УКР РУС ENG 
   

КИЕВ. Намісник чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі "Церковщина" архімандрит Тихон (Софійчук) підвів підсумки підготовки проекту укріплення древніх печер обителі



В Головному управлінні охорони культурної спадщини м. Києва розглянуто та погоджено проект укріплення однієї з ділянок славнозвісних печер прп. Феодосія Печерського в урочищі «Церковщина».
Коментуючи подію, архімандрит Тихон (Софійчук), намісник чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в "Церковщині", зазначив: «Засновником місцевих печер вважається сам прп. Феодосій Печерський. Рукописний «Києво-Печерський Патерик» згадує, що, вже у якості ігумена Києво-Печерської Лаври, прп. Феодосій щорічно у Великий піст усамітнювався в печері, з якої починалася історія обителі – тобто у нинішніх Дальніх лаврських печерах. У розповіді про це є зауваження, що іноді подвижник непомітно відходив з Дальніх печер в іншу, таємну печеру в одному з лаврських угідь. Починаючи з першого друкованого видання 1635 року, в «Патерику» уточнювалося, що таємна Феодосієва печера розташовувалася саме в «Церковщині». Згодом на місці подвигів прп. Феодосія виник Гнилецький монастир. Він повторив початкову історію Лаври: спочатку був підземним, потім перемістився на поверхню, перетворивши печери в усипальню для спочилих ченців. Як казав ще у 1830-х рр. свт. Інокентій Херсонський – тоді ректор Київської Духовної Академії, – печери «Церковщини» чудово зберегли інтер`єр древньої підземної обителі, що нагадує про часи прпп. Антонія і Феодосія. Після візитів до «Церковщини» свт. Інокентія, її печери посідали друге місце в Києві після лаврських печер. Не лише Гнилецький монастир, але і створена на його місці в ХХ столітті нова обитель, що нині знову відроджується, мають дуже насичену історію. Погодження проекту укріплення однієї з ділянок Феодосієвих печер – радісна для нас подія. Вона відбулася напередодні 10-річчя відродження чернечого життя біля древньої святині».
«Печери «Церковщини» насправді є унікальними, – розповів Владислав Дятлов, завідувач відділу «Київ підземний» Музею історії міста Києва, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебуває стародавнє підземелля. – Оглядаючи їх, ми ніби потрапляємо у часи народження Лаври: на поверхні – вкриті лісом пагорби, під землею – коридори із неперебудованими келіями та усипальнями, навіть зернові ями!.. Унікальним є - за архітектурним рішенням - і печерний храм прп. Феодосія. Вражають також переходи між різними ярусами печер. «Церковщина» нагадує Лавру й своєю топографією: та сама площа понад 20 га, ухил місцевості з північного заходу на південний схід - у долину Дніпра, розташування у верхній частині урочища фундаментів давньоруського мурованого храму, наявність двох комплексів печер, хронологічна першість дати заснування південного комплексу щодо північного. Південний комплекс є основним. Він має довжину 400 м та 5 рівнів залягання підземних споруд. «Церковщина» ілюструє минуле Лаври, допомогає краще її зрозуміти. У 1990-х роках наш Музей дослідив основну частину печер і – за участю кількох столичних монастирів, а також багатьох ентузіастів – відкрив її для відвідування. З 2001 року в «Церковщині» почало знов відроджуватися і чернецьке життя. Але 2005 року у печерах активізувалися природні процеси руйнації грунтових склепінь, і деякі місця почали викликати занепокоєння. Довелося накласти тимчасовий мораторій на відвідування печер та спостерігати, яким чином грунт реагує на різні температурно-вологісні режими. З`ясувалося, що для відновлення регулярного відвідування печер потрібно укріпити низку ланцюгів лабіринту, але коректно – не додаючи чужородних елементів в історично сформованому інтер`єрі. Ми раді, що монастир Різдва Пресвятої Богородиці профінансував підготовку проекту укріплення однієї з ділянок печер. Дуже хотілося б, аби даний проект був втілений у життя протягом найближчих місяців, – до весни, коли Києвом знову будуть мандрувати багато паломників. Сподіваємося, що нинішня подія стане вирішальним кроком до повного відродження святині, яка зустрічає одразу кілька ювілеїв: 900 років заснування, 110 років першого відродження та 10 років початку другого відродження. За кілька років унікальний комплекс печер міг би бути повністю відроджений у таких формах, що кожний гість Лаври  відвідав би і "Церковщину" й побачив, як на початку виглядала колиска православного чернецтва Русі".
Див. також матеріал про монастир>>>







Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com