ІОНАФАН, Архієпископ Тульчинський і Брацлавський | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

ІОНАФАН, Архієпископ Тульчинський і Брацлавський



Слово архімандрита Iонафана (Єлецьких) при нареченні його в єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської єпархії

Ваше Високопреосвященство, богомудрі архіпастирі та отці!

Волею Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Пимена та Священного Синоду Руської Православної Церкви мені визначено бути єпископом Переяслав-Хмельницьким, на що я, наслідуючи давню традицію, з вдячністю і дерзновінням у Господі промовляю: «Приймаю і, в силу чернечої обітниці послуху, нічого всупереч не кажу». Вручаю себе при цьому благій волі Господа Вседержителя і Спасителя нашого Iсуса Христа, заступництву Пречистої Богоматері, молитвам преподобних і богоносних Антонія, Феодосія та всіх чудотворців Печерських і вашим молитвам, христолюбиві святителі.

Усвідомлюю як святість, так і велику відповідальність єпископського служіння. Адже, як навчає святитель Симеон Солунський, «ієрарх є джерелом просвітительства, особою, яка подає світло Божественне, і всі ієреї та клірики через нього одержують печать хіротонії: від нього приймають своє освячення храми, від нього і всі люди отримують благодать Хрещення, Миропомазання, відпущення гріхів у Покаянні та Причастя Тіла і Крові Христових - усе це походить від благодаті єпископської».

Пам'ятаю проте і слова новопрославленого угодника Божого єпископа Iгнатія (Брянчанінова): «Поза неухильного послуху Церкві немає ні істинного упокорювання, ні істинного духовного розуму». Тому, побоюючись духовної омани, насмілююся приступити до небесного помазання від Духа Святого, недостойний, віруючи, що через вас, архієреї Божі, сповістив Він волю Свою та явить і на мені милість і довготерпіння. Благодать же Божа, «яка завжди немічних зцілює й убогих наповнює», нехай зміцнить мою людську неміч у майбутньому несенні благого іга Христового на пажитях Його Святої Соборної і Апостольської Церкви.

У цей священний час дня мого наречення не можу не згадати з глибокою подякою імен керівників і наставників моїх у церковному православному благочесті: простих віруючих мирян, вірних Господу, які свідчать про Нього прикладом свого доброчесного життя; приснопам'ятного митрополита Никодима (Ротова), професорів і викладачів рідних мені Ленінградських духовних академії та семінарії, де я впродовж багатьох років ніс скромний церковний послух викладача церковного співу й регента хору.

По-синівськи дякую Першосвятителю нашої Церкви Святійшому Патріарху Московському і всієї Русі Пимену, а також членам Священного Синоду за довіру бути мені єпископом народу Божого. Я дякую Вам, Ваше Високопреосвященство, за батьківське піклування й милість, яку Ви надали, довіривши мені бути Вашим намісником у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі і вікарієм Київської єпархії. Дякую всім вам, всечесні архіпастирі, за поблажливе ставлення ваше і прошу не залишати мене своєю порадою та напоумленням. I якщо в чому погрішу, прошу покарати мене милістю, за словом пророка, зглянувшись на моє упокорення й послух. I нехай допоможуть мені ваші святительські молитви право правити слово істини на славу Церкви Христової і возлюбленої нашої Вітчизни.

Найбільше дякую Всемилостивому Спасові за Його невимовний Промисел про мене, грішного, і з глибини серця волаю: «Слава Богові, благодіявшому мені!». Амінь.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква