УКР РУС ENG 
   

Веб-конференція професора Київської Духовної Академії архімандрита Нестора (Соменка)



Шановні читачі!

Учасник наступної Веб-конференції на нашому сайті — професор Київської Духовної Академії, голова Церковного-історичного товариства імені преподобного Нестора Літописця архімандрит Нестор (Соменок).

Пропонуємо вашій увазі відповіді отця Нестора на запитання користувачів православного Інтернету.

Миронюк Олег: Благословите! Как относится православному христианину к личности Распутина?

Архимандрит Нестор: Бог благословит! К личности Распутина следует относиться не как к «старцу», а как к человеку, который владел оккультизмом и не был чистым сосудом благодати Божьей.


Протоиерей Валентин Мороз, Новоград-Волынский: Досточтимый отец Нестор! Спасибо за возможность пообщаться с Вами. Вы хороший историк и прекрасный преподаватель.

Мы живем в такое время, когда Церковь и все общество в целом, переживает период возрождения. Современный мир ставит перед Церковью новые вопросы, отвечая на которые, не всегда можно опереться на прошлый опыт. Скажите, пожалуйста, как Вы относитесь к трансформации или приспособлению богослужебных и других церковных традиций в соответствии с требованиями современности? Спасибо.

Архимандрит Нестор: Досточтимый отец Валентин! я отношусь к литургической и богослужебной реформам с большим предубеждением, а трансформацию церковных традиций в соответствии с требованиями современности приемлю с большими оговорками. Я сторонник соблюдения церковных традиций, а не просто предания старины далекой, в разумных пределах и в строгом соответствии с духом святоотеческого Православия.

Юлия, 27 лет:
Уважаемый отец Нестор, обязательно ли переоблачать храм во все черное в Великом Посту? Как-то все траурно выглядит и настроение сразу портится... Я понимаю, что нужно людей подвигать к покаянию, но хотелось бы, чтобы пост проходил в радости, а не в скорби, так как в Евангелии написано: «Также, когда поститесь, не будьте унылы, как лицемеры, ибо они принимают на себя мрачные лица, чтобы показаться людям постящимися. Истинно говорю вам, что они уже получают награду свою. А ты, когда постишься, помажь голову твою и умой лице твое, чтобы явиться постящимся не пред людьми, но пред Отцом твоим, Который втайне; и Отец твой, видящий тайное, воздаст тебе явно».

Архимандрит Нестор: Уважаемая Юлия! Переоблачение храма во все черное в Великом посту является не догмой, а преданием. Например, мне нравится, как это делается в храмах Киево-Печерской Лавры, куда я ходил и хожу с любовью, радостью и духовно-приподнятым настроением. Наверное, помните, давнюю поговорку: «Каков поп, такой и приход».

Мирон, Запоріжжя: Скажіть,будьте ласкаві! Який ступінь акредитації має Духовна семінарія і Академія у Києві?

Архімандрит Нестор: Шановний Мироне, мені здається, що Духовні школи у києві ще не проходили акредитації.

Дмитрий, студент: Здравствуйте, отец Нестор!
Последнее время все мы слышим о дивных желаниях некоторых лиц прославить в лике святого «старца Григория Ефимовича Распутина». В 2004 году на Архиерейском Соборе митрополит Ювеналий дал ясный ответ о невозможности его канонизации.

Но с тех пор ходят всякие утверждения, что, мол, всё историки скомпрометировали, что это масонские заговоры и т.д. Вам как историку, что известно об этой личности и его «святости»? Спасибо.

Архимандрит Нестор: День добрый, Дмитрий! Чтобы не повторяться, скажу следующее. В каждой стране, и Россия в этом не является исключением, имеются свои социально-общественные группы, партийно-политические течения, деление общества на консерваторов и либералов, демократов и националистов, тех, кто придерживается умеренных позиций относительно развития общества и страны и тех, кто исповедует крайние взгляды. Всякое общество неоднородно. Кроме того, в бывших республиках Союза, ныне, независимых государствах (сложный вопрос: от кого и каким образом) происходит сложный и болезненный процесс избавления от тоталитаризма и трансформацию в гражданское общество.

Вполне естественно, что не просто идет взаимоотношение между религией и наукой, Церковью и государством, их институциями.

Применительно к феномену «Распутина» не нужно все сваливать на историков, масонов и так далее. Все просто и сложно одновременно.

Григорий Ефимович был не простым продуктом своего времени. В его индивидуальности, как в химическом флаконе, были намешаны всякие «химические», психологические, и другие особенности и вещества, в том числе и взрывоопасные, тоталитарно-сектантские, которые, в конце концов, и привели к большевистскому «взрыву».

Царская Семья, как и весь народ, переживала и душевную тревогу, и религиозное нестроение, а по сути, не была способна удержать власть. Единственным человеком, большой Личностью, который мог бы повлиять положительно и даже приостановить этот поезд, под названием: «Россия», который катился в пропасть революционной вражды, неразберихи и братоубийственной войны, был Петр Аркадьевич Столыпин, который вошел в непримиримый конфликт с Распутиным. В завершение этой краткой исторической зарисовки, следует напомнить, что именно из-за разногласия с Царской Семьей (императрицей Александрой Федоровной) относительно оценки и влияния Распутина, императором Николаем II в 1915 г. был перемещён из столичной кафедры в Санкт-Петербурге в Киев знаменитый святитель Владимир (Богоявленский).

О Григории Распутине мне известно много, а о его «святости» - ничего.


Пахом Минин, 45 лет: Отец Нестор, существует ли единое мнение, единый взгляд у УПЦ на старообрядчество? Что это такое - исконная ветвь русского православия, как сказал однажды нынешний патриарх Кирилл, или раскол, как говорят многие другие?

Нет ли тут какой-то странной двойственности суждений? Если это раскол, почему старообрядческого митрополита принимали в Одессе в 2004 году и в Лавре в 2006 году так, как никого из автокефалистов или филаретовцев никогда бы не приняли?

Архимандрит Нестор: Единого взгляда на старообрядчество, думаю, не существует, а вот официальный взгляд известен и вы о нём сказали, упомянув мнение Святейшего Патриарха Кирилла.

Относительно приёма в Одессе и Лавре не вижу признаков «двойственности суждений» или каких-то странностей. Все дело в том, что на Поместном Соборе Русской Церкви 1971 года, по инициативе митрополита Никодима (Ротова), были сняты те клятвы, которые были наложены на старые обряды и на старообядцев еще в 1666-1667 годах на Большом, русско-греческом, соборе в Москве.

Кроме того, на мой взгляд, старообрядцы, особенно поповцы и единоверцы – «исконная ветвь русского Православия», которую отрубили реформы Патриарха Никона и светская царская власть.


Юрій, Івано-Франківськ: Слава Ісусу Христу! Отче, скажіть будь-ласка, де є правда: одні говорять, що Московська Церква походить від Київської Митрополії, а РПЦ говорять, що Церква бере початок саме від них. Чия правда і що про це говорить історія? Дякую за відповідь.

Архімандрит Нестор: Слава навіки Богу! Правда є у Бога, однозначно. Створив Церкву Іісус Христос. Тепер стосовно того, хто від кого походив? І Московська Патріархія, і Українська Православна Церква вийшли з одного Джерела, яким тоді була «Киевская купель». Саме про це казав Святіший Патріарх Кирил під час свого візиту на Україну у 2009 році, а також під час святкування 1020-річчя Хрещення Русі 2008 року.

Андрей Киселёв, 26 лет, Курганская епархия: Ваше Высокопреподобие, у меня к Вам возник вопрос Общецерковного характера. Как Вы считаете, нужна ли Автокефалия на Украине? Если да, то, какие Вы видите плюсы, а какие минусы? Если нет, то какую Вы видите Украинскую Православную Церковь в недалёком будущем? Если можно, то подробней осветите эти вопросы. И скажите, пожалуйста, пару слов о митрополите Никодиме (Ротове). Меня очень интересует эта личность.

Архимандрит Нестор: Уважаемый Андрей, Высказываю свое личное мнение, хотя, естественно, оно и субъективно. Считаю, что Автокефалия нашей Церкви, на данном историческим этапе, не нужна и положение в Церкви она не облегчит, а, наоборот, усугубит.

На счёт будущего времени гадать не буду, верю и надеюсь на лучшее, а время покажет. Всё в руках Божьих. Хотя, конечно, трудиться нужно всем и, главное, вся полнота Церкви: иерархия, пастыри, народ Божий, все должны чувствовать ответственность.

Митрополит Никодим (Ротов) любил повторять следующий тезис: «Церковь – мать и родительница для всех, но вы, священнослужители, позаботьтесь о Ней». Золотые слова и актуальность их доказана всей историей Церкви.

К сожалению, под омофором этого выдающегося архиерея Русской Церкви и святителя Божия я прозанимался 5 дней, когда в сентябре 1978 года, владыка скончался в Риме, на приеме у новоизбранного Папы Иоанна Павла I. Однако, у меня сохранились отроческие и юношеские впечатления от тех визитов, особенно участия в богослужениях в Киеве (1969-ом и 1970-м году). Наречение и епископская хиротония ныне покойного митрополита Макария (Свистуна), которые возглавил этот архиерей, у меня вызвали потрясение и некоторые моменты этого церковно-исторического события у меня остались в памяти до сих пор.

Тема о том, какой след в истории оставил этот человек Церкви, так же безгранична как и сам этот выдающийся деятель Церкви, богослов и Архипастырь.


Игорь, Киев: Отец Нестор! Расскажите, пожалуйста, о порядке организации общества Нестора Летописца. Каковы виды участия в нем мирян? Мы Вас поддерживаем всей душой, верим, что выбор, сделанный Блаженнейшим Митрополитом Владимиром правилен. Существовала ли подобная организация в Российской империи до октябрьского переворота?

Архимандрит Нестор: Дорогой Игорь! Напоминаю, что общество преподобного Нестора, благословением Блаженнейшего Митрополита Владимира и решением Священного Синода УПЦ от 24.11.2009 года уже создано.

Относительно участия мирян. Участие в обществе мирян должно стать не просто формальным, а самым что ни на есть деятельным, что мы и постараемся прописать в проекте Устава.

За душевную поддержку отдельная благодарность, надеюсь на поддержку духовно-интеллектуальную и личную, практическую.

В России, в том числе и в Киеве, при императорском Свято-Владимирском университете (открыт в 1934 году) было открыто «Историческое общество Нестора Летописца» в 1872 году, при котором издавались регулярные «Чтения» с 1879 года.


Киевлянин: Зачем в метро лайт-боксы с Митрополитом? Что за реклама, и, главное чего?

Архимандрит Нестор: В метро лайт-боксы с Митрополитом не рекламируют, а лучше сказать, призывают всех к благочестивому поприщу Великого Поста, к сути жизни и покаяния в дни Святой Четыредесятницы.

Юрій, волинська єпархія: Чому єпископи УПЦ(МП) дозволяють собі ображати українську мову, говорячи що вона не благодатна, матерна- адже це є гріх і неправда. Багато парафій УПЦ (МП) служать на українській мові з благословення правлячого архієрея?

Архімандрит Нестор:
Шановний пане Юрію! Будьте ласкаві, визначиться з адресатом: відноситься Ваше запитання до позиції, або культурно-релігійного світогляду єпископів. Я, саме так, розумію Вас. Більше того, християнин не повинен нікого засуджувати, бо єдиним справедливим Суддею є Бог!

Статистики, яка торкається життя парафій, у мене немає.


Иоанн, Луганск: Отец Нестор, Вы как опытный преподаватель, как оцениваете ход реформы духовного образования УПЦ? Что изменилось за это время? Какие положительные результаты, и какие упущения произошли в процессе реформирования?

Архимандрит Нестор: Дорогой Иоанн! На настоящий момент, насколько я владею информацией, ещё рано оценивать проведение реформ духовного образования УПЦ, так как есть только незначительные подвижки на пути к этим реформам. Вам говорит это человек, который стоял у истоков не только возрождения Духовных школ в Киеве, но и во главе комиссии по реформе духовного образования Украинской Православной Церкви.

Николай: Отец Нестор, благословите. У меня вопрос такого характера. Как может человек искупить свои грехи пред Богом, содеянные им раньше до обращения в Святую Православную Церковь?

Архимандрит Нестор: Бог благословит! Искупительной Жертвой за грехи всякого верующего является Святая Евхаристия. Не случайно, когда священник в конце Литургии очищает дискос и опускает святые частицы в Святую Кровь священного Потира, то говорит знаменательные слова: «Отмый Господи грехи, поминавшихся зде, кровию Твоею Чесною».

Кроме того, в купели Святого Крещения отмываются все грехи, совершенные человеком, вплоть до прародительского преступления, то есть до Адама и Евы.

Таким образом, стоит самая главная и тяжелая задача: не совершать новых грехов и не повторять прежние. Это под силу каждому человеку? И по силам, и по возможностям, с Божьей помощью, христианин способен на великие свершения и духовно полезные дела.

«Все могу, о укрепляющем меня, Иисусе», — восклицал святой апостол Павел.


Виктория, Киев: Кто и каким образом может стать участником Церковно-исторического общества имени преподобного Нестора Летописца? И планируется ли в рамках работы общества социально-миссионерская деятельность в высших учебных заведениях? Что ныне делается в этом направлении?

Архимандрит Нестор: Уважаемая Виктория, чтобы стать участником Церковно-исторического общества имени преподобного Нестора Летописца, для этого надо позвонить по тем телефонам, которые были уже выставлены ранее на многих сайтах, в том числе и на официальном. Могу повторить:
Дом. 468-66-16
Моб. 097-8319265, архимандрит Нестор.

