойний, прикликаюся нині до високого, відповідального й великотрудного служіння Церкві Христовій у сані єпископа.

Усвідомлюючи свою духовну недосвідченість і молодість, не можу втриматися від хвилювання, переживань і подиву: як зможу нести цей нелегкий тягар? Адже бути єпископом Церкви Божої - означає продовжувати служіння святих апостолів; бути зразком для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті (1 Тим. 4, 12); бути для всіх усім (1 Кор. 9, 22), щоб довірене стадо чад Божих привести до спасіння.

Я усвідомлюю себе далеким від християнської досконалості, оскільки «беззаконня мої перевищили голову мою» (Пс. 37, 5). Але в цьому душевному стані згадую, як був прикликаний на служіння пророк Iсая, і сподіваюсь на милість Божу. Одного разу святий сподобився побачити Господа, Котрий «сидів на престолі високому і звеличеному». I сказав пророк: «Горе мені! Загинув я! Бо я людина з нечистими вустами... і очі мої бачили Царя, Господа Саваофа», але потім один із серафимів небесних палаючим вугіллям очистив і освятив Iсаю, приготувавши його до великого служіння народу Божому (Iс. 6, 8-9).

У вашому виборі мене, грішного, до архієрейського служіння волію вбачати Боже покликання звершувати діло Господнє і через Божественну благодать, яка сходитиме на мене під час єпископської хіротонії, сподіваюся одержати очищення, просвітлення та зміцнення моєї немічної душі.

Спадають на думку слова святителя Григорія Богослова, який говорив, що не личить домагатися начальства або священного сану, так само небезпечно противитись обранню на це служіння законною владою: треба скоритися волі Божій.

Я, грішний, здавна бажав послужити Церкві Божій у сані священика, у монастирській тиші, але навіть не думав про єпископський сан. Тому не своєю волею ступаю на цей шлях. Але боюсь ухилитися від хреста, що його покладає на мене Господь через вашу ухвалу й призначення, бо це призвело б до тяжких спокус та випробувань. А тому, як кажуть про це святі отці, «не противлюсь, не перечу» (Iс. 50, 5), а упокорюючись і схиляючись під міцну руку Божу, із сердечним трепетом кажу: «Дякую, приймаю і не заперечую».

Від усієї душі я вдячний Господові та Його Пречистій Матері, Які привели мене в цю святу обитель, освячену стопою Богородиці, де мені довелося починати чернече і священицьке життя, а нині, цього знаменного дня вшанування Її чудотворного образа, прийняти архієрейську посвяту.

Щиро дякую Вашому Блаженству, Вашим Високопреосвященствам, Преосвященствам за увагу до мене, недостойного, за довіру прийняти на себе євангельське іго та архієрейське достоїнство.

Дякую богомудрим отцям, наставникам, батькам, які сприяли моєму духовному вихованню. Багатьох із них уже немає в живих, але сподіваюся, що їхні молитви об'єднаються з молитвами присутніх тут, тих, хто братиме участь в єпископській хіротонії.

Усвідомлюючи своє недостоїнство для архієрейського служіння, але сподіваючись на силу Божу, «яка в немочі звершується» (2 Кор. 12, 9) і для якої немає нічого неможливого, прошу святих молитов у Вашого Блаженства, архіпастирів, пастирів і народу Божого, щоб благодатна допомога Господня, заступництвом Матері Божої, преподобного Iова і всіх святих зробила моє служіння плідним і спасительним на славу Божу й на благо Святої Церкви. Амінь.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква