МАРК, Архієпископ Сумський і Охтирський | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

МАРК, Архієпископ Сумський і Охтирський



Слово на вручення жезла Преосвященному Марку, єпископу Кременецькому

Преосвященний єпископе Марку, возлюблений у Христі брате!

З волі Божої Святійший Патріарх Московський і всієї Русі Пимен і Священний Синод несподівано для тебе обрали тебе єпископом Кременецьким, вікарієм Львівської єпархії. Нині дією Святого Духа через покладання рук архієреїв ти возведений на вищий щабель церковного служіння. Твоя посвята в єпископа відбувається в знаменний час - тоді, коли Руська Православна Церква святкує 1000-річчя Хрещення Русі, і в місті, де десять століть тому відбулася ця визначна подія, неоціненна за своїм духовно-моральним впливом на життя нашого народу, його історію та культуру.

В юному віці закликав тебе Господь на служіння Церкві. Після закінчення Московської духовної академії ти старанно трудився, виконуючи різні послухи в Троїце-Сергієвій Лаврі. А коли виникла необхідність, з благословення Святійшого Патріарха Пимена митрополит Львівський і Тернопільський Никодим призначив тебе намісником Свято-Успенської Почаївської Лаври, де протягом трьох років ти ретельно виконував відповідальний послух, керуючи братією Лаври.

Тепер ти будеш помічником митрополита Никодима в управлінні найбільш численною за кількістю парафій єпархією нашої Церкви - Львівською. Тебе покликано бути охоронцем православ'я у відповідальний період історії нашої Церкви й Батьківщини на заході Українського Екзархату.

Тобі випало нелегке служіння. Але ти завжди маєш пам'ятати, що Господь після Вознесіння на Небо не залишив Своєї Церкви, і Він, а не ми, смиренні Його служителі, керує нею. Ми радіємо з твого доброго сповідання, висловленого перед собором архіпастирів, які беруть участь у твоїй хіротонії. Воно вселяє в нас надію, що ти будеш добрим архіпастирем на ниві церковній.

За древньою традицією, нам слід сказати тобі слово повчання, перш ніж ти розпочнеш нове служіння.

Тобі добре відомо, що повноваження єпископа складаються зі священнодійства, учительства й управління. Священнодійство, насамперед здійснення Таїнства Євхаристії, є найважливішою частиною служіння єпископа. Наближення до вівтаря є входженням до сфери вогню, який, як оповідає Старий Завіт, попалив Озу за його негідний дотик до ковчега Завіту.

Для того щоб увійти у вівтар, той, хто священнодіє, повинен увібратися у священний одяг, щоб через це немовби відлучити себе від світу. Однак ми, священнослужителі, часто забуваємо, що облаченню у священний одяг повинна відповідати душевна й тілесна чистота, умиротворення духу, усвідомлення високого обов'язку перед Богом і паствою під час здійснення будь-якого священнодійства. Щоправда, єпископи та священики нерідко вдягають світлий і розкішний священний одяг на брудні душі й нечистими руками доторкаються до Тіла Христового.

Служіння єпископа й священика під час здійснення таїнств є служінням ангела, який предстоїть перед Престолом Божим. I так само, як священні предмети, наприклад сосуди, вже не можна брати для побутових потреб, так і ті, хто звершують таїнства, насамперед єпископи, через висвячення виділяються з-поміж людей. Хоча вони й не звільняються від своїх людських немочей та гріхів, але одержують благодать Святого Духа й тому стають освяченими, а через них відбувається й освячення інших. Це освячення, або святість, не є їхньою особистою. Навпаки, і єпископи, і священики можуть бути - й нерідко бувають - більш грішними, ніж миряни. Це святість Церкви, яка через них освячує Святим Духом своїх чад. Це святість Христа, якою єпископи наділяються через Таїнство висвячення. Тільки це висвячення дає змогу єпископові долати той страх і трепет, який охоплює людину при наближенні до святині.

Єпископське, як і священицьке, служіння таїнствам не може бути механічним або магічним, воно передбачає участь того, хто священнодіє. Єпископ, будучи посередником між Богом і людиною в таїнстві, низводячи благодать Святого Духа, робить самого себе знаряддям цього низведення.

Служіння єпископа є жертовним вмиранням заради любові до пастви й Церкви. Сила єпископа дорівнює силі його любові до церковного служіння. Зв'язок єпископа з мирянами здійснюється не через володарювання, а через взаємну любов. З боку архієрея любов має бути сповнена батьківського піклування, а з боку мирян - синівської вдячності. Господь сказав: «Пастир добрий душу свою покладає за вівці» (Iн. 10, 11), і «вівці знають його й чують голос його» (Iн. 10, 3).

Святитель Iоанн Златоуст говорить: «Єпископ повинен належати всім і носити тяготи всіх... Єпископ підвладний вироку кожного, суду всіх - і мудрих, і нерозумних... Якщо будеш діяти сильно, набудеш слави жорстокого, а якщо не сильно - холодного... Скількох він буває змушений засмучувати, бажає цього чи ні! Зі скількома повинен чинити суворо, хотів би того або не хотів».

Єпископ повинен мати дар співчутливої любові. Це означає, що чужі прикрості та падіння він повинен сприймати як свої. Єпископ зобов'язаний піклуватися про душі, впливаючи на них як засобами протесту й прощення, так і суворістю та покутою. Святитель Василій Великий дає таку пораду єпископам: «Предстоятель слова не повинен використовувати свою владу для образи підлеглих і возвеличуватися над ними, а більш того, сан його повинен бути приводом для смиренномудрія». Архіпастирство пов'язане з особливою відповідальністю за паству, яка воздає за це своєму архіпастиреві особливою любов'ю та пошаною.

Єпископське служіння закликає тебе, возлюблений у Христі брате, до багатьох подвигів, до готовності долати труднощі, скорботи й випробування. Наберися терпіння й завжди пам'ятай слова Господа, сказані апостолові Павлу: «Сила моя в немочі звершується» (2 Кор. 12, 9). Покладай усі сподівання на Господа та Його Пречисту Матір, під покровом Якої проходило твоє служіння в Почаївській Лаврі. Нехай і надалі Вона разом із преподобним Iовом Почаївським буде твоєю молитвеницею та заступницею перед возлюбленим Сином Своїм - Господом нашим Iсусом Христом. Пам'ятай, що Церква Руська протягом усієї своєї тисячолітньої історії нерозривно була з народом. Виховуй і ти паству в дусі любові й відданості Батьківщині.

Спочатку твоє архієрейське служіння проходитиме під керівництвом досвідченого архіпастиря Високопреосвященнійшого митрополита Никодима. Це полегшить твоє входження в єпископське служіння.

А зараз прийми цей жезл як символ архієрейської влади, опори у важких життєвих обставинах, і від даної тобі благодаті благослови віруючих, які молилися сьогодні про тебе і твоє подальше плідне служіння.

Митрополит Київський і Галицький



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква