УКР РУС ENG 
   

Веб-конференція Постійного члена Священного Синоду Української Православної Церкви, голови Церковного суду УПЦ митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія (Березовського)



Шановні читачі!

Пропонуємо Вашій увазі відповіді митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія (Березовського) на запитання користувачів офіційного сайту УПЦ.

Читатель: Да, мой вопрос насчет проклятий архиепископа Луки уже, наверное, не актуален... Пострадал священник, а архиепископу Луке ничего. А где же справедливость-то?

Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий (Березовский): В Вашем вопросе заключаются два вопроса: а) почему пострадал священник? б) почему не наказан за произнесение клятвы архиепископ Лука?

Ответ следующий: священник пострадал за неправильное отношение к правящему епископу, и именно это неверное поведение побудило архиепископа Луку произнести слова проклятия в его адрес, и через это пастырски вразумить священника. За пастырское же вразумление не наказывают, хотя, я согласен, что архиепископ Лука был слишком строг.

Протодиакон Виктор Лохматов, Джорданвиль (США): Представители православного молодежного движения в США и Канаде желают устроить благотворительный обед, чтобы помочь сиротам, которые есть в Черновцах. Расскажите немного о положении этих детей. Как Украинская Православная Церковь в вашей епархии им помогает?

Митрополит Онуфрий:
Ваше Преподобие, дорогой отец протодиакон Виктор, полагаю, что Вы интересуетесь сиротским домом, который находится в селе Мольница Герцаевского района Черновицкой области. Еще этот сиротский дом называется «Банченским», поскольку он расположен недалеко от Банченского Свято-Вознесенского мужского монастыря, что в селе Банчены Герцаевского района Черновицкой области.

Вышеозначенный сиротский дом существует уже около 10 лет. Основателем, строителем и попечителем этого дома является клирик нашей епархии, наместник Банченского Свято-Вознесенскогомужского монастыря архимандрит Лонгин (Жар). Первые несколько лет сиротский дом располагался в одном из корпусов Банченской обители. Когда дети-сироты стали подрастать и умножаться, появилась необходимость построить новый приют, который бы располагался вне монастыря, где бы дети могли учиться, работать, играть.

Так появился новый сиротский дом в селе Мольница. Расстояние от Мольницкого дома до Банченского монастыря около трёх километров. Дети-сироты часто посещают Банченский монастырь, молятся там, несут послушания в святой обители, но основным местом их пребывания является Дом в селе Мольница.
В Мольницком доме есть пять отдельных корпусов: для мальчиков, для девочек, для детей, больных СПИДом, корпус, где расположена кухня, столовые и прачечная, спортивно-оздоровительный сектор, поскольку многие дети имеют вражденные физические дефекты. Существует также и храм в честь иконы Божьей Матери «Всех скорбящих Радость», в котором дети через молитву и богослужения учатся любить Бога и ближнего. Сейчас в Мольницком сиротском доме около двухсот детей. Их обслуживают и воспитывают пятьдесят инокинь из женского монастыря, что в селе Бояны Новоселицкого района Черновицкой области.

Постоянного источника финансирования сиротский дом не имеет, но Господь не оставляет нас и посылает через добрых людей все, что необходимо для земной жизни этих детей-сирот. Среди этих добрых людей числится и Ваше имя, дорогой отец Виктор. Спаси Вас Господи.
 
Володимир, Чернівецька область: Владико, як Ви поясните заборону Константинополя на Ваш виїзд до Афону?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Володимир, мені не заборонили в'їхати на Святу гору Афон, мені відмовило Грецьке Консульство у відкритті в’їзної візи у Грецію. А чому відмовило, про це ходять різні чутки, в тому числі і та, про яку Ви згадали у своєму запитанні.

Брат Викентий, город Киев:
Владыка, какие функции в Церкви исполняют такие владыки, как Серафим, епископ Яготинский, Александр, епископ Городницкий и как объяснить такие срочные передвижения по кафедрам епископа Антония Уманского и Евлогия Кременчугского? Не кажется ли Вам, что уже пришло время создать братства на подобие давних Львовско-Виленских, которые контролировали бы деятельность иерархов?

Митрополит Онуфрий:
Уважаемый раб Божий Викентий, у меня, грешного, есть церковное послушание – управлять Черновицкой епархией. Определением послушания для епископов и перемещением их с одной кафедры на другую занимается Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины и Священный Синод. Это не моя функция. Если Вы мне скажете, что у меня есть еще одно послушание – быть постоянным членом Священного Синода, то отвечу Вам, что в Священном Синоде числиться еще семь архиереев и возглавляет Священный Синод — Блаженнейший Владыка Владимир. Решение Священного Синода принимается большинством голосов.

Есть вопросы, которые принимаются Священным Синодом единогласно, а бывает такое, что есть разногласия. Я не буду Вам говорить, как решались вопросы о функциях епископа Яготинского Серафима и епископа Городницкого Александра, или как прошло голосование о перемещениях по кафедрам епископа Уманского Антония и епископа Кременчугского Евлогия, так как это вопросы внутренней церковной жизни. Однако, если Священный Синод принял такое решение, значит оно нужно для Церкви.

И, наконец, о Львовско-Волынском Братстве. Братства учреждались и принимали участие в сохранении чистоты веры и руководстве в Церкви тогда, когда епископат или уклонялся в ересь, раскол, или был физически изолирован. Сегодня, слава Богу, ни того, ни другого нет, так что храните чистоту святой православной веры и молитесь. Именно это сегодня нам нужно.

Сергий, 21 год, Киев: Скажите пожалуйста, разве может человек стать священником, не получив перед этим духовного образования? Я имею в виду семинарию или училище. И если нет, то почему многие пастыри нарушают данное правило?

Митрополит Онуфрий: Уважаемый раб Божий Сергий, для того, чтобы стать священником, нужно иметь глубокую и правильную веру в Господа, быть морально-чистым и иметь определенные знания церковного Устава, канонов Церкви и гомилетики. Это главные требования. Если к этому прибавить полное духовное образование, то будет еще лучше.

Микола:
Ви берете участь у засіданні Синоду, де створюються нові єпархії. А чому б на території Чернівецької області не створити ще одну єпархію?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Микола, проти розділення Чернівецької єпархії є декілька причин. Про всі я Вам скажу, якщо ми з Вами зустрінемося особисто, а про одну можу сказати тепер: Чернівецька область по чисельності населення є найменшою в Україні. Вона нараховує офіційно 960 тисяч людей, а якщо врахувати, що багато виїхало за кордон, то буде ще менше.

Священик Володимир: Шановний Владико! У Чернівцях у одній частині храмів звершуються богослужіння румунською, а в іншій — слов'янською.

Чи не плануєте Ви звершувати службу принаймні у одному храмі украънською (або хоча б із українською вимовою) для потреб певної частини віруючих? Адже не секрет, що велика частина віруючих відвідує служби розкольників або уніатів через їхнє українізоване «богослужіння».


Митрополит Онуфрій: Шановний отець Володимир, перш ніж відповісти Вам на запитання, хотів би зробити деякі уточнення. Перше – не існує слов'янської мови з українською вимовою. Є слов'янська мова з галицькою вимовою, де слов'янська буква «Э» читається не як «Є», а як «і», і слов'янська буква «И», яка означає «і», читається, як сучасне «И». Така практика була започаткована на Галичині і, в основному, на Галичині вона зберігається по нині. Решта частина України і всі слов'янські країни цих перемін не роблять.

Друге – румунська богослужбова мова не э побутовою, тобто нею ніхто не розмовляє. У румунській богослужбовій мові є багато слов'янізмів, тобто слов'янських слів, які в богослужбових текстах вживаються без перекладу.

Слов'янська мова, яка була створена святими братами Кирилом і Мефодієм, об'єднує не тільки всі слов'янські народи, але наближає нас і до інших народів, які не мають слов'янського походження, але є православними.

Для тих, хто хоче перекласти Богослужіння з слов'янської на рідну мову скажу, що для мене рідна мова і українська, і слов'янська, тому що в більш вузькому розумінні я – українець, а в широкому — слов'янин. І нам треба берегти церковнослов'янську мову, як мову молитви, тому що вона створена для молитви, вона об'єднує нас, слов'ян, і, насамкінець, вона дуже красива, чітка і поетична. А ті люди, які залишають нашу Церкву, тому що у нас співають «Господі помілуй», а не «Господи помилуй», це ті, хто, на жаль, в Церкві шукає не спасіння, а реалізації власних амбіцій. Якщо людина, що спокусилася мовою і відійшла від Церкви, сама себе не зупинить, то її майбутнє поза межами Православ’я, як це, на жаль, сталося з багатьма галичанами, які «почали з мови, а закінчили у Папи Римського під черевиком».
 
Александр Нерестор, Ужгород: Владыка, благословите! Мой вопрос к Вам будет, к сожалению не очень приятного оттенка. Как Вам известно, в Ужгороде создана, по моему мнению, частная, но с благословения Священного Синода, Богословская Академия совместно с Карпатским университетом имени Августина Волошина (это частный вуз протоиерея Виктора Бедя). Эта корпорация действует совместно, чтобы университет давал государственный диплом по специальности «Богословие». Сама Академия не признается государством, что подтвердили в управлении образования Закарпатской областной администрации. Но меня, как православного, не может не смущать название университета в честь униатского деятеля.

Как могут наши архиереи принимать дипломы вуза с таким названием? Во-вторых, владыка, как мне известно, ректор Академии изменил ее Статут незадолго после прихода нового епископа в епархию, и сейчас говорит, что он подчиняется не местному архиерею, а прямо Киевской Митрополии. Скажите, пожалуйста, насколько это соответствует канонам нашей Церкви?


Митрополит Онуфрий:
Уважаемый раб Божий Александр, к сожалению, я не имею достаточной информации об Ужгородской Богословской Академии и, тем более, о ее связях с университетом имени Августина Волошина. Думаю, что более ясный и вразумительный ответ Вы смогли бы получить у Вашего правящего епископа, а о дипломах скажу, что статус «православного» определяется не дипломом, а желанием человека правильно знать и славить Христа. Если человек не имеет такого желания, то он может иметь православный диплом и с ним пойти в униаты, в раскол или еще куда-нибудь, в страну далече, а если человек имеет желание познать Истину, быть в Ней, то он из самых глубин сатанинской прелести придет ко Христу – Истине, как это сделал священномученик Киприан Карфагенский.

Конечно, православный человек, желающий иметь духовное образование, должен стараться о том, чтобы получить православный диплом, но еще более он должен радеть о том, чтобы иметь любовь и желание быть православным.

Андрій Володимирович, Чернівці: Як мені відомо, Церква негативно ставиться до прокльонів. Тож як Ви можете прокоментувати вчинок архієпископа Луки, коли привселюдно він проклинав настоятеля храму в Сумах? Це навіть показали в новинах по телебаченню. Як православному християнину, мені було неприємно чути слова прокльону з вуст архієрея!


Митрополит Онуфрій: Шановний Андрію Володимировичу, Цієї теми я вже торкався у відповідях на попередні запитання, але ще раз повторюся, що дійсно прокльон – це не добре, але я далекий від думки, що архієпископ Лука вимовляв слова прокляття з дурним наміром. Думаю, що він хотів цим строгим словом напоумити священика, допомогти йому виправити свої хиби. На мій погляд, архієпископ Лука був занадто строгим, але не треба ототожнювати ні його, ні мене, ні якогось іншого архієрея чи священика з Церквою. Мої помилки не звершує Церква, а звершую я і благо мені, якщо я в них каюся.
 
Дмитро, Київська єпархія: Рік тому дуже багато говорилося про проведення загального Собору УПЦ. Він мав бути присвячений річниці Хрещення Русі. Але, здається, нічого подібного не проводилося. Чому цей Собор не відбувся (чи пройшов зовсім непоміченим)? Чи планується він у майбутньому?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Дмитро, дійсно наприкінці 2007 року планувався Собор УПЦ, але у зв’язку з тим, що навколо цього Собору почали ходити різні слухи, далекі від істини, і люди почали турбуватися, то щоб зняти цю тривогу, був проведений тільки Архієрейський Собор. Про майбутній Собор УПЦ нічого не знаю.

Георгий, Уманская епархия: Расскажите, пожалуйста, о причинах отмены предыдущего решения Священного Синода УПЦ о снятии игумении Рафаилы (Горбань) с должности настоятельницы Свято-Георгиевского монастыря села Кочержинцы Уманской епархии.

В связи с подачей Вами рапорта о ходе судебного разбирательства на последнем заседании Священного Синода она была восстановлена на должности настоятельницы, а епископ Антоний (Боровик) был переведен на другую кафедру. Я сам был свидетелем происходящих в этом монастыре событий. Сомневаюсь в справедливости и беспристрастности (прости меня Господи, грешного) последнего решения Священного Синода. Поэтому прошу Вас дать соответствующие разъяснения.


Митрополит Онуфрий:
Уважаемый раб Божий Георгий, с Вашим вопросом нужно обращаться к Священному Синоду. А то, что было в Кочержинском монастыре, дай Бог, чтобы никогда не повторялось не только в вышеупомянутом монастыре, но и во всех святых обителях.

Тарас, студент Українського Католицького Університету (Львів), 18 років: Ваше Високопреосвященство! Скажіть будь ласка, УПЦ КП, захищаючи свого «предстоятеля – патріарха» Філарета, апелює до того, що Філарет, будучи київським митрополитом, який згідно зі статутом, обирається на все життя, не мав права бути переведений на іншу кафедру чи передчасно відправлений на спочинок. Чи дійсно під час перебування митрополита Філарета на Київській кафедрі в Українській Православній Церкві був чинний такий канон?

Чи можете Ви, Владико, як свідок розколу УПЦ на початку 90-х, засвідчити, що Московський Патріархат схиляв Філарета залишити Київську Митрополію не через те, що він ініціював процес проголошення автокефалії УПЦ?


Митрополит Онуфрій:
Шановний Тарасе, у відповідь на Ваше запитання скажу наступне: є гріхи, за які позбавляють не тільки привілеї пожиттєвого правління, але й священного сану, і навіть честі бути в огорожі Святої Христової Церкви. Саме такі гріхи, на жаль, звершив Філарет. З Київської кафедри він був переведений за морально-невірне життя. Філарет погодився з цим, але потім все перекрутив, почався непослух Церкві, який привів його до вилучення з Церковної огорожі. Ініціювання Філаретом автокефалії УПЦ також мало вплав на долю Філарета, оскільки його ініціатива переслідувала і сьогодні переслідує не духовну користь Церкви, а задоволення особистих амбіцій.
 
Олександр: Скажите, пожалуйста, почему у Черновицкой епархии нет Интернет-сайта? Седь сегодня же не трудно и компьютор купить, и скачать mozilla firefox, да и если в фирму обратиться, тоже сегодня не дорого. Более того, сегодня в числе православных людей немало технически грамотных людей.

Митрополит Онуфрий: Уважаемый раб Божий Александр, у нас в Черновицкой Епархии нет Интернет-сайта, потому что нам нечем хвалиться, а говорить о своих грехах и немощах нужно на исповеди, а не в Интернете. Посему Интернет нам не нужен.

Владимир Владимирович Николаев, Донецкая епархия: Владыка, правда ли, что решением Церковного суда была восстановлена игуменья Свято-Георгиевского монастыря уманской епархии Рафаила (Горбань)?


Митрополит Онуфрий: Уважаемый Владимир Владимирович, игуменья Рафаила (Горбань) была восстановлена в игуменском достоинстве не Церковным судом, а решением Священного Синода, по предложению Церковного суда.

Игорь: Скажите, пожалуйста, где можно прочитать журналы заседаний Церковного суда, и по каким критериям Вы формируете состав комиссии? И второй вопрос. Будет, или есть у Вас взаимодействие со всеми епархиями по этой структуре, так как, учитывая сложность нынешнего духовенства, многие не почитают епископа за правящего архиерея, чему яркий пример: Суммы, Умань, Северодонецк и так далее?

Митрополит Онуфрий: Уважаемый раб Божий Игорь, документацию, рассматриваемую Церковным судом и его заключения, можно получить только по благословению Священного Синода, так как они являются частью внутренней Церковной жизни.
 
Иван: Владыка, ответьте, пожалуйста, на два вопроса:
1. Как лично Вы относитесь к анафеме «владыки Диомида» и деятельности «православных братств»?
2. Какие перспективы имеются в Украине для создания Украинской Автокефальной Православной Церкви (канонической) с патриаршеством в Киеве?


Митрополит Онуфрий:
Уважаемый раб Божий Иоанн, на первый вопрос скажу, что бывший епископ Диомид свои претензии и смущения не высказывал лично тому, к кому он их имел, а кричал на весь мир. Это, на церковном языке, называется грехом Хама или просто – хамством. Есть одна необычайная форма гордыни, когда человек не говорит прямо, что он лучше всех, а дает об этом понять, понося других людей. По-моему, на эту именно удочку клюнул бывший епископ Диомид. Дай Бог ему победить это в себе.

О перспективах создания в Украине канонической Православной Автокефальной Церкви с патриаршеством в Киеве ничего не могу сказать. Могу лишь отметить, что никакая автокефалия нам не полезна духовно. Этот вопрос лоббируют некоторые политики, которые очень далеки от реальной церковной жизни, и я уверен, что это делается не к укреплению православия в Украине, а для разрушения его.

Священик Миколай, Чернівці: Ваше Високопреосвященство, як Ви ставитеся до факту прийняття до кліру Православної Церкви в Америці архієреїв, які були рукопокладені в Міланському Синоді та УПЦ КП. Це архієпископ Лазарь (Пухало), котрого 28.09.1990 року висвятив в архієреї митрополит Євлогий (Хесслер), а в архієпископи возвів Патріарх УПЦ КП Володимир (Романюк). У Православну Церкву Америки його прийняли архієпископом.

А інший — Варлаам (Новакшонов), якого 01.04.1994 року висвятив для УПЦ КП (!) як єпископа Ванкуверського патріарх УПЦ КП Володимир. По ікономії їх прийняли в сущому сані в 2003 році в Православну Церкву Америки з почисленням в заштат. http://www.oca.org/HSindex.html?SID=7 Чи говорить це про те, що благодать священства все-таки присутня у ієрархів УПЦ КП? Чи Американська Церква ухилилася в розкол?

Як на цей факт відреагувала Московська Патріархія?


Митрополит Онуфрій: Шановний отець Миколай, нічого конкретного не можу Вам сказати стосовно ієрархії Американської Православної Церкви. В одному я впевнений, що ієрархи Американської Церкви знають святі Канони і дотримуються їх, наскільки це можливо для смертної людини.

Можливо вони перерукополагають неканонічних кліриків таємно або приймають їх соборним рішенням, як в 1946 році Руська Православна Церква прийняла уніатську ієрархію соборно, без пересвяти.

Николай: Владыка, благословите! Мне очень интересна судьба архиепископа Конотопского и Глуховского Луки, который позволил себе высказывания проклятий в адрес священства при стечении множества народа Божьего. Последует ли наказание или все останется незамеченным?

Митрополит Онуфрий: Уважаемый раб Божий Николай, попытка объяснить поступок архиепископа Конотопского и Глуховского Луки уже была предложена в ответах на предыдущие вопросы. Понимаю, что мир хочет «крови» архиепископа Луки, но в Церкви не как в миру: если я даже и согрешил, то Господь не проливает мою кровь, а хочет, чтобы я сам пролил ее в мужественной борьбе с грехом.

Сергій Новик, Черкаси: Чому Ви вирішити у свій час прийняти чернечий постриг?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Сергій, я, грішний, уже не пам'ятаю чітко тих помислів і почуттів, які схиляли мене до прийняття чернецтва, одне добре пам'ятаю, що серед них не було бажання стати архієреєм.
 
Олександр Тимофійченко, водій: Які поради духовного характеру Ви б дали мені? Я водій, часто ходити до храму не можу. У кабінці мого автомобіля є іконки Спасителя та Божої Матері, які мені допомагають. До Таїнств регулярно не приступаю, бо, по-перше, дуже тяжко витримую пости (на це погано впливає фізична робота), а по-друге — більше концентруюся на молитві. То ж які Ваші поради, владика?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Олександр, мені важко давати Вам конкретні духовні поради. Думаю, що Ви, в основному, все робите правильно. Одне можу Вам сказати, що якщо Ви хочете більш серйозно проводити християнське життя, Вам треба знайти собі духовника. Це, як правило, може бути священик або ієромонах. З духовником Ви зможете вирішувати свої духовні питання і від нього отримувати конкретні практичні поради, які будуть корисними для Вашого християнського вдосконалення.

Геннадій Макаренко, місто Шепетівка:
Владико, я хотів би стати священиком, але боюся, що єпархіальний архієрей мені відмовить у хіротонії, бо я не маю духовної освіти. Як бути?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Геннадій, якщо Ви бажаєте стати священиком, але не маєте духовної освіти, то моліться Господу, щоби Господь прийняв Вас у число служителів Своїх. Якщо можете, вступіть до Духовної семінарії, хоча би на заочне відділення, а, якщо це не можливо, то підійдіть до свого Владики, попросіть смиренно його поради і святих молитов. Єпископ Вам підкаже, що і як робити.

Оксана Мірошниченко, киянка, колишня атеїстка:
Шановний владико, які три головні речі Ви б підкреслили в духовному житті християнина? Заздалегідь дякую за Вашу відповідь.

Митрополит Онуфрій: Шановна раба Божа Оксана, на Ваше запитання, які три основні речі можна підкреслити в духовному житті скажу, що святі Отці для тих, хто хоче мати успіх в духовному житті радять подвизатися в боротьбі проти своїх гріхів і недоліків: в міру, постійно і з терпінням.

Ганна Гончаренко:
Владико, як правильно приступати до Євхаристії? Як гідно підготуватися?

Митрополит Онуфрій: Шановна раба Божа Анна, у підготовці до прийняття Святих Тіла і Крові Христових є загальні правила. Напередодні треба бути у храмі на вечірньому богослужінні, треба прочитати чотири канони: Спасителю, Божій Матері, Ангелу Хранителю і до Святого Причастя, треба прочитати Акафіст до Спасителя і молитви перед Святим Причастям. Рано прийти до храму і підійти на сповідь до священика, продумавши наперед свої неправильні вчинки. Щиросердечно з самоосудженням виказати свої гріхи. Отримавши відпущення, з благословення священика, зі смиренням і благоговінням приступити до Святої Чаші. Це класичний шлях підготовки до прийняття Святих Христових Таїн. Якщо Ви маєте духовника, то готуйтеся згідно з тим молитовним правилом, яке він Вам визначить.

Наташа Самсонова:
У мене є знайомий, який мені подобається, але він невіруючий. Та все ж я готова вийти за нього заміж, як він про це просить. Як Ви вважаєте, чи сприятиме близькість у шлюбі скорішому наверненню мого чоловіка у християнство?

Митрополит Онуфрій: Шановна раба Божа Наталія, висловлю свою власну думку. У житті всяке може статися, але досвід показує, що в рідких випадках через шлюб невіруючий чоловік стає віруючим. Частіше буває навпаки: був віруючим, а став байдужим до віри.

Для того, щоб віруюча жінка привела до віри невіруючого чоловіка треба, щоб вона була християнкою не по назві, а по життю: щоб вона була смиренною, кроткою, мовчазливою, терпеливою, а це до близьких ой, як важко мати. Важко, але не неможливо.
 
Олег, Харків: Я знаю, що Ви написали й видали книжку про преподобного Іова Почаївського. Чи планується український переклад цієї праці?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Олег, книжка про преподобного Іова, ігумена Почаївського, є кандидатською дисертацією, яку я захищав в Московській Духовній Академії. Я її не видавав і не збираюсь видавати, оскільки в ній немає нічого особливого.

Правда, один священик просив у мене дозволу на видання вищеозначеної книжки. Можливо саме про це видання Ви говорите.

Андрій Бондаренко, Херсонська область, вчитель музики: Я вчителюю з дітьми, але коли почав розповідати їм про Бога, то дирекція моєї музичної школи стала робити мені зауваження. Я пояснив їм, що знання про релігію не можуть завадити дітям, але директор мене не зрозумів. Тепер не знаю, що робити — йти з роботи чи змиритися з несправедливим рішенням дирекції? Але виникає питання — чому Господь ставить директорами людей невіруючих, в той час як християни мусять бути простими виконавцями?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Андрій, на Ваше запитання, чому Господь ставить директорами людей невіруючих, а виконавцями християн? – думаю, немає загальної відповіді. Кожен окремий випадок має свої причини, які в більшості своїй непостижимі для нашого немічного розуму. У випадку з Вами думаю, що Господь поставив Вас виконавцем, щоб Ви мали живий контакт з дітьми і своєю поведінкою, життям, а де можна і словом, вказували їм шлях до Бога.

