УКР РУС ENG 
   

КИІВ. Відбулася прес-конференція по результатам роботи Передсоборного Зібрання, що відбулося 17 січня (ОНОВЛЕНО)



20 січня в залі засідань Київської Митрополії відбулася прес-конференція, присвячена результатам роботи Передсоборного Зібрання, яке відбулося 17 січня в Києво-Печерській Лаврі.

На запитання журналістів відповіли: Керуючий справами Української Православної Церкви архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан, який також є головою Синодальної комісії з підготовки в єпархіях нашої УПЦ до Помісного Собору РПЦ прес-секретар Блаженнішого Митрополита Володимира протоієрей Георгій Коваленко та голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ архімандрит Кирил (Говорун).
 
Текстова версія прес-конференції

Архієпископ Митрофан:
Я радий вітати усіх вас у нашій великій святині — Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, поздоровити зі святами, які вже пройшли, а також тими, що ми і досі святкуємо. Сьогодні другий день Хрещення Господнього. Усім бажаю доброго здоров’я, успіхів і Божої допомоги у ваших трудах.

17 січня поточного року відбулися збори делегатів від Української Православної Церкви на Помісний Собор РПЦ. На сьогоднішній день в усіх єпархіях пройшли збори, на яких були обрані ці представники. Загальна кількість делегатів від УПЦ - 192 особи, а кількість учасників Помісного Собору — 720 осіб. Тобто третина учасників буде з України. З 27 по 29 січня буде проходити Помісний Собор, головним завданням якого є обрання нового Патріарха Московського і всієї Русі. Передувати Помісному буде Архієрейський Собор, який відбудеться 25-26 січня. На ньому будуть висунуті три кандидати з усього єпископату. Ці три кандидатури будуть запропоновані Помісному Собору, який має їх розглянути і відповідно проголосувати. Більш того, Помісний Собор має право висунути ще й своїх кандидатів. Після цього шляхом таємного голосування буде визначено того, хто набере найбільшу кількість голосів. Людина, яка набере 50% + 1%, автоматично вважається обраною Предстоятелем РПЦ. Якщо такого не станеться, то буде голосування в декілька турів.

Вопрос: Скажите, пожалуйста, определилась ли Украинская Православная Церковь со своим кандидатом на пост Патриарха?

Архиепископ Митрофан: На своем собрании мы не ставили вопрос, чтобы голосовать всем вместе за конкретного кандидата. По этому поводу не давались никакие установки. С этим вопросом каждый участник Собора будет определяться сам, в соответствии со своими личными симпатиями, а также исходя из того, какими качествами должен обладать кандидат Патриархи в наше непростое время. Первоначально епископат нашей Церкви обратился к Блаженнейшему Митрополиту Владимиру с формулировкой, что если он согласится принять участие в выборах, то архиереи были бы готовы поддержать его кандидатуру. Но на собрании, которое состоялось 17 января, Блаженнейший Владыка отказался от выдвижения своей кандидатуры и сообщил о своем желании остаться Митрополитом Киевским и всея Украины.

Запитання: Які вимоги до кандидата в Патріархи і чи на майбутньому Помісному Соборі будуть вирішуватися питання стосовно створення єдиної Помісної Православної Церкви в Україні?

Архієпископ Митрофан: Цей процес продовжується і буде продовжуватися далі незалежно від того, кого буде обрано Патріархом. Єдність православ’я в Україні — це дуже важливе питання, яке ніколи не знімається з порядку денного. Я вважаю, що зміна існуючого статусу нашої Церкви буде залежати від того, як буде складатися ситуація в Україні. Якщо єпископат, духовенство і віруючі, об’єднавшись, подолають розкол, тільки тоді це питання може ставитися. Сьогодні наша Церква не має для цього відповідних умов. І навіть тому, хто стане Патріархом, вирішити це питання відразу буде дуже важко.

Що стосується вимог, то ми б хотіли, щоб новий Патріарх продовжував ту лінію, яку започаткував покійний Святіший Патріарх Алексій II. Хоча процес об’єднання все-таки іде, але не так швидко, як би усім нам цього хотілося. Тому треба, щоб Патріарх був по-особливому мудрим у цьому питанні і не робив ніяких кроків, які б могли зашкодити цій справі. Це, на мій погляд, найважливіша умова.

