КИЇВ. Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція пам’яті репресованих священнослужителів та мирян | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

КИЇВ. Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція пам’яті репресованих священнослужителів та мирян



Засідання конференції, яка мала місце у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі 27 березня, відкрив керуючий справами Української Православної Церкви архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан. Владика виголосив привітання учасникам форуму від Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України.

У конференції взяли участь архієпископ Черкаський і Канівський Софроній, архієпископ Львівський і Галицький Августин, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Филип, представники духовенства єпархій УПЦ, науковці, дослідницькі групи, що працюють зі справами репресованих православних священнослужителів та мирян, а також представники засобів масової інформації.

Архієпископ Львівський і Галицький Августин виступив з доповіддю «Православні новомученики і сповідники в новітній історії України. Протопресвітер Гавриїл Костельник». Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Филип розповів про гоніння на Церкву в післясталінський час, а архієпископ Черкаський і Канівський Софроній зосередився на репресіях на Черкащині за часів радянської влади.

Про роботу Церкви з архівними матеріалами розповів протоієрей Владислав Софійчук (Київська єпархія) у доповіді «Досвід архівно-пошукової роботи зі справами репресованих священнослужителів та мирян. Електронно-пошукова система репресованих».

Чимало фактів переслідування православних священиків за часів радянської влади привели у своїх виступах представники єпархій УПЦ. Як зазначили учасники конференції, головна мета зібрання - об'єднання зусиль тих, хто працює зі справами репресованих за віру Христову.

Дослідницько-пошукові групи, наукові працівники, окремі дослідники працюють над виявленням і дослідженням справ репресованих священнослужителів та мирян з кінця 80-х років минулого століття, коли архівні справи репресованих стали відкритими для дослідників.

На базі дослідницько-пошукової групи Київської Митрополії УПЦ створено електронно-пошукову базу даних репресованих православних священнослужителів та мирян. З її допомогою можна знайти архівний номер справи, якщо відомо прізвище, або місце проживання, чи місце народження засудженого. На сьогоднішній день база даних вміщує протоколи засідань Київської та Хмельницької обласних трійок УНКВС за 1937-1938 рр., в якій нараховується близько півтори тисячі справ засуджених за релігійною ознакою.

Учасники конференцій у своїх виступах наголошували, що зараз особливо важливо привернути увагу громадськості до мученицького й сповідницького подвигу священнослужителів та мирян за часів атеїстичної влади, адже цього року суспільство відзначає сумну дату - 70-річчя початку масових репресій Радянської влади, зокрема і відносно Православної Церкви. Згідно з даними Державної комісії по реабілітації жертв політичних репресій протягом 1937-1938 рр. було заарештовано 165200 православних священнослужителів, з них розстріляно - 106800.

Підсумки конференції прес-службі УПЦ прокоментували її учасники.

Керуючий справами УПЦ, архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан: «Гоніння за релігійною ознакою - одна з найтрагічніших сторінок історії Православ'я. Сьогодні учасники конференції зібралися, щоб вшанувати пам'ять репресованих священнослужителів та мирян часів радянської влади, засвідчуючи суспільству, що пам'ять про них живе. Але ще одна мета цього наукового заходу - привернути увагу громадськості до мученицького й сповідницького подвигу священнослужителів та мирян. Ніщо не заважало їм відмовитись від віри і залишитися живими, але вони вчинили так, як християни перших віків - прийняли смерть в ім'я торжества Євангельських істин».

Владика Митрофан також зазначив, що у часи гонінь дуже постраждала Київщина, що підтверджують архівні документи. «Подвиг сповідників віри - є світлом для сьогоднішніх поколінь, для духовного наслідування сучасників. Немає сумнівів, що кінцевим результатом кропіткої роботи по історичному відтворенню трагічного минулого буде духовний поштовх у вихованні християнської молоді і суспільства», - сказав на завершення архієпископ Митрофан.

Архієпископ Черкаський і Канівський Софроній: «Найголовніша користь конференції полягає у вивченні власної історії, адже людина і громадянин тоді гідний своєї держави, коли достеменно знає і шанує свою історію. На долю православної віри в минулому столітті випали трагічні сторінки. На території Радянського Союзу було оголошено війну Самому Христу. Від цього найбільше постраждала Черкащина. Через її територію проходив сумнозвісний 101-й кілометр, куди зганяли з усієї України, а також з Білорусі та Росії всі, хто був репресований за віру».

Архієпископ Софроній наголосив, що за 15 років існування єпархії, вже канонізовано 140 мучеників, та праця над архівними матеріалами продовжується. У цілому по єпархії, згідно історичних даних по парафіяльним сільським храмам, замучено до 600 священнослужителів і церковнослужителів - дияконів, священиків паламарів, регентів та ін. «Повний мартиролог імен мучеників по кожній єпархії - це як мінімум завдання на найближчі роки, і я впевнений, що нинішня конференція є тільки добрим початком у цій важливій справі», - підбив підсумок владика Софроній.

Архієпископ Львівський і Галицький Августин: «Наша конференція відкриває нові імена святих подвижників, мучеників. Що таке віра, Церква? Це є душа суспільства, і якщо люди будуть розуміти, берегти і шанувати традиції, тоді суспільство буде здоровим. Саме такі теми, які сьогодні обговорювались на конференції, допоможуть нам усвідомити і вшанувати подвиг святих мучеників нашого часу».

Владика Августин зазначив, що зараз є над чим працювати, і впевнений, що робота в цьому плані буде розвиватися і надалі. Архієпископ подякував отцю Анатолію Затовському, отцю Владиславу Софійчуку, які багато зробили для підготовки конференції.

«Розповідь про Гавриїла Костельника в сьогоднішньому виступі - це частина моєї багаторічної праці. Треба подбати про те, щоб він був в числі наших славних співвітчизників, святих угодників Божих. Нехай його приклад і надалі надихає моїх земляків бути самовідданими, безстрашними, і коли потрібно, своєю смертю засвідчувати відданість і віру Христову. Отець Гавриїл Костельник схилявся до Православ'я ще в молодості і бачив вади та хиби, які має католицизм. Його душа прагнула повернення до батьківської віри», - сказав на завершення владика Августин.

Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Филипп: ««Мені здається, що ті питання, які піднімалися на конференції, будуть усе більше й більше затребувані суспільством». Владика Филип також підкреслив, що й у наші дні працювати з архівами непросто. Він навів приклад у Полтавській області, де ознайомитися з усією справою ігумені Олімпіади Козельщанської, яка зберігається в архівах СБУ, практично неможливо.

За словами владики Филипа, працівники установи видають тільки ті матеріали, які вважають потрібними. Тому й на сьогоднішній день у відкритті архівів є великі проблеми.

Тож, конференція у Києво-Печерській Лаврі стала гідним вшануванням пам'яті репресованих.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква