УКР РУС ENG 
   

СЕРГІЙ, Архієпископ Тернопільський і Кременецький



Слово на вручення жезла Преосвященному Сергію, єпископу Тернопільському і Кременецькому

Преосвященний єпископе Сергію, возлюблений у Христі брате!

Волею Божою, за обранням архієреїв Української Православної Церкви, силою та дією Святого і Животворящого Духа, через покладання наших рук нині поставлений ти на найвищий щабель ієрархічного служіння в Святій Православній Церкві.

Від себе і від співбратів-архієреїв, а також від імені пастирів і всіх віруючих, які нині молитовно брали участь у нашому священнодіянні, сердечно вітаю тебе з одержанням благодаті єпископства.

На нове служіння покликав тебе Господь з Почаївської Лаври, освяченої явленням Божої Матері, Яка залишила на камені відбиток Своєї стопи, а також подвигами преподобного Iова, захисника Святого Православ'я.

Довгі роки ти ніс подвиг чернечого життя. Єпископське служіння не звільняє від чернечих обітниць безкорисливості, цнотливості та послуху. Бережи їх і пам'ятай, що певне забезпечене життя архієрея ускладнює подвиг безкорисливості, а тому майно, що перебуває у твоєму розпорядженні, вважай не своїм, а церковним, і не пригортайся до нього серцем. У багатстві вважай себе жебраком.

Чесноти бережи! I якщо Господь пошле тобі сили встояти у спокусах, будь готовий до того, що всякий, хто бажатиме, може кинути в тебе камінь. Якщо євангельські книжники і фарисеї, відчуваючи докори сумління, посоромилися кинути камінь у блудницю, то наші сучасники, які втратили совість, часто готові кинути булижник і в невинного ченця.

Що ж до обітниці послуху, то й від неї не звільняється єпископ навіть при його духовній владі. Більше того, саме в тому й полягає подвиг єпископа, що, маючи владу, він залишається послушником церковного священноначалля, а краще сказати - Церкви Христової.

Нехай не бентежиться твоє серце через труднощі чернечого подвигу в сані єпископа. Пам'ятай слова псалмоспівця Давида: «Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх». I в іншому місці: «Поміч моя від Господа, Який створив небо й землю».

Єпископ повинен бути повністю відданим Христові та Його Церкві. Якщо такої відданості немає, то краще взагалі не ставати на шлях служіння і не брати на себе цього хреста. Треба в немічному тілі, як у глиняному сосуді, носити сильний дух, якого не зможуть здолати не тільки супротивники нашої православної віри, а й сили пекла.

Віднині ти служитимеш у Тернополі, де греко-католики відібрали у православних багато храмів. Тобі доведеться звершувати Божественну літургію у маленькому приміщенні. Але пам'ятай, що й у великого святителя Церкви Христової святого Григорія Богослова єретики за допомогою сильних світу цього відібрали у Константинополі всі православні храми, залишивши тільки маленьку церкву на честь святого Воскресіння. Тоді святитель пророчо сказав, що з цього храму в Констинтанополі воскресне православ'я.

I ти, подібно до святителя Григорія Богослова, твердо віруй, що ніякі хитрощі, спрямовані проти православ'я, не здолають його. Україна була й залишиться православною. Якщо за тисячу років, за найгірших політичних умов, наші предки не відступили від віри святого князя Володимира, то ні за яку сочевичну юшку не зрадимо її й ми.

Ми готові жити в дусі християнської любові з усіма християнами, але нехай ніхто не сприймає нашу миролюбність як слабкість. Коли настане час, ми зможемо випростатися на весь зріст і постояти за святу віру.

Iди, наш новий у Христі брате, тернистим шляхом єпископського служіння і не бентежся: Дух Святий зміцнить тебе і наставить. Господь не допустить зазнати тобі спокус і скорбот, вищих за твої сили. У випробуваннях Він пошле тобі і Свою радість, яка в одну мить покриє весь смуток. Ти не один, з тобою Господь і ми, твої співбрати, і весь благочестивий православний народ, який ніколи не давав скривдити своїх добрих пастирів.

I потреби своєї країни не забувай! Вона переживає нині важкий період. Наша свята Церква завжди стверджувала, що в єдності наша сила та свобода. Молися сам і закликай свою паству молитися про весь народ наш. Усі ми - діти Отця Небесного - радітимемо вкупі, а якщо Богові угодно, то і страждатимемо разом з усіма нашими братами й сестрами. Але віримо, що Господь милостивий і до святої Церкви, і до країни нашої.

А зараз, возлюблений у Христі брате, зійди на амвон, прийми архієрейський жезл і від отриманої благодаті Святого Духа дай народу Божому твоє перше архіпастирське благословення.

Митрополит Київський і Галицький



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com