УКР РУС ENG 
   

МИКОЛАЙ, Архієпископ Івано-Франківський і Коломийський



Слово архімандрита Миколая (Гроха) при нареченні його в єпископа Ковельського, вікарія Волинської єпархії

Ваше Блаженство, Ваші Високопреосвященства,
Ваші Преосвященства, боголюбиві й богомудрі архіпастирі та отці!

З промислительної волі Божої в житті людини інколи відбуваються події, які своєю несподіваністю викликають душевну тривогу, сповнюють серце священним трепетом і почуттям великої відповідальності.

Такі переживання переповнюють нині душу мою від усвідомлення того, що воля Вашого Блаженства і Священного Синоду Української Православної Церкви закликає мене на високе служіння Святій Православній Церкві Христовій у сані єпископа. З великим хвилюванням і страхом стою перед вами, святителі Божі, глибоко усвідомлюючи своє недостоїнство. Сповідую свою душевну тривогу та немочі, розумію, що це обрання для мене є свідченням волі Божої. Навчившись смиренню та послуху, приймаю його як Божий дар.

З великим душевним хвилюванням готуюся прийняти з ваших рук цей благодатний дар Божий, що його Господь дає пастирям, приготувати «святих на діло служіння, для творення тіла Христового» (Єф. 4, 12) - «Церкви Божої, яку Господь придбав Собі Своєю Кров'ю» (Діян. 20, 28).

Розумію, яким високим і великим є святительське служіння заради спасіння ввіреної мені пастви, а можливостей і сил моїх - не досить. Усі свої надії покладаю тільки на милість Божу. «Собою хвалитися не буду», - говорив про себе святий апостол Павло, і від Господа почув слова: «Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя звершується в немочі» (2 Кор. 12, 5, 9). Також сподіваюся, що вашими святительськими молитвами Божественна благодать звершиться і в моїй немочі, укріпить мене в святительському служінні Святій Православній Церкві Христовій і народу Божому.

Усі свої надії покладаю на Пастиреначальника нашого Господа Iсуса Христа, Його Пречисту Матір Пресвяту Діву Марію, свого небесного покровителя святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця, а також звертаюся до молитовного предстательства святителів, мучеників і всіх угодників Божих, очікуючи від них благодатної допомоги для себе в трудах і духовній опіці про пастирів і паству, які Божою волею будуть ввірені мені.

По-синівськи щиро вдячний Вам, Ваше Блаженство, Ваші Високопреосвященства та Преосвященства за увагу і батьківську довіру й прошу ваших святительських молитов, щоб Господь сподобив мене достойно понести покладений на мене хрест. Прошу і в майбутньому не залишати мене без ваших мудрих настанов.

Господь явив до мене Свою велику милість в тому, що єпископський сан я приймаю в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, де почиває велика кількість святих угодників Божих. Особливо тішить мене те, що моя єпископська хіротонія звершується в храмі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.

З допомогою Божою я, недостойний, сподіваюся, в міру сил, під керівництвом Святого Духа підняти й понести хрест єпископського служіння, який покладається на мої слабкі рамена. Прошу й молю всіх вас, богомудрі архіпастирі та отці, в цей тривожний і священний для мене час прикличте Божественну благодать для зцілення моєї душевної немочі та зміцнення моїх сил у подвизі святительського служіння, щоб звершивши його, я зміг сказати про себе і паству: «Ось я та діти, яких дав мені Господь» (Євр. 2, 13). Амінь.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com