Олена, 33 роки: Хто Ваші улюблені святі й чому?


Митрополит Онуфрій: Шановна раба Божа Олено, я шаную і люблю усіх Святих, але особливо Матір Божу, Яка перевисила Своїм смиренням усіх земнородних. Ще мені дуже подобаються святитель Василій Великий і святитель Ігнатій Брянчанінов (за їхні твори), преподобні Сергій Радонізький та Іов Почаївський і мої Небесні Покровителі — преподобний Онуфрій і святий мученик Орест.

Станіслав Кияниченко, Бердичев: Владико, як складається доля засудженого Священним Синодом УПЦ єпископа Іполита (Хілька)? Чи він покаявся у своїх вчинках?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Станіслав, відносно єпископа Іполита скажу, що він розумна людина, він зрозумів свої помилки і готовий їх виправити.

Сергій Александровський, Кіровоградська єпархія:
Як Вам здається, чи Українська Православна Церква змогла би возз'єднатися з діаспорними Українськими Церквами як це зробили РПЦ та РПЦЗ? Відомо, що Ви особисто брали участь в настолованні нового предстоятеля РПЦЗ митрополита Іларіона. Яка Ваша думка з цього приводу? Чому вчить приклад такого єднання?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Сергій, при бажанні все можливо. Для нас була би велика радість, якщо б діаспора возз'єдналася з нашою Церквою. Звичайно, це не просто. Легко розірвати, а з'єднати важко, але у Бога все є можливим і, як приклад, ми бачимо возз'єднання Руської Православної Церкви Заграницею з нашою Руською Православною Церквою.

Тихін Човнюк, студент, Львів: Де можна купити Вашу книжку про преподобного Іова? Я дуже шаную цього святого. Який був наклад видання?


Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Тихон, в попередньому запитанні вже було зазначено, що книжка про преподобного Іова Почаївського – це кандидатська дисертація мого недостоїнства. Передрук цієї книжки зробив один священик з Київської єпархії. Скільки екземплярів він надрукував, я не знаю.

Янина Семків, Коломия, Івано-Франківська область: Ваше Високопреосвященство! Які головні проблеми Ви маєте в несенні послуху голови Церковного суду УПЦ?


Митрополит Онуфрій: Шановна раба Божа Янина, посада голови Церковного суду, по своїй суті, є незручною для мене, тому що по натурі я не любитель розбиратися в чужих справах, але за послух роблю не те, що хочу, а що треба. Прошу Ваших святих молитов.

Олекса Сом: Слава Господу! Хто і коли висвятив Вас на єпископа? Чому Вас навчило єпископство?

Митрополит Онуфрій: Шановний раб Божий Олексію, в єпископський сан мене висвячували декілька архієреїв: колишній митрополит Київський і всієї України Філарет (тоді він був ще канонічним архієреєм), архієпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній (нині покійний), архієпископ Житомирський і Овручський Іов (нині митрополит Челябінський), архієпископ Тернопільський і Кременецький Лазар (нині митрополит Сімферопольський і Кримський), єпископ Сумський і Охтирський Никанор (нині покійний) та єпископ Переяслав-Хмельницький Іонафан (нині архієпископ Тульчинський і Брацлавський).

Єпископство ще не навчило мене, але вчить любити Господа, терпіти немочі людей і самого себе.

Інна Корнієнко: Яку Біблію Ви більше любите читати — російськомовну чи українськомовну?

Митрополит Онуфрій: Шановна раба Божа Інна, Біблію люблю читати російською мовою.

Сашко Драч, Полтавщина: Що є Церква? Ваше визначення.

Митрополит Онуфрій:
Шановний раб Божий Олександр, у мене немає свого особливого визначення, що таке Церква, але, якщо Ви бажаєте почути оприділення суті Церкви в простих словах, то можна сказати, що Церква це є те, без чого людина не може бути ні щасливою на землі, ні спасенною на Небі.
 













Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com