В рамках работы нашего общества мы надеемся на регулярный диалог, деловые встречи, проведение семинаров в высших учебных заведениях, причем не только Киева.

В наши планы на будущее входит не только социально-миссионерская деятельность, но и благотворительная, духовно-просветительская, научно-богословская и церковно-историческая. Работы хватит всем, только завистников просим не беспокоить.

В настоящее время, вплоть до I-ой седмицы Великого Поста, велась работа по привлечению новых сторонников нашего общества, составляется устав общества. Все это время мы что-то планируем, обговариваем все вопросы, связанные с проведением Учредительного съезда общества. Хотя и сделано, на наш взгляд, не мало, однако, впереди у нас ещё много проблем и работы. Верим в помощь Божью и надеемся на сотрудничество со своими приверженцами и идейными сторонниками.


Владимир Нежевенко, 44 года, Харьковская епархия: У меня светское академическое образование с кандидатской степенью. Скажите, пожалуйста, для получения духовного образования, необходимо вначале закончить семинарию, а потом далее? Или как то по-другому?

Второй вопрос, кроме того, что человек должен быть достоин того, чтобы носить священный сан, какие ещё требования для чести быть рукоположенным?

Архимандрит Нестор:
Уважаемый Владимир, для получения духовного образования необходимо вначале пройти процесс обучения в духовном училище или семинарии, а затем, учитывая, какие у Вас будут успехи, желательно, получить образование в Духовной академии. Однако, учитывая Ваш средний возраст и семейное положение, Вы можете какую-то часть из перечисленной цепочки духовного образования пройти заочно. Хотя, я лично, не являюсь сторонником заочной формы обучения.

На второй вопрос, относительно того, кто достоин носить священный сан, естественно, наиболее полный ответ известен только Господу Богу. Мы же, как носители образа и подобия Божия, как христиане, должны чувствовать потребность откликнуться на призыв Божий: «Иди за Мной». Формы призыва могут быть разными: чудесные, естественные, откровение духовника или святого человека, внутренний голос совести, призывающий стать воином Христовым.


Євген:
У мене декілька запитань.
1. У місті Нововолинську Волинської області в одній із церков не поминається Патріарх Кирил. Також Богослужіння проходить на російській мові, але деякі слова (помолимося за Боголюбиму країну Україну та інше) читається українською. Скажіть, це розкольники?
2. Скажіть, будь ласка, відповідно до попереднього запитання, як дізнатися, чи храм належить до УПЦ КП?
3. Скажіть, будь ласка, де можна дізнатися адреси православних храмів МП у місті Нововолинську Волинської області?
Мене ці запитання дуже турбують, адже це моє рідне місто і хоча я зараз навчаюся в Києві, я часто буваю вдома. Допоможіть, будь ласка.

Архімандрит Нестор: Шановний Євгене, відповідаю на Ваші запитання.
1. По тому, що ви перелічили, церкву у м.Нововолинську немає підстав відносити до розкольників, особливо, якщо вони за богослужінням, поминають правлячого архієрея УПЦ. Хоча, як на мене, поминати свого Патріарха є канонічно-богослужбовою нормою, молитовним спілкуванням між архіреями і паствою, символом єдності Церкви.

2. Мені здається, що вони повинні поминати свого так званого «патріарха» і слуг його. У деяких парафіях висить їхній календар, з їхніми «владиками».

3. Якщо Ви навчаєтеся в Києві, то, легше за все, звернутися до канцелярій нашого Предстоятеля, Блаженнішого Митрополита Володимира, яка знаходиться в Києво-Печерській Лаврі, на територій Дальніх Печер.


Наталія: Шановний архімандрите Несторе, в чому полягає діяльність Церковно-історичного товариства імені преподобного Нестора Літописця?

Архімандрит Нестор: Шановна Наталіє, якщо дуже коротко, то діяльність церковно-історичного товариства імені преподобного Нестора Літописця полягатиме в збереженні православної віри серед української громади, історичної пам’яті минулого нашої Церкви і Вітчизни, в діалозі між віруючими, церковними людьми і тими, хто ще не визначився, особливо, враховуючи молодий середній вік.

Анна Сергеевна, 29 лет, город Херсон: Здравствуйте. Объясните, пожалуйста, в чем отличие Русской и Украинской Церкви и почему между ними разногласия? Благодарю!

Архимандрит Нестор: Уважаемая Анна Сергеевна, существенных отличий между Русской и Украинской Православными Церквями нет, т.к. Московская Патриархия является для УПЦ Церковью-Матерью.

В 1990 году мы получили из рук тогдашнего Предстоятеля РПЦ Святейшего Патриарха Алексия ІІ Томос о самостоятельном управлении нашей Церковью и затем, эти широкие права автономии были подтверждены нашему Блаженнейшему Митрополиту Владимиру, после Его избрания на Харьковском Соборе 1992 года Предстоятелем Украинской Православной Церкви.
Никаких разногласий между нашими Церквями нет и быть не может. Ведь мы родные братья и сестры, веруем в Святую Троицу, исповедуем одни и те же Таинства и верны тому Апостольскому Преданию, Которое получили еще наши далекие и благочестивые предки, прародители, деды, отцы и матери.


Микола Мальченко, захоплююся історією: Отче Несторе, я довгий час читаю різну церковно-історичну літературу й переконався, що скільки авторів — стільки й думок. Фахівці не сходяться навіть у датуванні тих або інших подій. Як пересічному читачеві, котрий не має спеціальної освіти і не є фахівцем, розібратися в усьому цьому?


Архімандрит Нестор:
Шановний Миколо, підтримую Вашу тезу що до того, «що скільки авторів – стільки й думок». Проблема в датуванні тих або інших подій, не є найголовнішою. Головна проблема історичних подій, це – документи і свідки. Чим далі ми поринаємо у світ історичного минулого, тим більше суб’єктивізму і випадкових нашаруваннь. Уже давно існує дуже солідна наука, яка зветься «текстологією». Визначним спецалістом в цій галузі науки був російський вчений, академік Д.Лихачев. Розібратися в усьому цьому пересічному читачеві важко, але можливо. Треба накопичувати досвід, багато читати. Аналізувати прочитане, а далі, - робити свій правдивий висновок, або погоджуватися з тими, хто більше знає і кому довіряє Ваше серце і розум.

Ігор Кравченко, випускник Києво-Могилянської академії: Чи Ви задоволені тою періодизацією церковної історії, що нині прийнята в більшості наукових осередків світу? Дякую.

Архімандрит Нестор: Шановний Ігоре, розумна, освічена людина не може бути усім задоволена. Мозок повинен весь час працювати, звичайно, в межах розумного. Більшего того, чим більше людина знає, тим менше вона задоволена. Я, навіть, не зовсім зрозумів, про яку церковну історію йде мова? Не буду вгадувати, скажу про ту історію, в якій я щось, мабуть, розумію. Більш менш я задоволений з деякими правками, періодизацією древньої церковної історії.

Про історію Православної Церкви на Русі, щодо періодизації, можу повторити те, що сказано попередньо.
Про історію інших церков і іхню періодизацію, треба говорити більш конкретно.

Взагалі, по Вашому питанню можна зібрати круглий міжнародний стіл і тема обговорення займе не одинь день.

Протоиерей Игорь Дроговоз, Одесская епархия: Отец Нестор, проясните, как правильно пишется фамилия Святейшего Патриарха Тихона - Беллавин, как, например, пишет Михаил Ефимович Губонин, или Белавин, как утверждает протоиерей Владислав Ципин? Спаси Господи.

Помощи Божией Вам и преподавательской корпорации КДАиС в Великом посту.


Архимандрит Нестор:
Дорогой отче Игоре! Правильно пишется фамилия Святейшего Патриарха Тихона – Белавин, как это и сделал, кажется, первым замечательный русский историк Михаил Губонин. Протоиерей Владислав Цыпин писал фамилию Первоиерарха РПЦ с одним «л» в своих ранних трудах. Теперь он исправился. Смотрите его «Историю….», изданную в 2006 году.

Наталія Терещук, відповідальний секретар корпоративної газети ринку молочних продуктів «Молоко-плюс»: Свого часу я закінчила Катехизичні курси при Київській Духовній Академії й дуже багато для себе звідти взяла. Тепер я думаю, чи не продовжити мені мою богословську освіту. Але мій шлях — це самоосвіта, на вступ до богословського навчального закладу я не наважуся, бо на денне відділення все одно не вступлю (в мене сім'я), а заочного трохи побоююся. Як, на ваш погляд, найкраще побудувати систему богословської самоосвіти?


Архімандрит Нестор: Шановна пані Наталія! На мій погляд, найкраще будувати систему богословської самоосвіти з визначення приоритетних наук, науково-богословських областей та бібліографії, або історіографії. Далі треба лише накопичувати знання і враховувати думки спеціалістів.

Олег: Чи приймаються в КДА для захисту докторські дисертації, присвячені вивченню новітньої історії Української Православної Церкви? І які умови прийому таких дисертацій, якщо їхні автори — громадяни іноземних країн?

Архімандрит Нестор: Шановний Олеже, докторські дисертації приймаються, але з умовами Ви можете познайомитися, звернувшись до ректорату Київської Духовної Академії.

Оксана Хромотенко, економіст, Запоріжжя: Отче, я хочу запитати Вашої рекомендації. Минулого року, десь навесні, в запорізьких храмах збиралися кошти на видання книги професора Тальберга «Церковна історія». Відповідальні особи говорили, що в цих підручниках є нагальна потреба для духовних шкіл Української Православної Церкви. В решті решт, видання було здійснене тиражем у 4000 примірників. Але восени 2009 р. я була в Києві і бачила це саме видання, котре лежало на вітринах книжкових магазинів, і коштувало воно на одинадцять гривень дешевше ніж у Запоріжжі.

В Києві ціна була 35 грн., а в Запоріжжі — 46 грн. То хіба була тоді така потреба видавати дорожчий варіант книги? Мені це небайдуже, тому що я працюю на виробничій фірмі «Лана» й наше керівництво виділило 6000 грн. для видання підручників. Я сама презентувала цю ідею своїм директорам, але тепер мене цікавить, чи не припустилася я помилки.


Архімандрит Нестор: Шановна Оксано, перш за все, ви зі своєю фірмою зробили добру справу. Відносно помилки, скажу прислів’ям: «Не ошибается тот, кто ничего не делает». Ми повинні вчитися на чужих помилках, щоб не робити своїх.

Олексій Лавренюк, публіцист із Луганська: Отець Нестор! Близько півроку я намагаюся опублікувати бодай одну статтю в світській пресі з церковно-історичної тематики, і мені нічого не вдається. Я маю деякі публікації в луганській єпархіальній пресі під різними псевдонімами, але в світські видання зі своїми статтями ніяк не можу прорватися.

Що б Ви порадили мені в моїй ситуації? Я не збираюся ворогувати з газетами й журналами, що відхилили мої статті, але мені цікаво було б знати, чи ведеться якась робота, хоча б і від імені Церковно-історичного товариства преподобного Нестора Літописця, для налагодження співпраці зі світськими періодичними виданнями?


Архімандрит Нестор: Шановний Олексію, я порадив би Вам у Вашій складній ситуації, перш за все, не опускати руки і добиватися, з Божою допомогою, досягнення своєї мети.

Церковно-історичне товариство преподобного Нестора знаходиться ще в процесі становлення. «Бог не в силі, а в правді». Бажаю Вам успіхів і здоров’я!

Аркадій Яремчук, вчитель української мови та літератури, Запорізька область: Доброго дня. Я працюю вчителем і на своїх уроках інколи пропоную дітям для прочитання в межах теми «Біблія й священні тексти» окремі фрагменти з «Києво-Печерського патерика», з «Повісті минулих літ», з різних агіографічних збірок. Доводиться знаходити україномовні переклади, розмножувати їх і роздавати дітям. Одразу скажу, що результати в цілому добрі, дітям цікаво.

На одній з педагогічних конференцій в м. Мелітополь я навіть виступив із доповіддю «Духовне виховання педагогічними методами», яка була надрукована в збірнику праць конференції, що називалася «Освітні перспективи й суспільна мораль». Зараз я готую ще низу статей з даної тематики для обласної преси. Можливо, спробую опублікувати дещо і в Києві, де в мене теж є зв'язки.

В мене таке питання. Чи друкують періодичні видання Київської духовної академії статті на педагогічну тематику? Хоч я і вмію наповнювати свої матеріали богословськими поняттями, але я — не богослов і мені важко писати в богословському академічному жанрі. Мої наукові сфери — педагогіка, філологія. Наскільки вам особисто близька педагогічна тематика? Яких теоретиків педагогічної праці ви наслідуєте в своїй діяльності?


Архімандрит Нестор: Шановний Аркадіє, відносно друкування при Київській Духовній Академії статей на педагогічну тематику, - так, їх друкують.

Особисто мені близька педагогічна тематика, але в церковно-богословському напрямку. Маючи обмаль часу, я намагаюся наслідувати в своїй діяльності, взагалі тих, хто, мене вчив у Ленінградських духовних академії і семінарії. Погодьтесь, святі отці і православні богослови – це теж теоретики, але нажаль, не для всіх. Мені здається, що у Вас не буде заперечень ,якщо я до теоретиків педагогічної праці віднесу святителя Фадея (Успенського) і отця Василя Зеньковського.

Лариса, парафіянка Львівського Свято-Георгіївського собору: Слава Ісусу Христу! Отець Нестор, я вісім років пропрацювала редактором у газеті «День», ще два роки редактором та кореспондентом у газеті «Україна молода», тепер живу у Львові й працюю вільним журналістом - не тому, що бажаю, а сімейні обставини підштовхують до вільного режиму роботи. По мірі можливостей намагаюся висвітлювати в своїх статтях церковну тематику.

Які довідники чи книги з загальною церковною інформацією ви б порадили використовувати? Тому що я хоч і тримаю в себе вдома цілу бібліотеку богословської літератури, але користуватися стількома виданнями одразу важко. На чому варто було б зупинитися в догматиці, в літургіці, в історії Церви? Дуже дякую Вам за відповідь. Божої Вам допомоги у вашій педагогічній та науковій діяльності!


Архімандрит Нестор: Шановна пані Ларисо! Слава навіки Богові!
У догматиці варто зупинитися на працях Володимира Лоського («Догматическое» и «Мистическое» богословие), архімандрита Аліпія (Кастальського) і Ісаії (Бєлові): «Догматическое богословие», протоієрея Михаїла Помазанського «Православное Догматическое богословие в сжатом изложении».

В Літургіці — проф. Н.Д.Успенській (є окреме видання).

В історії Церкви, по загальній церковній історії: Е.Смірнов «История Христианской Церкви», Н.Тальберг «История христианской церкви»

По історії Древньої Церкви: В.Болотов (лекції), Карташев А.В «Вселенские соборы», М.Поснов «История Христианской Церкви».

По історії Руської Церкви: Карташев «Очерки по истории Русской Церкви», прот.В.Ципін, проф. Д.Поспеловський.

Денис: Дорогий отець Нестор, у мене до Вас одразу кілька запитань. Ставлю їх по порядку.

1) Як Ви вважаєте, чи доречно відправляти випускників українських духовних шкіл на навчання за кордон, чи це має бути лише індивідуальний вибір студента й він сам повинен при бажанні шукати можливості отримати освіту за кордоном?

2) Чим повинен керуватися абітурієнт при виборі духовного навчального закладу для отримання освіти? Обирати богословський інститут чи семінарію в максимальній близькості до місця свого проживання? Якими повинні бути критерії цього вибору?

3) Наскільки суттєво відрізняються бакалаврський та магістерський ступінь в богословській освіті?

4) Яким є Ваше ставлення до вивчення іноземних мов у духовних школах? Які мови й чому повинні вивчатись? Дякую вам за ваші відповіді. Своїм друзям завжди говорю, що коли б не став банківським працівником, то обов'язково пішов би навчатися у богословську семінарію. Але мені достатньо того, що я читаю духовні книжки. Хай Господь Вас спасає!


Архімандрит Нестор:
Шановний Денисе! 1. Я вважаю, що доречно відправляти випускників українських духовних шкіл на навчання за кордон, але це має бути лише індивідуальний вибір студента.

2. Абітурієнт при виборі духовного навчального закладу для отримання освіти повинен керуватися своєю совістю і підготовленістю.

Я прихильник традицій, тому для мене семінарія і духовна академія мають свої важливі переваги.

3. Логіка наукового життя підказує, що бакалавр і магістерська ступінь в богословській освіті повинні відрізнятися, але суттєвими чинниками є наступні: на якому рівні знаходиться богословський інститут чи академія (семінарія) і які здібності має той, хто шукає ту чи іншу ступінь.

4. Ставлення до вивчення іноземних мов у духовних школах позитивне. Мови повинні вивчатися і древні, і нові, але це, не в першу чергу, залежить від того спеціаліста, який взявся викладати мови, та ще й в духовному закладі. Спеціаліст-мовник повинен бути тонким психологом і чудовим педагогом, тоді і не схильний до мов студент, при бажанні, належній праці, заговорить. При цьому, слід пам’ятати, що ідеального вивчення іноземних мов можна досягнути тільки з носієм тієї, чи іншої мови.

L. M.: Часто бачу Вас на службах у Києво-Печерській Лаврі. Ви приписані до якогось конкретного лаврського храму чи служите по неділях під час архієрейських Літургій?

Архімандрит Нестор: Як мені, скажіть будь-ласка, до Вас звертатися: «Містер Х», або «Ху», або містер «Некто»? Я трохи не розумію цього «детективу»? Не нам з Вами вирішувати, кого, коли і як приписувати до тієї чи іншої парафії. Якщо від вирішення цих конкретних питань, які носять не тільки приватний характер, Ви станете більш духовним і кращим молитвеником, то підійдіть до мене і я Вам все скажу відверто, як на сповіді.

Григорій Кутицький:
Слава навіки Ісусу Христу! Мені 58 років, я працюю на промисловому виробництві, вірю в Бога, ходжу до храму. Хотів би спитати шановного професора Київської духовної академії о. Нестора — який духовний сенс має фізична праця людини?

Спілкуючись з віруючими людьми, мені часто здавалося, що вони мають більше поваги до інтелектуальної праці — та це усюди так, не лише серед віруючих. Я ціле життя пропрацював власними руками і не вважаю, що це менш гідно, ніж якби я був академіком й писав наукові трактати. Чому Господь Бог влаштував світ так, що хтось повинен працювати фізично, а хтось займається чимось іншим?

Архімандрит Нестор: Слава навіки Богові і Його Святій Православній Церкві! Шановний Григорію! Про важливість фізичної праці в церковній літературі сказано багато. Наш давньоруський князь Володимир Всеволодович Мономах (1053-1125), який, за його заклик до праці в чудовій батьківські настанові: «Поучение чадам», отримав в історії літератури наіменовання «Апостол труда».

Всяка праця: фізична, інтелектуальна, служба військових і церковних людей, - має великий духовний сенс, бо своєю працею людина славить Бога – Творця. Адам в раю теж працював духовно, славив Творця і Промислителя і так було б вічно, якби перші люди не порушили Божий закон, Божий заповіт. Після першородного гріха і з’явився Божий наказ: «В поте лица своего будешь работать и добывать себе хлеб, пропитание». Не треба уявляти собі Господа як якогось міністра з небесної канцелярії, який дає вказівки: кому і якою працею займатися. Бог - Промислитель, Він бачить, кому і що потрібне і хто, на якому місці принесе більше користі. Людина має свободну волю і сама повинна вибирати собі місце роботи і професію. Звичайно, прикро, коли в нашій країні, люди хочуть працювати, а їм заважають.

Іісус Христос був Сином «тесляра», святий Іоанн Хреститель – сином пророка і священника, апостоли – синами рибарів. Євангеліє не протиставляє фізичну працю інтелектуальній і якщо хтось більше поваги приділяє інтелігенції, то це є наслідок гріха. Недарма кажуть, що цінується в людині не портфель, не окуляри, не посада, а її працьовитість, її інтелект, її працьовиті руки. А всі інші розподіли мають тимчасовий характер і не мають заслуговують переваги в очах Божих.

Михайло Терешковський, магістр соціології: Як Ви оцінюєте науковий рівень історичних статей у неофіційній церковній пресі?

Архімандрит Нестор: Не маю права оцінювати рівень того, з чим не дуже обізнаний.


Наталія Видноколова: Буваючи в Києво-Печерській Лаврі, я чула одного разу проповідь ректора Київської духовної академії архієпископа Антонія, в котрій він говорив, що студент духовної школи повинен відчувати себе вирваним зі світу. Поясніть, будь ласка, що мав на увазі владика Антоній. Як і чому відбувається виривання зі світу? Чи, навпаки, не у світ Господь посилав апостолів?

Архімандрит Нестор:
Шановна Наталіє, що мав на увазі владика Антоній, я не знаю і про це варто спитати у нього особисто. На інші Ваші запитання можу відповісти наступне. Хрестившись в ім’я Святої Трійці, миропомазання, як і Святе Таїнство Хрещення, отримавши від канонічно висвяченого священика, та маючи «печать Духа Святого», ми тим самим вирвані Богом від рук диявола і слуг його. А Господь посилав апостолів і їх наступників аж до сьогодні, все правильно, у світ, але не для того, щоб ми змішалися у світі з гріхом, а щоб світити людям своїми добрими ділами.

Андрій Панченко: Хотілося б дізнатися Вашу думку про діяльність наукового відділу при Державному заповіднику «Києво-Печерська Лавра», тобто того відділу, що не має стосунку до монастиря Києво-Печерська Лавра.

Архімандрит Нестор: Шановний Андрію, я не володію повною інформацією щодо всієї діяльності наукового відділу при Державному заповіднику «Києво-Печерська Лавра», але особисто знаю деяких науковців, наприклад К.Крайнього, І.Хроненко, В.Ворона, до речі Хроненко і Ворона ще й викладають в КДАіС.

Мирослав Лучик, Львівська область:
Слава Христові! Скажіть, будь ласка, як працевлаштовуються випускники богословських шкіл, котрі не приймають священний сан?

Архімандрит Нестор: Слава навіки Богові! Випускники богословських шкіл, які не приймають священний сан, працевлаштовуються самостійно. Тільки шкода, що вони, маючи богословську освіту, ідуть в різні світські структури.

Людмила Тимчишина: Чи не могли б Ви повідомити свою електронну поштову адресу — я хотіла б відправити вам деякі матеріали. Дякую!

Архімандрит Нестор: Нажаль, у мене ще немає електронної поштової адреси.

Тетяна Дольська: Що Ви можете сказати про сучасну церковну пресу?

Архімандрит Нестор: Шановна Тетяно, сучасна церковна преса мені подобається, але я не журналіст. Як богослову і церковному історикові, мені до вподоби глибокі аналітичні статті з різних областей науки: історії, філософії, літератури, психології, педагогіки.

Сергій Лащенко: Під час святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі, доводилося часто чути «православна рок-група», «православна творчість», «православний концерт». Чесно кажучи, для мене це звучали трохи дико.
Як рок може бути православним? Як творчість може бути православною? Хотілося б дізнатися вашу точку зору з даного приводу.


Архімандрит Нестор: Шановний Сергію, зараз я належу до людей середнього віку, але коли був молодим, рок мене не приваблював. Таким я залишаюся і на сьогодні. Мені до вподоби класична і народна музика, щоб слова торкалися серця і душі. Церковна творчість повинна будити в людині все найкраще, звати до неба, до духовності.

Мистецтво взагалі, в тому числі і музика, повинні оздоровлювати людину, не приземляти, а звеличувати. На мій погляд, «рок-групи» - це явище не православне, а, скоріше, західне.


Тамара Житниченко: Задам, напевно, традиційне запитання. У мене є малі діти і я, як відповідальна матір, мушу їм щось казати про Бога. Як краще проповідувати віру дітям?

Архімандрит Нестор: Краще за все проповідувати віру дітям щиро, без фальші, особливо, своїм правильним життям і добрими вчинками. Більше водити до Церкви і молитися вдома разом. Читати з ними релігійну, духовну та художню змістовну літературу.

Ганна Римаренко: Неодноразово зустрічала неточності й суперечності в різних церковних календарях. У чому тут проблема?

Архімандрит Нестор: Шановна Ганно, проблема церковного календаря існує до сих пір, хоча виникла ще за часів Древньої Церкви. Нажаль, в мене немає часу і місця в інтернет-ресурсі, щоби перерахувати хоча б основні неточності й суперечності.

Існує декілька складових цього питання: астрономічний аспект і канонічний. До речі, ці аспекти ми дуже узагальнили, бо є питання, що постають під час обговорення календарно-пасхалетичної проблеми, точність лунних показників, так званий «вік луни» та деякі інші.

Всі ці дуже важкі та потрібні питання розбираються в такій богословській науці, яка зветься «Літургікою».


Роман: Як Ви ставитеся до історичних праць російського історика Карташова?

Архімандрит Нестор:
Шановний Романе, до історичних праць історика Карташова я ставлюся з повагою, але без зайвого пієтету. Він, на мою думку, уособлює в своїй особистості ліберальне крило церковно-історичної науки. Цей напрямок особливо продемонструвала його праця «Вселенські собори», де його висновки не завжди коректні. Але історична фактура книги дуже пристойна.

Найкращою працею професора Карташова є його «Очерки по истории Русской Церкви».


В'ячеслав Пруденко: Слідкуючи за церковною пресою, я часто читаю, що ті або інші делегати Церкви відвідують з офіційними візитами закордонні країни. Яка мета таких візитів? Які завдання вони вирішують?

Архімандрит Нестор: Шановний В’ячеславе, якщо бути етично-точним, то в мене немає відповіді на ваше запитання, тому що я ні разу не був офіційним делегатом в закордонних візитах.

Олена Данкевич: Звідки Ви родом? Чи часто буваєте в рідних краях?

Архімандрит Нестор: Шановна Олено, народився я в Києві, тому на другу частину питання можно не відповідати.

Дионісій: Отче, я збираю старі номери «Журналів Московської Патріархії», а також всі церковні газети до 1991 року. Ви не підкажете, де можна їх купити?

Архімандрит Нестор: Шановний Діонісіє, колись і я збирав номери «ЖМП», бо не було іншої богословської літератури. А відносно придбання старих журнальних номерів і церковних газет до 1991 року, нічого порадити не можу, хіба що звернутися до церковних антикварів або журналістів.

Ірина Куличенко: За минулий рік мені довелося аж двічі побувати в Сербії, при чому обидва разі абсолютно не заплановано, можна сказати — випадково. Як християнка я поставилася до цього духовно — значить, Богові потрібно, щоб я звернула особливу увагу на Сербію. Так, я перечитала всю доступну в Інтернеті інформацію про цю країну й тепер вважаю себе сербознавцем. Чи не діє на базі Київської духовної академії або Києво-Печерської Лаври Інститут вивчення Сербії? Адже в Академії в різні роки вчилися і вчаться багато сербів.

Архімандрит Нестор: На сьогоднішній день в Київській Духовній Академії або в Києво-Печерській Лаврі Інституту вивчення Сербії, нажаль, не існує.

Антон Солончаківський: Слава Ісусу Христу! Від своїх родичів я дізнався, що моїм прадідом (непрямим, але кровним) був митрополит Серафим (Ляде), архієрей РПЦЗ. Я дуже цим пишаюся, але не знаю, як висловити свою пошану до свого знаменного прадіда. Що б Ви робили на моєму місці? Бо я не така багата людина, щоб звести в Теребовлі, де я мешкаю, пам'ятник митрополиту Серафиму. Але відчуваю, що все ж мушу щось зробити.

Архімандрит Нестор: Слава на віки Богові! Пошану до свого знаменитого прадіда Ви можете, як у своїх особистих молитвах, так і в збиранні того церковно-літературного надбання, яке залишив по собі митрополит Серафім (Ляде).

Ольга: Отче, в мене вдома зберігаються деякі цінні історичні книги. Те, що вони цінні, мені відомо від одного знайомого історика, котрий має історичну освіту. Отож, в мене є:

1. К. Дем'янів «Богослужіння й церковна традиція»(Луцьк, 1924)
2. Прот. Серафим Дорош «Таїнства Православної Церкви» (Крем'янець, 1930)
3. Прот. Василій Геращенко «Пастир Добрий» (Крем'янець, 1931)
4. Архімандрит Лука «Життя преподобного Антонія Великого» (Почаїв, 1936)
5. Прот. Димитрій Лукаш «Джерела Божої Благодаті (проповіді й Повчання» (Варшава, 1922)
6. А. Семенко «Дума про козака Голоту» (Рівне, 1927)
7. М. Самарський «Трипільська культура»(Львів, 1935)
8. Ігумен Євстафій (Зерчук) «Образи благочестя в Київській Русі» (Луцьк, 1926)
9. Єпископ Палладій «Христос — наша віра» (Варшава, 1936)
10. Єпископ Палладій «Пояснення до церковного календаря» (Варшава, 1936)
11. Р. Клященко «Силуети Божих доріг» (Львів, 1932)
12. Р. Клященко «Духовні сили» (Львів, 1934)

Якщо це дійсно дуже цінні видання, то я могли би переслати їх до Київської духовної академії. Якщо це цінні, але не ексклюзивні матеріали, то тоді я б могла їх залишити поки що в себе, щоб потім або передати в найближче до моєї оселі — у Львівське єпархіальне управління, або продати людям, які цим цікавляться. Я сама ці книги й брошури переважно прочитала, мені було цікаво.

Архімандрит Нестор:
Шановна Ольго, порадником у такій справі, як переслати одному закладу, чи другому, або, навіть продати людям, я бути не можу. Краще, слухайте свого серця.

Олексій Рейченко: Які Ваші улюблені місця в Києві та на Україні?

Архімандрит Нестор:
Шановний Олексію, улюбленими місцями в Києві та на Україні для мене є культові, музейні та архітектурно-паркові споруди. У столиці то є Печерська Лавра, сам Печерськ, Поділ, Свято-Покровський жіночий монастир. В Україні був у Почаєві, в Чернівцях, красиві міста – Одеса та Львів.

Прихожанин собору в ім’я святого Олександра (м. Київ, вулиця Трьохсвятительська): У нашому соборі діє церковний магазин, де можна придбати деякі книжкові видання. І там продаються твори філософа Олексія Лосєва, який хоч і був віруючою людиною, однак писав не про богослов’я, а про античну філософію. На Вашу думку, чи доречно продавати в церковному магазині книги Лосєва з античної філософії?

Архімандрит Нестор:
На Ваше запитання щодо доречності, чи доцільності продавати в церковному магазині книги з античної філософії, моя відповідь: «Не доречно», але такі питання не входять до моєї компетенції. Хоча, сам А.Лосєв – людина культова.

Микола, Маріуполь: Нещодавно мені стало відомо про діяльність в Україні Російської Істинно-Православної Церкви (катакомбної). В них навіть є власний сайт. Що ви про це думаєте? Слід чекати рішень Священного Синоду Української Православної Церкви з приводу так званої «Катакомбної Церкви»

Архімандрит Нестор: Мені давно відомо про діяльність в Україні Руської Істинно-Православної Церкви (катакомбної), але я не є симпатиком цієї структури. Навіть в самій назві «Істинно» криється гріх роз’єднання і гордині.

Валентин: Хочу повідомити всім зацікавленим, що на веб-сайті Свято-Серафимівської парафії у Пущі Водиці відкрито сторінку пам'яті колишнього настоятеля протоієрея Василя Заєва (+2008):

http://serafim.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=110.

Запрошую всіх, хто знав і любив о. Василя відвідати цю сторінку, а при пожливості — і Храм преподобного Серафима Саровського. А тепер прохання до отця Нестора сказати пару слів про отця Василя Заєва, якого багато хто пам'ятає й досі відчуває до нього духовну любов.

Архімандрит Нестор: Дякую за повідомлення стосовно веб-сайту Свято-Серафимівської парафії у Пущі Водиці.

На Ваше прохання сказати пару слів про отця Василія Заєва, а саме повторити за Великим Апостолом:

«Поминайте наставников ваших, которые проповедали вам Слово Божье и, взирая на кончину их жизни, подражайте вере их».

С. Ячинський: Я попросив би Вас висловитися з приводу діяльності інтернет-сайту «Літопис» www.litopys.org.ua


Архімандрит Нестор: З діяльністю інтернет-сайту «Літопис» не знайомий, але тепер наведу довідку і найближчим часом ознайомлюся. Дякую за інформацію.

Афанасій Димов: Отче, я кілька разів спілкувався з київськими церковними істориками, й кожен з них казав, що в Києві існує величезна проблема зі знайденням джерел для вивчення окремих періодів історії Церкви. Це дійсно так чи, може, ті історики дещо помиляються в своїх оцінках?

Архімандрит Нестор: Я думаю, що Ви маєте рацію, коли кажете про помилки в своїх оцінках окремих періодів історії Церкви. Всі ми усвідомлюємо, що історики – це також люди, зі своїми уподобаннями тощо. Але ніхто, якщо це адекватна і правдива людина, не відміняв необхідність висвітлювати історію об’єктивно та чесно. Крім наведених тезісів важливо пам’ятати, що і в нас, на Україні, і по всьому світу існує два поняття: церковний історик і історик Церкви, релігії... На мою думку, не можна ставити знак рівності між ціма двома історичними напрямками.

Федір Дем'янюк, Мукачеве: Не планується відкрити освітнє представництво Київської Духовної Академії в одному з міст України?

Архімандрит Нестор: Я не вхожу до керівництва Київської Духовної Академії, тому не можу сказати щось конкретно відносно планів відкриття освітнього представництва КДА в інших містах України.

Диакон Олег Яровой УПЦ МП (Киевская епархия): Благословите отец Нестор! В первую очередь, хочется поблагодарить Вас за любовь и снисхождение, оказываемую к нам, заочникам. Вопрос следующий. Возглавляемое Вами Церковно-историческое общество, планирует ли освящать историю унии (1596г.) в популярном изложении для широких масс народа Украины, вообще историю Украины (не заангажированную, а реальную)?

Мне кажется, было бы менее спекуляций в политике на эту тему, если бы народ знал свою собственную историю. Понимаю, что дело трудное, и начинать нужно со школы, но делать что-то надо, школьников иногда просто страшно слушать. Спасибо за ответ!
Здоровья крепкого Вам!

Архимандрит Нестор (Соменок): Дорогой отец Олег! Бог благословит и помилует всех нас. Искренне признателен Вам за добрые слова и благодарность в мой адрес. Для всех посетителей официального сайта нашей Церкви относительно общества преподобного Нестора Летописца готов сообщить следующее. Официально общество находится в подвешенном состоянии. Я надеюсь, с Божьей помощью, несмотря на чинимые препятствия, не только провести организационно-учредительный съезд, но и избрать Председателя, Совет и ревизионно-финансовую комиссию, для того, чтобы общество было деятельным и рабочим. У нас уже есть хорошая программа общества, в которой представлены его цели и задачи. В настоящее время работаем над уставом Церковно-исторического общества имени преподобного Нестора Летописца.

Идею создания и то, как будет общество работать, на какой базисной платформе и почему оно актуально, не пришлось долго объяснять таким выдающимся учёным-историкам, как П.Толочко, Д.Табачнику, В.Обухову, Т.Кальченко, В.Анисимову, А.Анисимову и другим уважаемым и достойным людям, академикам, профессорам, докторам и кандидатам наук. Идею создания общества поддержали многие архиереи, почти все члены Священного Синода УПЦ. За что особую благодарность хочется выразить митрополиту Днепропетровскому и Павлогорадскому Иринею, за более, чем уместную и правильную подсказку о том, что бы в каждой епархии создать филиалы Киевского общества преподобного Нестора, архиепископам Львовскому и Галицкому Августину, Житомирскому и Новоград-Волынскому Гурию, Вышгородскому Павлу, за постоянное внимание и заботу епископу Сумскому и Ахтырскому Евлогию, а также многим и многим другим, явным и тайным друзьям православного богословия, церковной истории и всего Православия на Руси.

Что касается важных событий, которые были, есть и ещё будут в истории нашего Отечества и Церкви, под каким бы знаком они не вошли в историю, такие события, конечно же, будут освящаться в нашем обществе, в том числе и события 1596 г., 1569 г., 1648-49 гг, 1654, г. И тому подобное.

На счёт «заангажированности» истории Украины должен сказать следующее. Подлинная правдивая история, не коньюктурная и заполитизированная, а истинная, основанная на подлинных исторических и жизненных фактах, нужна всем как воздух. Кстати, наше общество задумывалось, и это убеждение остается с нами, как некая идейная платформа идейно-интелектуального общения между богословами и историками, интеллигенцией и рабочими, монахами и женатыми, верующими и стремящимися к вере и Церкви Христовой.

Главное, работать на сохранение религиозной и исторической памяти в народе, особенно, в молодёжной среде, когда умная голова и духовная личность не будут сдаваться перед трудностями, будут знать цену своему родному и чужому, далекому и не будут бежать за фетишем. Раскрашенный фасад ещё не предполагает обязательного порядка в доме.
 
Никита, Чернигов:
Отец Нестор, на официальном сайте УПЦ была информация о создании общества преподобного Нестора. Что сейчас представляет собой это общество? Кто в него входит? Кто председатель? Ваши коллеги в КДА принимают участие в его работе? Где можно почитать о деятельности этого общества?

Архимандрит Нестор:
Дорогой Никита, к сожалению у нас нет ещё сайта общества, поэтому те крупицы информации, которой мы можем поделиться, размещаются, в основном, на сайтах киевских монастырей (Киево-Печерской Лавры, Ионинского монастыря) и некоторых других учреждений.

Относительно желающих принимать в нём участие, то, - милости просим, принимать участие могут все, не имеющие аллергии к Православию. Наше сердце и ум открыты к честному общению, как принято говорить сейчас, партнёрскому диалогу. Важно не отворачиваться, а внимать и прислушиваться к тому, что и как тебе говорят, какие цели преследуют твой собеседник. Образно говоря, совместима ли группа вашей «крови», и будет ли человек отстаивать те фундаментальные ценности и базовые интересы, ради которых и создано данное Общество.
 
Максим Рикун: Я давній шанувальник книг митрополита Харківського і Богодухівського Никодима. Що Ви про них можете сказати?

Архімандрит Нестор:
Шановний Максиме, приємно, що Ви є давнім шанувальником книг митрополита Харківського і Богодухівського Никодима. Я не дуже часто зустрічався з владикою Никодимом і то, це було, ще в ті часи, коли він був правлячим архієреєм Львівської єпархії.

Я не дуже багато прочитав книг цього церковно-суспільного діяча і поважного архієрея. Чесно можу сказати, що мені сподобалась його кандидатська дисертація, спогади про Харківський Собор 1992 року, а також житіє протопресвітера Гавриїла Костельника. Ще владика є автором багатьох сбірок віршів. Митрополит Никодим – талановита людина, жвава, дотепта, всі свої сили віддав служінню Богу, Церкві і людям.
 
Андрій Лукашин: В чому полягає головна відмінність між завданнями Церкви у ХХ та ХХІ століттях?

Архімандрит Нестор: Завдання Церкви і в давні часи, і в ХХІ столітті полягає у спасінні душ людських. А от далі і простежується головна відмінність між завданнями Церкви у ХХ та ХХІ століттях, бо у нас, в Україні, змінилося суспільство. Змінився світ навколо нас.

Серед людей менше стало ідейних, і більше з’явилося прагматиків і егоїстів. Але всі є люди Божі, які потребують від Церкви особливої уваги, доброти і любові, хоча дуже часто не находять миру і любові у своїх сім’ях, домівках, на роботі. Тому, в ХХІ столітті у Церкві є більше можливостей, але й більше проблем. Зараз кожний може займатися місіонерством, благодійництвом, іншими добрими ділами.

Але, чомусь, не всі славлять ім’я Боже, дивлячись на наші не завжди хороші справи та вчинки. Навпаки, з боку людей багато нарікань на наших церковно- і священнослужителів, на сьогоднішніх фарисеїв, книжників і стяжателів.

 
P.S. «Благодарю всех за вопросы и возможность этого виртуального общения. Желаю здоровья и долголетия».

Архимандрит Нестор (Соменок)













Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com