Протягом останнього року аж п’ять морських суден з українськими моряками на борту було захоплено сомалійськими піратами. Подібні звістки ми не можемо сприймати без суму та навіть страху за долю тих, хто опинився в руках морських розбійників. Важко навіть уявити, що переживають у полоні самі моряки, бо багато залежить від настрою і поведінки тих, хто страждає у такій неволі.

Здавалося б, все тут просто: пірати вимагають викуп і називають конкретні суми для звільнення. З одного боку, що може бути дорожче, ніж людське життя? Однак, з іншого боку, хоча насильники, у таких випадках, як правило, отримували кошти, постраждалі моряки поверталися з полону вкрай виснаженими і морально травмованими. Де гарантія, що цей прояв насильства буде останнім і відтепер торгівельні та вантажні судна курсуватимуть морськими просторами безпечно? Ніхто не може запевнити нас у цьому.

Останній раз переговорний процес між піратами і власниками судна та державними посадовцями щодо звільнення моряків тривав вісім місяців.

Спробуємо уявити собі, що відчували весь цей час рідні та близькі! Чийсь син, чоловік або батько пішов у море щоб заробити гроші для утримання родини, несподівано опинився в руках морських розбійників на вісім місяців! І це у XXI столітті! Якою ж невимовною є трагедія для родичів, коли вони весь час намагаються уявити, що відбувається в даний час з їхніми близькими, боячись що вже трапилося непоправне. Про це відомо лише Богові. Тож ми, як віруючі люди, не повинні сподіватися виключно на наші матеріальні можливості судновласників і наших урядовців, а мусимо звільнити свої душі від смутку і з глибокою вірою в Божу любов до нас і надією на Його милосердя покластися на святу волю Спасителя світу Господа нашого Іісуса Христа.

Сьогодні, за повідомленнями офіційних джерел, дякувати Богові, українські моряки перебувають на волі, але з цієї події, з того, що трапилося з ними, ми маємо робити серйозні висновки, щоб у майбутньому таке більше ніколи не повторилося.

В багатьох родинах є моряки, які ще неодноразово ходитимуть у море. У зв’язку з цим, треба пам’ятати, що у них є небесний покровитель – святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець, який завжди допомагає тим, хто з щирим серцем молитовно звертається до нього з проханням про його заступництво перед Всемогутнім Богом. Не випадково, в Києві – столиці України та серці українського Православ’я – споруджено храм «на воді», що був освячений в ім’я цього угодника Божого.

Закликаю всіх небайдужих православних громадян України піднести подячні молитви до Всемилостивого Бога за те, що наші моряки нарешті повертаються додому. Також попросимо святителя Миколая і надалі допомагати нашим співвітчизникам, які пов’язали своє життя з морем, а також духовно підтримувати тих, хто чекає вдома на своїх рідних і близьких.

Нехай благословення Боже завжди перебуває з усіма вами!

15.12.2009 р.