УКР РУС ENG 
   

Послання Помісного Собору (січень, 1990) пастирям, чесним інокам та інокиням і всім вірним чадам Руської Православної Церкви



Підтверджуючи стурбованість, висловлену Архієрейським Собором (січень, 1990), ми ще раз засвідчуємо велику істину Божественного Одкровення про єдність роду людського. Будь-які прояви націоналізму суперечать Божественному законові та людській моралі. Тим більше недопустимий націоналізм у церковному середовищі, де він веде до роздирання незшитого хітона Христового.

З великою скорботою дивиться Собор на дії розкольників-автокефалістів на Україні. Руська Православна Церква, яка об'єднує віруючих різних національностей, благословляє рух, спрямований на національно-культурне відродження, але вона відкидає шовінізм, сепаратизм, національний розбрат. Сподівання православних українців та білорусів знайшли підтримку у створенні Української та Білоруської Православних Церков, які мають широку самостійність. Не закритий шлях і подальшого вдосконалення та розширення цієї самостійності у відповідності з церковно-національними сподіваннями. Але в Церкві все повинно здійснюватися в дусі любові й миру, в дусі взаємності, в дусі церковної законності. Дії ж церковних розкольників, справедливо засуджених Священним Синодом і Архієрейським Собором (січень, 1990), є відвертою наругою над церковними канонами, грубим нехтуванням самих основ церковного устрою. Саме через це кожна Православна Церква не визнала самочинної автокефалії.

Помісний Собор, сумуючи з озлоблення заблудлих братів, благає їх покаятися, подумати про спасіння душ своїх та тих, кого вони втягнули в розкол. Ми нагадуємо нашим братам про архієрейську та священицьку присягу, яку вони вільно дали перед Хрестом та Євангелієм. Бог зганьбленим не буває. Ніякі людські спокуси, ніякі земні блага не можуть виправдати клятвопорушення, яке в разі відступу від присяги, даної перед хіротонією, є глузуванням над Духом Святим.

Ми глибоко стурбовані посиленням конфлікту між православними й католиками східного обряду на Західній Україні. Визнаючи право уніатських общин на легальне існування. Собор засуджує насилля над православними кліриками та мирянами, захоплення храмів, у яких моляться православні, здійснювані уніатами при підтримці, а нерідко й за участю місцевої влади, яка включилася в гоніння на Православну Церкву.

Помісний Собор закликає поборників українського національного і відродження усвідомити всю серйозність загрози цього для цілісності української нації.

Джерело: «Православний вісник», 1990, №9, вересень - С. 22.




   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com