Архімандрит Кирил (Говорун): Я хочу додати, що коли єпископат Української Православної Церкви пропонував її Предстоятелю балотуватися на посаду Патріарха, то архієреї мали на увазі не тільки особистість Архіпастиря, якого всі шанують і поважають, а й певну програму — систему цінностей, яку він уособлює. І у зв’язку з тим, що Блаженніший Митрополит Володимир поки що відмовився балотуватися, цілком очевидно, що делегати від УПЦ будуть орієнтуватися на того кандидата, який запропонує саме таку програму і який має певне бачення вирішення українських питань. Для представників від УПЦ ясно, які цінності має підтримувати новий Патріарх Московський і всієї Русі: він не повинен орієнтуватися лише на внутрішні російські реалії, а й на те, що відбувається за межами Російської Федерації, зокрема, в Україні. Він також повинен розуміти специфіку церковно-державних відносин тут, підтримувати місію нашої Церкви, яка здійснюється в тих умовах, що ми маємо. Патріарх має дбати про подолання розколу. Ми сподіваємося, що за наступного Патріарха розкол в українському православ’ї буде подолано. Делегати від УПЦ будуть дивитися в першу чергу на те, хто з кандидатів запропонує реальну програму подолання розділень в нашій країні.

Запитання:
Ви сказали, що Блаженніший Митрополит Володимир ПОКИ ЩО не балотується. Це означає, що до Собору ситуація може змінитися?

Архімандрит Кирил: Цей процес не закритий. Треба чітко розуміти, що відбулося неофіційне висування Блаженнішого Митрополита Володимира на посаду Патріарха. Єпископат нашої Церкви висловив її Предстоятелю свою позицію: щоб він у майбутньому прийняв висування на патріарший престол. Зараз Предстоятель УПЦ сказав, що він не хотів би робити цього. Це зовсім не означає, що під час Архієрейського Собору не трапиться так, що така ініціатива знову з’явиться. От вже тоді його відповідь слід вважати офіційною. Те, що відбулося до цього, це певний попередній процес, який не має офіційного статусу.

Вопрос: Что вы имеете в виду под той программой, которая должна преодолеть раскол и каких конкретных действий от нового Патриарха вы ждете?

Архиепископ Митрофан:
Мне кажется, что сегодня необходимо создать специальную комиссию, которая бы еще раз изучила данный вопрос, даже не смотря на то, что он уже итак неоднократно изучался. Данная комиссия должна вплотную заняться этим вопросом и, при этом, учитывать то, что сделано Украинской Православной Церковью в этом направлении. У нас существует Комиссия по диалогу с УАПЦ. Состоялось уже три встречи и все они имеют положительное значение. Важно, что мы смогли собраться вместе, посмотреть друг другу в глаза, несмотря на то, что еще предстоит решить очень много важных догматических и канонических вопросов. Уже сам факт этой встречи и желание продолжать диалог говорят о том, что это направление деятельности имеет перспективу. Мне кажется, новый Патриарх должен поддержать нашу инициативу.

Архимандрит Кирилл:
Позвольте добавить, что уже существует конкретное предложение, и оно будет реализовано в самом ближайшем будущем. Речь идет о создании двухсторонней комиссии, подотчетной Архиерейскому Собору Русской Православной Церкви, в состав которой на паритетных началах вошли бы те, кто реально работает над решением проблемы преодоления раскола. Важно, чтобы после обсуждения эта комиссия предлагала модели решения вопроса Архиерейскому Собору и Предстоятелю Русской Православной Церкви. Наша Церковь за последние годы прошла огромный путь в деле преодоления раскола: были сделаны соответствующие заявления, завязаны контакты, началось общение. Но это может продолжаться до определенного момента. Далее уже необходимо участие на другом уровне, в частности, на уровне общеправославного обсуждения. Именно поэтому в октябре прошлого года Блаженнейший Митрополит Владимир обратился к Предстоятелям всех Поместных Православных Церквей с просьбой поддержать усилия УПЦ по преодолению раскола. Без этой общеправославной поддержки наши средства и возможности ограничены.

И, конечно же, преодоление раскола в значительной степени зависит от Патриарха Московского и всея Руси. Этот фактор игнорировать невозможно. Именно для того, чтобы будущий Предстоятель РПЦ смог эффективно помогать нам и создается эта двухсторонняя комиссия. Весь процесс должны осуществлять мы, так как это дело внутриукраинское, но раскол в Украине имеет такой характер, что одними лишь внутренними усилиями преодолеть его невозможно.

Вопрос: Были заявления, что возникли проблемы с богослужением, которое делегаты от епархий на Поместный Собор РПЦ хотели отслужить в Софийском соборе. Можно узнать об этом поподробнее?

Архиепископ Митрофан: Действительно мы обратились к власти с просьбой, чтобы нам разрешили совершить Божественную литургию в соборе Святой Софии. Вначале мы обратились в устной форме к Президенту, затем Блаженнейший Митрополит Владимир отправил соответствующее письмо. На первых порах нам обещали, что этот вопрос будет решен положительно, однако конкретного ответа мы не получили практически до последнего момента. Накануне собрания в Лавре нам сказали, что такого разрешения нам не дают. Поэтому Божественную литургию мы совершили в Трапезном храме Киево-Печерской Лавры.

