УКР РУС ENG 
   

Веб-конференція ректора Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія професора протоієрея Віктора Бедь



Шановні читачі!

Учасник Веб-конференції на нашому сайті ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія професор протоієрей Віктор Бедь.
 
Пропонуємо вашій увазі відповіді отця Віктора на запитання користувачів сайту.

Протоієрей Василій, 30 років, Полтавська єпархія: Ваше Високопреподобіє, суть мого питання полягає в тому, що я закінчив Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, потім закінчив Київську духовну семінарію, вступив до аспірантури та захистив дисертацію по педагогіці та отримав науковий ступінь - кандидат педагогічних наук, викладаю в цьому ж університеті православну педагогіку, а в Полтавському національному технічному університеті імені Ю. Кондратюка релігієзнавство і філософію.

Чи може бути перезахист моєї дисертації у Вашому вузі для отримання ступеню кандидата богословських наук, оскільки тема моєї дисертації звучить так: «Вивчення педагогічних дисциплін у вищих навчальних духовних закладах України поч. ХІХ-20-і рр. XX ст.». Ця тема є тісно пов'язаною з життям нашої Православної Церкви.


Протоієрей Віктор Бедь: Дорогий отець Василій. Вітаю Вас із такими високими досягненнями у царині педагогічної науки. Своїм подвижницьким служінням Господу Богу у поєднанні із науково-педагогічною діяльністю Ви піднімаєте авторитет нашої Матері Православної Церкви і на власному прикладі показуєте молодому поколінню студентів духовних шкіл приклад істинного шляху пастиря-богослова для достойного подвигу у майбутньому.

Зважаючи на наявність у Вас повної вищої світської освіти та наукового ступеня кандидата педагогічних наук (за системою ВАК, як що я правильно зрозумів) Ви маєте право на підготовку і захист дисертаційного дослідження, в докторантурі нашої Академії, на здобуття наукового ступеня доктора теологічних наук. Для здобуття наукового ступеня доктора богословських наук (чи доктора богослов’я), Вам необхідно буде закінчити магістратуру, тобто здобути повну вищу духовну освіту (оскільки випускники духовних семінарій здобувають тільки базову вищу освіту).

Для отримання більш вичерпної відповіді на Ваше питання, прошу звернутися до завідувача відділом докторантури академії Дуб Марини Іванівни за телефоном + 38 (068)5553640 або +38(0312)61-29-45.

Сергій, Ужгород: Як відомо, патріарх Кирил сказав, що автокефалія УПЦ не можлива, але така його позиція приведе до негативних наслідків. Молодь готова і бажає молитися в українських храмах із українських молитвословів і українською мовою. Через кілька років храми Московського патріархату будуть порожні, адже перспектива за Українською Помісною Церквою, як Ви вважаєте?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Сергію. Прекспективу духовного розвитку і майбутнього для нашого народу визначили наші високодостойні предки ще тоді, коли рівноапостольний великий князь Київський Володимир прислухався до голосу Бога і провів Хрещення нашої рідної Київської Русі-України. Як в ті далекі часи, як в часи різних лихоліть в історії нашої держави, так на сьогодні духовний Хрест прабатьківської віри в Україні достойно несе Українська Православна Церква на чолі із її Предстоятелем, Блаженнішим Митрополитом Володимиром, що в нових історичних умовах здобула статус широкої автономії та самоврядування в управлінні.

Саме завдяки статусу широкої автономії та самоврядування в управлінні наша Церква зберігає канонічну єдність та спокій в багатонаціональній за складом, але українській за духом Українській Православній Церкві, яка через духовну єдність із Московською патріархією є невід’ємною і вагомою складовою Вселенського Православ’я.

Що ж до слів Святішого Кирила, Патріарха Московського, виголошених під час перебування в Україні, то їх не слід сприймати виключно через гучномовні вуста споконвічних ворогів Православ’я.

Адже в словах Святішого Патріарха Кирила для нашого народу та майбутнього Української Православної Церкви було дуже багато цінного та доленосного.

Перш за все Патріарх Московський привселюдно засвідчив канонічність правового статусу Української Православної Церкви, як Церкви із широкими автономними правами і правом самоуправління, як Церкви Помісної, на чолі якої стоїть Блаженнійший Митрополит Володимир, у складі якої діють Помісний Собор, Архієрейський Собор та Священний Синод.

Святійший Патріарх Московський низько вклонився українській землі і народу українському, які по волі Господа Бога стали материнськими в прийнятті Християнства, яке з часом поширилося і на територіях Російської Федерації та Республіки Білорусі, а Київ назавжди залишився другим Священним Єрусалимом для слов’янських народів, що вийшли із колиски Київської Русі-України.

Але говорячи про неготовність відповісти на запитання про надання повної автономії Українській Православній Церкві в липні-серпні 2009 року, Святіший Патріарх Кирил, як Предстоятель Руської Православної Церкви, до лона якої на сьогодні належимо і ми, жодним словом не обмовився про те, що дане питання не може бути вирішено в майбутньому. Чим засвідчив високий статус Святішого Патріарха Московського і виявив мудрість, витримку та досвідченість церковного діяча, який з голосу не приймає рішення, що можуть похитнути і так крихкий мир в православному житті України.

Коли вже нарешті проходитиме викладання у духовних школах українською мовою і з'являться україномовні підручники, про що не раз говорив архієпископ Антоній, ректор Київської Духовної Академії?

Протоієрей Віктор Бедь: Стосовно викладання українською мовою в духовних школах Української Православної Церкви, то цей процес уже розпочався і втілюється в життя. Викладання українською мовою проводиться у Волинській духовній семінарії та в нашій Академії. На скільки мені відомо, ряд інших духовних шкіл також поступово переводять частину предметів на викладання державною мовою. І це зрозуміло, це вимога часу, а окрім того слід пам’ятати, що недотримання мовного питання (володіння державною мовою) не дасть вирішити проблему про визнання дипломів духовних шкіл на рівні із дипломами державного зразка. Тож ряд духовних шкіл розпочали вводити до навчальних планів такі дисципліни, як українська мова та ділова українська мова.

Але Ви, шановний Сергію, цілковито праві, у цьому напрямку нашим духовним школам іще багато слід працювати.

Розпочато роботу і по підготовці та друку підручників із богословських дисциплін на українській мові. Зокрема, в нашій академії створено робочу групу з цього питання. Не знаю як в інших духовних школах, але в Ужгородській українській богословській академії робота по написанню новітніх підручників ведеться, і у недовгому часі, ми зможемо їх запропонувати як студентам духовних шкіл, так і широкому загалу людей, які цікавляться богословськими науками.

Чи Ви засуджуєте політичне православ'я? І чи прийматимуться міри проти митрополита Одеського Агафангела, який відкрито агітує за політичного кандидата і відкрито ігнорує рішення Синоду?

Протоієрей Віктор Бедь: Оцінку політичному православ’ю надано відповідними рішеннями Священного Синоду Української Православної Церкви, і звичайно, що ці рішення я цілковито підтримую.

Однак на Вашому місці, я б не піддавав такій великій критиці митрополита Агафангела. Як архієрей Української Православної Церкви, постійний член Священного Синоду УПЦ владика достойно несе свій архіпастирський Хрест у славу Матері Церкви, а як громадянин України має конституційне право на власні політичні погляди, і це не може бути поставлено йому у вину. При цьому хочу зазначити, що митрополит Агафангел увійшов в новітню історію України, як один із народних депутатів Верховної Ради першого скликання (1990-1994 рр.), що віддав свій голос за її державну незалежність 24 серпня 1991 року.

Валерій, м. Київ: Загально відомо, що згідно соціологічних даних більшість населення України — за створення Помісної Церкви, а меншість, що завезена сюди з Росії в комуністичні часи, проти. Невже більшість має слухати меншість? Які Ваші прогнози, коли в Україні нарешті з'явиться своя Церква?

Як Ви ставитеся до так званого Харківського собору 1992 року? Це перемога, чи все-таки поразка українського народу?

Чи можлива канонізація таких гетьманів України як Петро Сагайдачний та Іван Мазепа та інших, адже в Росії канонізували імператора Миколая II та адмірала Ушакова?

Коли нарешті в семінаріях запрацює реформа, про яку так багато говориться зараз?

Чи приніс якісь позитиви приїзд Кирила? Відомо що патріарх готував промову українською, про що так багато говорилося на сайтах, а як наслідок не спромігся навіть цитати гідно промовити. І чи зможемо ми фінансово витримати наступний приїзд Московського Патріарха, який уже планується. Можливо ці кошти краще витратити на потреби Української Православної Церкви?


Протоієрей Віктор Бедь:
Шановний добродію Валерію. Українські землі, як і український народ занадто довго були розшматованими і розділеними між собою іншими держави, і кожна з них хотіла нас денаціоналізувати. На сьогодні, дякуючи Господу Богу і столітній боротьбі українського народу за незалежність ми живемо у власній державі Україні. Але як для здобуття цілковитого національного єднання, так і для духовно-церковного відродження і соборності (і не тільки серед православних) необхідний час. Гадати не буду, але переконаний що єдність і цілковита помісність Української Православної Церкви, як говориться у народі, не за горами. Головне, щоб цей процес і прийняте канонічно виважено рішення з цього питання, укріпило православ’я в Україні і не призвело до нового витка розколу та розбрату. Тож перш за все, молитовно покладаймося на Господа Бога!

Завдячуючи Харківському Собору 1992 року збережено канонічність Української Православної Церкви і її єдність. Поряд із цим, ми не маємо на території України юрисдикції Православних Церков із інших держав.

Про значення приїзду Святійшого Патріарха Московського Кирила, мною надано відповідь на питання добродія Сергія вище.

Відносно фінансових витрат, то Українська Православна Церква наділена і фінансовою незалежністю від Московської патріархії, і жодних коштів до Москви не переводить.

Що до реформ в духовних школах, то це питання до їх ректорів. Сподіваюсь, коли вони будуть давати свою он-лай конференцію, Ви зможете безпосередньо з’ясувати в них.

Вадим, город Тверь: Скажите, пожалуйста, почему современное православное духовенство стрижет волосы и бреет бороды, ведь в присяге священника, принятой до революции, говорится (видел в Третьяковской галерее), что этого делать нельзя. Значит, получается, что духовенство нарушает обет, данный Богу? Так же говорится в Библии (Лев.21.1-6)? Спаси Господи.

Протоиерей Виктор Бедь: Уважаемый Вадим. Изменения в мире, отображаются и на внешнем виде человека. Кроме того, в современных текстах присяги, таких категорических запретов для духовенства нет. Но Вы правы, священству нужно стараться придерживаться благочестивых духовных традиций прошлого. Но главное, что бы под личиной длинных (и не стриженых) бороды и волос, не подменялась верность вере Церкви Христовой и добродетель души православной лиц в духовном сане. Это важнее и перед Господом Богом, и перед верующими прихожанами. К слову, Петр первый насильно постриг бороды боярам, но это не помешало России стать могучим государством и сохранить веру Православную.

Вадим, студент: Це не запитання! Це привітання! Просто дуже гарна Академія... Не маю що сказати, багато вдячних людей, — особливо, коли важко в нашому світі: здобути освіту та ще і церковну, на гарному рівні, та ще працювати, при цьому, за спеціальністю. Завдяки таким закладам, як Ваш, люди можуть не тільки всебічно розвинутися, а й просто влаштувати своє життя, фізично та матеріально вижити в цьому світі (Я МАЮ НА УВЗІ ЩЕ СВІТСЬКУ ОСВІТУ), НЕ ВТРАЧАЮЧИ ПРИ ЦЬОМУ БЛИЗЬКІСТЬ ДО ЦЕРКВИ ЯКОЇ ТАК ПОТРЕБУЄ ЛЮДСЬКА ДУША...

Протоієрей Віктор Бедь: Спаси Господи, дорогий добродію Вадим. Дякую за добре слово. Успіхів Вам і Господнього благословення.

Александр: На сайте Ужгородского молодежного братства имени преподобного Алексия Карпаторусского в разделе «Публикации» размещена статья «Позор богословия в Ужгороде и Сыктывкаре» (авторство диакона Андрея Кураєва). В ней содержатся, правда, без каких-нибудь фактов, обвинения в низком богословском уровне и взяточничестве (!) Вас и других сотрудников Богословской академии имени святых Кирилла и Мефодия. У диакона Андрея Кураєва постоянно какие-то скандальные публикации и к этому уже все привыкли. Но вот почему эта статья вывешена на сайте, который поддерживается по благословению архиепископа Мукачевского и Ужгородского, это навевает на особые размышления. Неужели так все плохо в епархии?

Протоиерей Виктор Бедь: Уважаемый Александр, не принимайте все так близко к сердцу. Еще не одно благое дело в православном мире, без хулы и клеветы по отношению к тем, кто что-то доброе пытался делать, не осуществлялось. А в Мукачевско-Ужгородской епархии Украинской Православной Церкви все нормально. И в отношениях между Академией и правящим архиереем, архиепископом Феодором все отлично.

Буквально на днях, 26 октября владыка Феодор посещал Академию и принимал участие в заседании Специализированного ученого совета, на котором публично защищали докторские диссертации ученые-богословы из Российской Федерации: председатель Миссионерского отдела Ярославской Епархии РПЦ, первый проректор Ярославской духовной семинарии, доктор философских наук, профессор, игумен Серапион (Митько) на соискание научной степени доктора богословських наук; автор, рецензент Синодального отдела Русской Православной Церкви – Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», секретарь редакционного совета научного журнала «Вестник церковной истории», исполняющий обязанности наместника Свято-Успенского Липецкого мужского монастыря РПЦ, кандидат исторических наук, игумен Митрофан (Шкурин) и эконом Тульской епархии РПЦ, наместник Богородичного Пантелеимонова Щегловского епархиального мужского монастиря в г. Туле, кандидат богословия, архимандрит Клавдиан (Ларьков) на соискание научных степеней докторов боголовия.

Семінарист УАПЦ: Чи можна буде до вас поступити після закінчення семінарії і на який курс? Якого зразка диплому ви надаєте?

Протоієрей Віктор Бедь: Випускники духовних семінарій зараховуються до магістратури на 5-й курс. Для зарахування, окрім необхідних документів (згідно встановлених правил) та складання перехідного комплексного іспиту, необхідно додати письмове благословення архієрея Української Православної Церкви (якщо Ви з України). Враховуючи те, що на базі Академії створено духовно-навчально-науковий комплекс, випускники отримують два дипломи – диплом про вищу духовну освіту церковного зразка, диплом про вищу світську освіту державного зразка.

Василь: Отець Віктор! Чому Ви на фотографіях під час звершень Літургій стоїте збоку, а не очолюєте богослужіння? Це пізній прихід в Церкву позначився, чи ректор смиряється?

Протоієрей Віктор Бедь: Дорогий добродію Василь. Частково позначається і пізніший прихід до духовного сану (а в Церкві Христовій я з малку). Але це не значить що я не можу очолити Божественну Літургію або не очолював її, для цього Слава Богу є достатньо Служебників для священників, які в сані буквально і один тиждень. Але відверто скажу, що душевно і молитовно відчуваю себе спокійнішим, коли служу поряд з більш досвідченим духовенством і можу цілковито віддатися літургійній молитві.

Окрім того, в нашому академічному храмі є достатня кількість служащих штатних викладачів-священників (в тому числі і тих, що в чернецтві). І право очолювати Божественні літургії надається кожному із них по черзі. Та зважаючи на Ваше запитання, обов’язково передам для сайтів і фотографії, на яких під час звершення Божественної літургії я буду стояти не збоку.

Олександр: Скажіть, будь-ласка, отче Вікторе, чому Ваш штатний розклад священнослужителів Академічного храму Ви змушені були затверджувати у Його Блаженства, та й інші питання внутрішнього регламенту теж вирішувати із Предстоятелем? Вам не здається, що це порушення як Канонів, так і Статуту Церкви? Яким рішенням Священного Синоду Ваша Академія була відокремлена від підпорядкування єпархіальному архієреєві, адже подібна «ставропігія» здійснюється тільки за дозволом Синоду?! Чи підпорядковані Ви Навчальному Комітетові? Дякую.

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Олександре. Всі духовні навчальні заклади входять до складу Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ, як колегіальному органу, що складається з ректорів чи уповноважених представників. І в межах його компетенції, як колегіального органу, йому підпорядковані. При цьому свою діяльність духовні школи здійснюють і на основі своїх власних Статутів, затверджених у встановленому порядку, не дотримання яких не допускається ніким. Входить до складу Навчального комітету і Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія. Але кожна духовна школа має свої особливості. Наприклад засновниками ряду духовних семінарій чи училищ є відповідні єпархіальні управління, які і здійснюють їхнє утримання. Окрім того, ряд духовних шкіл очолюються владиками у сані митрополита чи архієпископа. Тому трактовку поставленого Вами питання, слід завжди співставляти із реальними обставинами канонічно-правового статусу того чи іншого духовного навчального закладу. Ким і для чого він створювався, якими правами і обов’язками наділяється.

Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія з перших днів її існування була заснована з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви - Київською Митрополією, а не однією із єпархій Українською Православною Церквою, про що зазначено в Статуті академії. Академія перебуває на повному самофінансуванні і не отримує фінансової підтримки ні від держави, ні від жодної з єпархій УПЦ. Згідно Статуту академії призначення, як і звільнення ректора відбувається за рішенням засновника – Київської Митрополії.

Київська Митрополія, згідно Статуту про управління Української Православної Церкви перебуває у підпорядкуванню Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви. Окрім того, академія наділена правом підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів, з присвоєнням відповідних наукових ступенів і вчених звань. А затвердження рішень з цих питань, знову таки у відповідності до Статуту про управління УПЦ, віднесено до виключного права Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви. Згідно державної реєстрації в Держкомнацрелігій України освітньо-наукова діяльність академії поширюється на всю територію держави.

На базі академії створено перший в Україні духовно-навчальний і науковий комплекс УПЦ, складова якого – Карпатський університет імені Августина Волошина перебуває у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України та не перебуває у підпорядкуванні Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ чи якої-небудь єпархії Української Православної Церкви. На момент розгляду Священним Синодом УПЦ 29 грудня 2003 року питання щодо нашої академії, вона уже діяла з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира зі своїм відповідним (автономним) Статутом як вищий навчальний заклад освіти і тому стосовно неї приймалось рішення не про створення, а про її визнання як вищого духовного навчального закладу Української Православної Церкви. У зв’язку із вище викладеним, Ужгородська українська богословська академія має свої канонічно-правові особливості, які відповідно закріплені в Статуті академії, який у встановленому порядку затверджений Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви та пройшов належну державну реєстрацію.

При цьому слід звернути увагу на те, що академія не є монастирем і певні канонічно-правові норми монастирської обителі на неї не поширюються. І діє вона не як ставропігіальний монастир (для якого необхідне додаткове рішення Священного Синоду УПЦ), а на правах ставропігіальної духовної освітньо-наукової установи з прямим підпорядкуванням Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України, Предстоятелю Української Православної Церкви згідно діючих канонічно-правових норм УПЦ. При цьому, будучи розміщеною на канонічній території Мукачівсько-Ужгородської єпархії, перебуває під духовним омофором правлячого єпископа (на момент заснування це був Преосвященніший єпископ Агапіт), на сьогодні це архієпископ Феодор.
 
Дмитро: Отець Віктор, скажіть будь ласка, випускник Ужгородської Богословської Академії отримує диплом державного зразку чи суто церковного? Чи існує аспірантура у Вашому навчальному закладі?

Так як навчальний заклад церковний, то чи схожі в ньому порядки до семінарської системи виховання та освіти? Спаси Господи за відповідь.


Протоієрей Віктор Бедь:
Шановний добродію Дмитре. Як я уже пояснював вище, випускники академії здобувають одночасно вищу духовну освіту, і вищу світську освіту та отримують відповідно два дипломи – церковного і державного зразка.

Для студентів-богословів встановлено такі ж правила внутрішнього розпорядку та виховання, які відповідають передовим традиціям православних духовних навчальних закладів.

Олександр Леонідович. Рівненська єпархія, заслужений діяч мистецтв України, Доцент Рівненського державного гуманітарного університету: Ваше Високопреподобіє, отець ректор, чи можете Ви пояснити, м'яко кажучи, поблажливе ставлення в колі православних вчених до вчених звань і ступенів, здобутих в стінах керованого Вами вузу?

Протоієрей Віктор Бедь:
Вельмишановний Олександре Леонідович, на освітньо-науковому рівні Міністерства освіти та науки України, наукові ступені та вчені звання в галузі богослов’я, здобуті в нашій академії, визнаються на рівні із ВАКівськими.
 
Микола, Кременчуцька єпархія: Добрий день! Розкажіть, будь ласка, про дистанційну форму навчання в Академії та екстернат. Скільки коштує навчання за різними формами? Скільки коштує навчання у докторантурі?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Миколо. Дистанційна форма навчання в нашій академії на разі перебуває у стадії розробки і на практиці поки що не застосовується. Адже передбачає застосування новітніх комп’ютерних технологій. Працюємо над її втіленням у майбутньому. Проводимо підготовку по формуванню достатньої бази електронної бібліотеки, тощо. Що ж до екстернату, то таке право надається в порядку виключення для осіб, що мають відповідну повну вищу світську освіту або наукові ступені, і за рівнем своєї підготовки, та зважаючи на нагальну потребу у здобутті вищої духовної освіти можуть прискорено оволодіти навчальною програмою, підготовити до захисту магістерську роботу і успішно скласти випускні комплексні іспити. Розгляд заяв з проханням навчатися на екстернаті проводиться після зарахування до академії на загальних підставах, і як правило, за клопотанням правлячих архієреїв.

Игумен Даниил (Воронеж): Ваше Высокопреподобие! В 2008 году я заочно окончил Киевскую духовную академию, защитил диплом, не успел кандидатку, хотел бы защитить ее в возглавляемой Вами Ужгородской богословской академии. Будьте любезны, скажите, возможно ли это, как и какие документы необходимы?

Протоиерей Виктор Бедь: Дорогой отец Даниил, имея полное высшее духовное образование, Вы вправе поступить в докторантуру нашей академии с последующей защитой докторской диссертации. Для начала Вам необходимо получить на обучение благословенне от Вашего архипастыря и обратиться с соотвествуюшей письменной просьбой к Блаженнийшему Владимиру, Митрополиту Киевскому и всея Украины, Предстоятелю Украинской Православной Церкви (поскольку вопросы присвоения научных степеней, как и ученых званий в соответствии с Уставом об управлении УПЦ относятся к исключительной компетенции Предстоятеля Церкви). Более полный ответ на Ваш вопрос Вы можете получить, обратившись к заведующей отделом докторантуры академии - Дуб Марине Ивановне по телефону +380685553640 или +38(0312) 61-29-45.

Ірина, Київ: Отче, благословіть! Завдяки Вашим зусиллям створено Прикарпатський Університет імені Августина Волошина, при якому діє Ужгородська Богословська академія. Хотілося б детальніше дізнатися, який статус має академія в структурі Університету, це один з факультетів університету?
Чи має академія державну акредитацію?

За якими напрямами та спеціальностями здійснюється підготовка студентів у Вашому університеті, який ступінь (бакалавра/магістра) отримують випускники по закінченні навчання?

Створивши Університет, Ви знайшли дуже оригінальне і нестандартне розв’язання проблеми державного визнання духовної освіти. Проте це можна назвати «локальним» вирішенням проблеми.

Духовних вузів у нас багато. Як на Ваш погляд слід вирішувати проблему з державним визнанням духовної освіти?

У кожному випадку створювати світські вузи «під» семінарії, чи можливо якось централізовано розв’язати це питання?

Чи продовжуєте Ви займатися адвокатською практикою?


Протоієрей Віктор Бедь: Вельмишановна добродійко Ірино, Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія розпочала свою духовно-освітню діяльність в січні 2002 року з благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви. Відтак, після двох інспекційних перевірок Священного Синоду УПЦ та Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ (на той час очолюваного митрополитом Одеським і Ізмаїльським Агафангелом), які проводилися поважними комісіями на чолі з архієпископом Полтавським і Миргородським Филипом, головою Синодального відділу місіонерства та на чолі із колишнім ректором Київських духовних академії і семінарії професором, протоієреєм Миколаєм Забугою 29 грудня 2003 року Священним Синодом УПЦ наша академія була визнана вищим духовним навчальним закладом Української Православної Церкви.

Засновником академії, як вищого духовного навчального закладу, виступила Київська Митрополія на чолі із Блаженнійшим Митрополитом Володимиром. Академія отримала загальноукраїнський і загальноцерковний статус.

З перших днів освітньо-духовної діяльності академії, Блаженнішим Митрополитом Володимиром переді мною, як ректором новоствореної духовної академії було поставлено головне завдання – поряд із наданням студентам вищої духовної освіти, вирішити питання здобуття випускниками академії і дипломів державного зразка. На при великий жаль в Україні в питаннях визнання духовної освіти іще діють комуністично-радянські закони, згідно з якими Церква не має право на заснування світських закладів освіти, а дипломи духовних навчальних закладів не визнаються державою як такі, що підтверджують факт здобуття студентами-богословами вищої освіти.

Для вирішення цієї проблеми, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира при академії було створено Карпатський університет імені Августина Волошина як світський вищий навчальний заклад, який успішно пройшов ліцензування та акредитацію в Міністерстві освіти і науки України. На базі академії та університету створено перший в Україні духовно-навчально-науковий комплекс Української Православної Церкви: «Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія – Карпатський університет імені Августина Волошина», який офіційно визнано Міністерством освіти і науки в Україні. Завдяки створеному комплексу, студенти нашої духовної академії є одночасно і студентами світського університету і за взаємоінтегрованими програмами одночасно здобувають вищу духовну і вищу світську освіти. Університет є вищим навчальним закладом освіти ІІІ-ІV рівнів державної акредитації в системі Міністерства освіти і науки України.

Академія проводить підготовку богословських кадрів за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр богослов’я (теології) та магістр богослов’я (теології), за спеціалізаціями: священнослужитель, християнський місіонер, християнський педагог, регент та державне і канонічне право. При академії діє докторантура з підготовки богословських науково-педагогічних та наукових кадрів з правом захисту дисертаційних досліджень та присвоєння відповідних наукових ступенів. В університеті проводиться підготовка спеціалістів за освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр за відповідними напрямами – філософія (богослов’я (теологія)), психологія, право, фінанси та кредит, комп’ютерні науки.

Щодо взаємодії світської та духовної освіт, особисто я є прихильником того, щоб питання вищої духовної освіти залишалися у віданні Церкви. Держава не повинна втручатися в питання навчального та виховного процесів у духовних школах, але повинна визнати дипломи випускників духовних навчальних закладів, як і відповідні дипломи та атестати вищих духовних шкіл про наукові ступені і вчені звання на рівні із відповідними документами в галузі освіти і науки державного зразка. Це буде відповідати вимогам Конституції та діючому законодавству України в галузі церковного права.

За браком часу і зважаючи на мій сьогоденний статус, як правило, безпосередньо сам адвокатською практикою не займаюся. Але і надалі, з волі колег, залишаюсь президентом адвокатського об’єднання Адвокатське бюро «Срібна Земля» (м. Ужгород), до складу якого входить понад 30 практикуючих адвокатів та юристів на Закарпатті і є віце-президентом Асоціації адвокатів України (після складання повноважень Президента ААУ, на посаді якого перебував з 2006 по 2008 роки).

София, Киев: Начала постигать азы православия, встречаю много недоумений, например: в каноне 6-го гласа сказано: «жертву водою попалил еси». Но ведь это грубая ошибка. В Библии сказано: "жертву и воду попалил". И таких ошибок очень много. Вопрос: в Православной Церкви есть академии, почему не исправляются многие ошибки в богослужебных текстах по несколько десятков лет?

Протоиерей Виктор Бедь:
Уважаемая госпожа София. Поднятый Вами вопрос является очень и очень актуальным. На уровне наше академии мы уже проводим посильную в этом направлении работу. В этом направлении работают и другие образовательные, научные, миссионерские и просвитительские духовне центры УПЦ. Но на это нужен час…

Семінарист УАПЦ: Скільки коштує навчання заочного відділення?


Протоієрей Віктор Бедь: Навчання в академії передбачає одночасне здобуття двох повних вищих освіт - духовної та світської із отриманням відповідних дипломів церковного та державного зразка. Оплата за надання відповідних освітніх послуг становить 2 800 грн. за один семестр.

Отець Петро, Київ: Скільки разів Ви були одружені?

Протоієрей Віктор Бедь: Дорогий отець Петро, у відповідності до канонів Православної Церкви, я перебував один раз у шлюбі. Від законного шлюбу маю двох синів Віктора і Юліана, які на даний час навчаються в керованому мною Карпатському університеті (що входить до єдиного духовно-навчально-наукового комплексу «Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія – Карпатський університет імені Августина Волошина») відповідно за спеціальностями правознавство та фінанси.

Павло Олександрович, 34 роки, Київська єпархія: Ваше Високопреподобіє, на Закарпатті та ще в небагатьох регіонах зберігся Київський ізвод, або як ще називають — русинська вимова церковнослов’янської мови. Він є точнішим за поширений нині в канонічних храмах України московський ізвод, і відображає давні зв’язки з балканським Православ`ям. Які заходи вживає Ваша академія що до збереження Київського ізводу на теренах Закарпаття?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний Павло Олександрович, з метою збереження древнього Київського ізводу (русинської вимови), на базі нашої академії в 2006-2008 роках було підготовлено до друку та видано (упорядник доктор мистецтвознавства Іван Хланта) три збірники духовних пісень (з текстами і нотами) Карпатського регіону. До збірників увійшло понад тисячу текстових та нотних творів минулого, що вдалось зібрати та зберегти серед старожилів Закарпаття.

Диакон Николай, Киевская епархия: Отче, благословите! Одна прихожанка рассказала мне отрывок довольно странного текста детской книги церковного издания. Сюжет таков. Прозорливый старец в православном храме слушает священника, проповедующего с амвона. Вдруг «Господь открыл» старцу следующее: он увидел «в облачении священника- беса, произносящего проповедь». Причиной этому послужило нравственное состояние «мнимого проповедника» (в кавычках цитирую слова автора).

Я неприятно удивлен масштабами фантазии цитируемого автора.

Как Вы считаете, не подыграет ли этот странный образ «беса в рясе» не всегда здоровому воображению неофитов, а впрочем, и воцерковленных людей? По духу напоминает антицерковные сюжеты из цикла программ «У Бога за пазухой».

Не опасно ли детям и их родителям читать эту книгу (к сожалению, весьма известного автора)? Не послужит ли это соблазном?


Протоиерей Виктор Бедь: Дорогой отец Николай. Думаю, что Ваши опасения не напрасны. Изложенная трактовка явно противоречит основам догматического учения Отцов Церкви о благодати священства. Очень плохо, что такого рода литература имеет место среди православных. Но помните, дорогой батюшка, о том, что говорит святой апостол Павел, не всякому духу верьте, а только тому, который исповедует Иисуса Христа пришедшего во плоти…

Протоієрей Миколай: Отче, як Ви вважаєте, чи потрібна державна акредитація класичним духовним школам?

Протоієрей Віктор Бедь: Дорогий отець Миколай, про це я говорив вище, відповідаючи на запитання від пані Ірини із Києва. Якщо повторитися коротко, то я не є прихильником того щоб держава ліцензувала та акредитувала духовні навчальні заклади освіти. Але ми повинні домогтися визнання дипломів духовних шкіл, на рівні з дипломами вищих світських закладів освіти. А для цього нам необхідно ряд положень в духовних школах (зокрема навчальні плани) привести у відповідність до вимог державних стандартів у вищій освіті.

Бурлака Констянтин, студент КДС: Доброго дня! Які цілі ставить перед собою Ужгородська Академія и як Ви прокоментуєте слова диякона Андрія (Кураева) по відношенню до цього навчального закладу — чи варто випускати стільки богословів?

Протоієрей Віктор Бедь: Основною метою діяльності Академії є створення та забезпечення умов, необхідних для здобуття особою вищої духовної, вищої спеціальної освіти та підготовка наукових, науково-педагогічних кадрів для потреб Української Православної Церкви та інших канонічних православних Церков.

Головними завданнями Академії є:
 
- підготовка священнослужителів, церковнослужителів та інших спеціалістів, необхідних для Української Православної Церкви та канонічних православних Церков, фахівців з вищою духовною і вищою спеціальною освітою за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр і магістр;
- підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів для Української Православної Церкви та інших канонічних православних Церков із присвоєнням наукових ступенів доктора (кандидата) богослов’я, доктора філософії в галузі науки, доктора галузі науки, доктора богословських наук, доктора наук;
- перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з вищою духовною і вищою спеціальною освітою;
- проведення наукової і науково-дослідної роботи;
- проведення духовно-просвітницької та місіонерської роботи;
- поширення знань про Українську Православну Церкву та Православну віру в суспільстві тощо.

Щодо протодиякона Андрія Кураєва, то мушу зізнатися в тім, що особисто не відношусь до числа фанатиків і шанувальників його так званої “наукової демагогії в богослов’ї“. Хоча і вдячний йому за ту рекламу, яку за рахунок своїх сайтів він провів безкоштовно в інтересах Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія. Завдяки цьому, багато хто з тих, що не знали про нашу академію, змогли відкрити наш сайт, за електронною адресою з’ясувати питання, що їх цікавили і в подальшому вступити до нас на навчання.

Зокрема завдяки цій діяльності протодиякона, зросла кількість абітурієнтів і докторантів з Росії. З цього роблю висновок, що багатогранна місіонерська діяльність протодиякона Андрія Кураєва може призводити і до позитивних наслідків, навіть і тоді, коли він сам цього не бажає або не очікує.
Відносно питання, чи потрібна випускати велику кількість богословів, зразу зазначу, що слід говорити саме за богословів, а не священнослужителів. Бо не кожний, хто здобув вищу духовну (богословську) світу стане священиком. А від того, що серед наших православних вірних буде більше осіб з богословською освітою (не зважаючи на те, ким вони будуть працювати), Церква Христова не програє, а тільки виграє.

Савченко Віталій Олександрович, 36 рік, місто Нетішин, православний, підприємець: Маю велике бажання отримати богословську освіту, але на даний час і в наступні 5-6 років зробити це, навчаючись стаціонарно, не маю можливості. Чи існує у вашій Академії, або в інших подібних духовних закладах, заочна форма навчання, або краще дистанційна (інтернет-навчання)? Якщо так, чи можливий індивідуальний графік здачі сесії?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Віталіє, навчання в нашій академії проводиться за двома основними формами: денною та заочною. На заочній формі навчання допускається індивідуальний графік виконання контрольних та курсових робіт, складання заліків та іспитів в межах визначених навчальною програмою семестрових заїздів. Як що у Вас є бажання вчитися, то така можливість може бути надана.

Борис, 31 рік, Львів: Отче, скажіть будь ласка, чому ректор Київської Духовної Академії до сих пір не має наукового ступеня Вашого навчального закладу?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Борисе. Високопреосвященніший Антоній (Паканич), архієпископ Бориспільський, вікарій Київської Митрополії, ректор Київських духовних академії і семінарії має достойні наукові ступені і вчені звання. Наразі владика Антоній має наукову ступінь кандидата богослов’я Московської духовної академії та вчене звання професора Київської духовної академії.

Лідія Павлівна, 41 рік, місто Рівне: Як Ви поясните те, що архієпископ Сарненський і Поліський Анатолій отримав науковий ступень у Вашій Академії? Поясніть конкретно, будь ласка, на якій підставі Вчена рада прийняла таке рішення, адже взагалі невідомий його внесок у науку. Чи може я помиляюся?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановна Лідія Павлівна, окрім повсякденних обов’язків архіпастиря, Високопреосвященнійший Анатолій (Гладкий), архієпископ Сарненський і Поліський тривалий період провадить науково-дослідну роботу та займається науково-педагогічною діяльністю у вищих навчальних закладах освіти (зокрема в Національному університеті «Острогзька академія», Ужгородській українській богословській академії імені святих Кирила і Мефодія, Карпатському університеті імені Августина Волошина). Ним на високому науковому рівні було проведено дослідження життєвого шляху та наукової діяльності відомого вченого-богослова в галузі канонічного та церковного права, професора Санкт-Петербургської духовної академії Володимира Миколайовича Бенешевича.

Тільки за цією тематикою владика Анатолій опублікував біля тридцяти наукових повідомлень, статей, розвідок та підготовив наукову дисертацію. Рішенням Вченої ради Київської духовної академії від 26 грудня 2006 року архієпископу Анатолію (Гладких) присвоєно науковий ступінь кандидата богослов’я, а рішенням Спеціалізованої вченої ради Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія від 29 листопада 2007 року шляхом нострифікації – науковий ступінь доктора філософії (в галузі богослов’я).

Рішення обох академій, у відповідності до положень Статуту про управління УПЦ, були затверджені Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем Української Православної Церкви.

Окрім того, шановна Лідія Павлівна, хочу привернути Вашу увагу і до наступного. Десятиріччями богоборча комуністична влада вбивала в душах наших людей віру в Господа Бога, грабувала, розорювала і знищувала храми, монастирі, духовні школи. Духовна (богословська) освіта і наука всіляко переслідувалися, піддавалися гонінням і заборонам. Над відродження того, що було втрачено в церковному житті (зокрема і в богословській освіті та науці) доведеться потрудитися не одному поколінню наших нащадків, і час на це потрібний буде не маленький. То невже і зараз, після десятиліть років наруги над богословською освітою і наукою, коли тільки що появились паростки відродження духовності, комусь не дає спокійно спати думка про те, що той чи інший священнослужитель чи архірей Церкви Христової, працюючи над собою і виконуючи свій пастирський (чи архіпастирський) святий обов’язок перед Господом Богом, здобув наукову ступінь чи вчене звання! Якщо це так, і від цього комусь стає не пособі, то душі їх іще довго і довго будуть блукати в пошуках істини слова Христового. Якщо вони взагалі Його шукають.

Сподіваюся, що з Вашим душевним станом, з цього питання, усе в порядку.
 
Протоієрей Тарасій, Черкаська єпархія:
Чи правда, що між Вами та ректором КДАіС існує конфронтація? І він навіть заборонив своїм викладачам отримувати наукові ступені у Вас. Чим це можна пояснити?

Протоієрей Віктор Бедь: Наразі мені про будь-яку конфронтацію між мною та Високопреосвященнішим Владикою Антонієм нічого не відомо. За посадою я вхожу до складу Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ. Безпосередньо сам або представники нашої академії беруть активну участь в наукових семінарах, конференціях, урочистих зібраннях Київських духовних шкіл. Ряд представників професорсько-викладацького корпусу Київських духовних академії та семінарії здобули наукові ступені докторів богослов’я Ужгородської української богословської академії і надалі викладають в КДАіС, зокрема це професор-архімандрит Нестор (Соменок), доцент-протоієрей Дмитро Денисенко, доцент-ігумен Арістарх (Лєбєдев), доцент-протоієрей Володимир Савел’єв, викладач-протоієрей Діонісій Мартишин. Ряд викладачів КДАіС, з благословення архієпископа Антонія, успішно здобувають на базі нашого духовно-навчально-наукового комплексу другу вищу світську освіту за напрямом «філософія», спеціальністю «магістр богослов’я, викладач вищої школи».

Владимир, Кировоград: Здравствуйте, отец Виктор. Скажите, пожалуйста, что побудило Вас принять священный сан? И как на это посмотрели Ваши коллеги по адвокатской практике?


Протоієрей Віктор Бедь: Усе своє свідоме життя я завжди відчував себе людиною віруючою. Не зважаючи на комуністично-радянські часи мого становлення в шкільні роки (70-ті роки ХХ століття) та студентські університети (80-ті роки того ж століття) в сім’ї не культувався атеїзм. Таїнство мого хрещення було здійснено в одному із православних храмів міста Бобровиця Чернігівської області (місцевості, з якої родом моя мама). Але закінчуючи в 1988 році юридичний факультет Львівського державного (на сьогодні національного) університету імені Івана Франка та розприділившись до Закарпатської обласної колегії адвокатів, я і гадки не мав про те, що через 14 років стану ректором богословської академії, а через 16 років прийму духовний сан (24 жовтня 2004 року висвячення в диякона, а 8 жовтня 2006 року в священика).

Відчуття душевної потреби присвятити себе духовній сфері наростало саме по собі. Можливо не останню роль у виникненні внутрішньої потреби більш безпосередньо віддатись служінню як Господу Богу, так і своєму українському народу відіграли як моя професійна діяльність адвоката (щоденне зіткнення із проблемами людей і правовою системою держави, нажаль дуже і дуже далекою від ідеального поняття правової держави), роки активної діяльності на чолі структур Закарпатського крайового народного руху (1989 – 1992 рр.), парламентерська діяльність народного депутата України 1-го скликання (1990 – 1994 рр.), члена антикомуністичної опозиції “Народної ради” у нелегкій боротьбі за здобуття державної незалежності України, так і подальші роки сподівань і великих розчарувань в державотворчих процесах.

Узагальнюючи увесь цей досвід, я відчутно дійшов до внутрішнього розуміння і відчуття того, що найбільшу шкоду, яку завдали роки комуністичного тоталітаризму в нашій державі, це богоборство та знищення християнської культури, калічення людських душ і породження поколінь громадян, основою яких є не духовні цінності і страх перед Небесним Творцем всього сущого, а матеріальне сприйняття навколишнього світу, а відтак матеріалізація людських душ і взаємовідносин між людьми. Чи не тому так довго найродючіша у світі українська земля, з її найпрацьовитішим і здібним народом, здобувши державну незалежність, так і не може утвердити мир і злагоду в суспільстві. Тож у моїй душі зародилося і виникло бажання, природу якого пояснити не можу, прикласти свої здібності і присвятити роки життя маленькій, але конкретній і так необхідній справі – відродженню духовності в суспільному житті свого народу.

А найкраще це можна здійснити через сприяння та безпосередню участь у створенні умов для відродження і розвитку вищої духовної (богословської) освіти, богословської науки у їх поєднанні із досягненнями та розвитком вищої світської освіти та науки. Принаймні від цієї діяльності я отримую більший душевний спокій та внутрішню гармонію між власною душею і Господом Богом, та відчуттям свого призначення у земному житті.

Що ж до моїх колег адвокатів, то звичайно певний подив, в деяких із них, моя професійна перекваліфікація викликала. Але переважна більшість поставилася до мого вибору з порозумінням і виявом глибокої поваги. Наразі ми і надалі залишаємося колегами і добрими товаришами.

Володимир Іванович, адвокат, Київ: Відомо, що в 2006 році Ви вийшли із Спілки адвокатів за власним бажанням. Розкажіть, будь ласка, про справжні причини прийняття цього рішення.


Протоієрей Віктор Бедь: Головна причина криється в тому, що я не поділяв і не поділяю ті методи організації в діяльності САУ, які особливо в останні роки почали впроваджувати в життя представники керівного складу Спілки – Тетяна Варфоломеєва, Ольга Жуковська та Лідія Ізовітова. Спілка адвокатів України, яка відіграла визначну роль на початку 90-х років щодо демократизації адвокатури, її реорганізації та розробки законопроекту “Про адвокатуру” поступово (будучи всеукраїнською громадською організацією за професійною ознакою) втратила дух демократії та дотримання професійної етики по відношенню до своїх членів.

Саме завдяки цим причинам, на мою думку, в Україні суттєво було загальмовано процес подальших реформ, демократизації та розвитку адвокатури. Всі ці негативні тенденції в діяльності керівництва САУ надзвичайно добре проглядались на ІV з’їзді адвокатів України, що проходив в місті Києві у два етапи (червень, листопада) 2005 року. Плюралізм думок та свобода слова, демократичні принципи управління вивітрились із САУ, а без цього жодна громадська організація не може повноцінно функціонувати. Тим більше громадська організація, що хоче об’єднати адвокатів на добровільних засадах. То ж я скористався своїм Статутним правом і добровільно припинив членство в Спілці адвокатів України. В подальшому (2006 – 2008 рр.) мене було обрано президентом новоствореної Асоціації адвокатів України, яка успішно розвивається на сьогоднішній день, поважаючи професійні права адвоката та особисту думку кожного із членів організації. Наразі є її членом та віце-президентом.

Світлана, 27 років, Ужгород: Розкажіть про свою родину. Чи Ви одружені, чи є у Вас діти? Які Ваші захоплення у вільний від роботи час?


Протоієрей Віктор Бедь: На це запитання я уже відповів вище отцю Петру із Києва. А щодо вільного часу, то на при великий жаль його у мене занадто обмаль. Але якщо випадають вільні години, то провожу їх у власній бібліотеці або на природі, мандруючи живописними місцями рідного Закарпаття.
 

Василь: Мені 14 років і я хочу бути монахом. Що мені потрібно робити щоб зрозуміти чи зможу я все витримати. Але я не знаю як сказати про це батькам. Дякую!

Протоієрей Віктор Бедь: Дорогий Василь, перш за все Вам необхідно переговорити на цю тему із своїм духівником або настоятелем того храму, який Ви відвідуєте. Думаю що вони Вам дадуть добру пораду. Успіхів Вам і Господнього благословення.

Іван: Скільки є на Україні Академій (МП)?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Іване. На сьогодні в Україні діють дві духовні академії Української Православної Церкви – Київська і Ужгородська.

Іван Сорока, Тернопільська єпархія, студент 24 роки: Отче Вікторе, розкажіть будь-ласка про факультети Вашого закладу, про кваліфікацію випускників Вашого вузу. Чи диплом Вашої академії державного зразка? За якими спеціальностями зможуть працювати Ваші випускники?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Іване, на дане питання мною надано відповідь вище пані Ірині із Києва.

Микола Гарас, 28 років, Чернівецька єпархія: Чи доцільна, на Вашу думку, заочна богословська освіта для осіб у священному сані, та для мирян?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Миколо. Оскільки ряд із Ваших питань частково повторюються із тими, на які мною уже надано відповідь, то зупинюсь тільки на окремих із них.

Освіта, в тому числі і заочна богословська, для осіб, які хочуть поглиблювати свої знання, завжди є доцільною. В нашій академії на заочному секторі старших курсів (в основному в магістратурі) богословську освіту за спеціалізацією священнослужитель можуть здобувати тільки особи, що перебувають в духовному сані або закінчили духовні семінарії. Миряни можуть навчатись тільки за спеціалізаціями християнський місіонер або християнський педагог.

Повідомте, будь ласка, як вирішується питання щодо визнання дипломів духовних навчальних закладів у системі державної освіти. Які напрями реформування богословської освіти є на разі доцільними?

Протоієрей Віктор Бедь: З благословення Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, на травневому засіданні (2009 року) Громадської ради релігійних організацій при Міністерстві освіти і науки України, мною було внесено пропозицію про створення робочої групи по підготовці можливих змін до діючого законодавства України в частині визнання державою дипломів духовних шкіл на рівні із дипломами вищих світських навчальних закладів освіти. Дана пропозиція була підтримана всіма членами Громадської ради. Наразі з цього питання іде обговорення, вивчається нормативна база та готуються відповідні проекти. Цей процес не є легким, але він започаткований. Будемо сподіватись на його позитивне вирішення в майбутньому.

Які напрацювання очолюваного Вами начального закладу щодо розробки, перекладу та видання теологічної літератури українською мовою.

Протоієрей Віктор Бедь: Стосовно підготовки до видання богословської (теологічної) літератури на українській мові в нашій академії, розпочали підготовку серії підручників з богословських дисциплін. На стадії завершення робота з підготовки до друку Требника для священнослужителів. Але про кінцевий результат цієї діяльності академії зможу доповісти не раніше ніж через рік – півтора. Вже з виданого – це три збірники духовних пісень Карпатського регіону (укладач доктор мистецтвознавства Іван Хланта). Завершено роботу по підготовці до друку словника церковно-музичних термінів (укладач доктор мистецтвознавства, доцент Федір Копинець).

Василь, Київ:
Шановний отець Віктор, вітаю Вас. Скажіть будь-ласка, як ставиться Православна Церква до масонського Всебачущого ока? Чи пов’язане воно чимось з оком яке символізує Всебачущого Бога? Дякую вам за відповідь, та доброго вам здоров’я.

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Василю. Православна Церква ніколи не схвалювала і не благословляла діяльність різного роду масонських організацій. А відтак негативно ставиться і до будь-яких містичних символів. Що ж до символіки, яка застосовується в написанні православних ікон, то вона не має нічого спільного з діяльністю масонських організацій чи містичних сект.

Александр, Харьковская епархия: Планируют ли в наших духовных семинариях или в Вашей академии дистанционное обучение через интернет?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Олександре, над впровадженням дистанційного навчання працюємо, але до повноцінного впровадженням його на сьогодні іще не готові. Необхідно завершити роботу над електронними версіями навчального плану з навчально-методичним, науковим і бібліотечним забезпеченням. Але дистанційне навчання, це один із прогресивних напрямків організації нової форми заочного навчання в ХХІ столітті. Думаю, що духовні школи не повинні від нього відмовлятися.

Тарас, Львівська єпархія: Отче, доброго дня. Як Ви поясните поняття нострифікація? Говорять, що те, що робите Ви з дипломами кандидатів богослов’я, в європейській науці є неприйнятним. Прокоментуйте це, будь, ласка.

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродію Тарасе, нострифікація дипломів існує в усіх цивілізованих країнах. У тому числі і на Україні. Так, у зв’язку з переходом з 2010 року на нормативну базу Болонського процесу, в Україні розпочато процедуру нотифікації через Міністерство освіти і науки України дипломів кандидатів наук на дипломи докторів філософії у відповідній галузі наук. Поряд із цим, практика взаємного визнання дипломів про вищу освіту та відповідні наукові ступені на державному рівні існує десятиріччями. Що ж до нострифікації дипломів кандидата богослов’я на дипломи доктора богослов’я (а не доктора богословських наук), то в нашій академії вона проводиться за дуже і дуже великим виключення, і то тільки по відношенню до тих науковців-богословів, які можуть підтвердити свій відповідний науковий рівень.

Всі інші, кандидати богослов’я, проходять повноцінну систему підготовки докторських дисертацій, їх апробацію і прилюдний захист. А нострифікацію щодо наукової ступені доктора богословських наук ми взагалі не проводили і не проводимо. Здобуття такого високого наукового ступеня можливе тільки через виконання всіх вимог підготовки дисертаційної роботи, її апробації, видання монографії та багато чисельних наукових публікацій, і через прилюдний захист.

Варвара, Ужгород: З якими Синодальними відділами Української Православної Церкви на навчальними закладами Ви більш активно і плідно співпрацюєте? З якими є проблеми?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановна пані Варвара. Найбільш тісна співпраця ведеться з Навчальним комітетом при Священному Синоді УПЦ, Місіонерським відділом при Священному Синоді УПЦ, Відділом зовнішніх Церковних зв’язків УПЦ, Синодальним відділом релігійної освіти і катихізації УПЦ, Синодальним відділом у справах молоді, Юридичним відділом Київської Митрополії УПЦ, Видавничим відділом УПЦ та Прес-службою УПЦ. Слава Богу, наразі проблем не існує. Сподіваюсь, що так воно буде і надалі.

Володимир Павлович: Як Вам спало на думку створити такий навчальний заклад? Розкажіть його історію. Хто Вас найбільше підтримав на перших порах? Звідки взялися викладачі?

Протоієрей Віктор Бедь:
Шановний Володимир Павлович, що б не повторюватися з попередньо наданими відповідями, додам наступне. З першого дня постановки питання і по сьогоднішній день розвитку академії, увесь професорсько-викладацький склад, студенти і я особисто завдячуємо розумінню, підтримці і благословенню Блаженнішому Володимиру, Митрополиту Київському і всієї України, Предстоятелю Української Православної Церкви. З його ж благословення, поступово вдалося сформувати і висококваліфікований професорсько-викладацький склад академії, яки на сьогодні складається у переважній більшості виключно із докторів та кандидатів богослов’я, науковців світських спеціальностей.

На 75 % — це штатні співробітники академії. Запрошували викладачів із всіх куточків України, прийшов час і свої випускники поповнили штатний корпус. Наразі в академії в числі богословських кадрів працюють, служать і викладають випускники Київської, Санкт-Петербургзької, Московської, Ужгородської духовних академій та православного факультету Пряшівського університету (Словакія).

Павло, Київ, 31 рік: Як ставляться єпархіальні архієреї до того, що молодь з їхніх регіонів навчається у Вас?

Протоієрей Віктор Бедь: Шановний добродій Павло, ставлення архієреїв позитивне і батьківське. Тим більше, що на денній формі навчання сьогодні в академії навчаються випускники всіх духовних семінарій, родом практично з усіх регіонів України. З цього року долучилися до навчання представники Молдови і Білорусії. А заочний сектор охоплює студентів і докторантів окрім України і із Росії, Білорусії, Молдови, Угорщини, Словаччини, Чехії, Греції, Німеччини та США.

 








Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com