Отказ мотивирован тем, что могут быть столкновения с представителями так называемого Киевского патриархата и всевозможных братств.

Пресс-служба Предстоятеля УПЦ приняла заявление, в котором была сформулирована позиция Церкви по данному вопросу.

Вопрос: В течение многих лет архиереи говорили о том, что их вполне устраивает существующий статус УПЦ. Что такого могло произойти, что в речах Митрополита появляются слова об изменении статуса?

Архиепископ Митрофан: Об изменении существующего ныне статуса Украинской Православной Церкви речь не идет. Сегодня мы хотим юридически закрепить то, что имеем, то есть права широкой автономии и самостоятельность в управлении. Мы практически обладаем всем тем, что есть у любой Автокефальной Церкви. Наша связь с РПЦ — это связь духовная, молитвенная, каноническая. Все остальные вопросы мы решаем сами и здесь. Однако все это не зафиксировано и не оформлено юридически. А это создает определенные трудности.

Вопрос:
Неоднократно говорилось, что Украинская Православная Церковь не поддерживает так называемое «политическое православие». И в тоже время она заявляет, что признает Голодомор геноцидом и высказывается по другим политическим вопросам. С чем это связано?

Протоієрей Георгій Коваленко: Церква оприлюднила ту заяву, що була написана ще в 2003 році, не змінивши ні слова. Того року побачила світ книга «Піст від диявола», у якій були слова «геноцид» і «голодомор». Для нас це майже синоніми. З іншого боку не слід розглядати заяву Української Православної Церкви як визнання або невизнання. Церква ніколи не заперечувала факту Голодомору. Більш того, вона вважає це геноцидом богоборчої влади проти віруючого боголюбивого народу. У цій заяві якраз і говориться про неможливість політизувати це явище, що не треба на цьому ґрунті розпалювати ворожнечу, а необхідно молитися та вшановувати тих людей, які померли від голоду. Про жодну політизацію ситуації не йдеться. Якщо це так розтлумачили, то це вигідно якійсь політичній силі. Це не Церковна позиція. Від політики Церква завжди дистанціюється, але вона висловлюється на потребу дня, тому що це її право.

Вопрос: Касательно тех моделей преодоления раскола, о которых говорилось ранее, скажите, пожалуйста, какую позицию в этом процессе занимают Московская Патриархия и власть в Украине? И не кажется ли вам, что этот процесс не может быть завершен без того, что происходит в политической жизни?

Архимандрит Кирилл:
Церковь — это Тело Христово, которое включает в себя все Поместные Церкви, поэтому боль от раскола отзывается во всех членах Тела. Поэтому от позиции следующего Патриарха Московского будет зависеть очень многое в разрешении этой проблемы. Примером модели может послужить объединение РПЦ и РПЦЗ. Сначала эти структуры существовали параллельно во многих местах, был введен мораторий на переход из юрисдикции в юрисдикцию, Первоиерарх РПЦЗ принимал участие в синодальных заседаниях РПЦ. С одной стороны РПЦЗ была интегрирована в Русскую Православную Церковь, а с другой сохраняла значительную степень своей собственной независимости. Возможно, по этому пути можно было бы пойти и в данном случае. Но это одна из моделей, которая показала свою действенность и эффективность в случае с Зарубежной Церковью. Но это нужно еще обсуждать и дорабатывать.

Также уместно упомянуть о недавнем обращении, которое прозвучало от Донецкой и Мариупольской епархии УПЦ КП. Значительная часть клириков этой епархии вместе со своим архиереем обратилась к Блаженнейшему Митрополиту Владимиру с просьбой принять их в Украинскую Православную Церковь. Сейчас этот вопрос живо обсуждается. Подобные случаи побуждают нас найти такую форму воссоединения, которая бы с одной стороны соответствовала канонам Церкви, а с другой — представляла бы собой меру пастырского отношения к раскольникам с тем, чтобы создать благоприятные условия для воссоединения их с канонической Церковью.

Вопрос: У политических деятелей во время общения с Церковью могут быть свои цели. К примеру, Виктор Ющенко попросил покойного Святейшего Патриарха Алексия II снять анафему с Ивана Мазепы. Как к этому относиться?

Архимандрит Кирилл:
Вот даже случай с РПЦЗ был во многом инициирован Президентом Российской Федерации. То есть мы видим примеры прямого участия политических сил в церковных процессах. В Украине мы с этими реалиями живем уже много лет. Если государственная власть поддерживает то, что православие в нашей стране должно быть объединено, что расколов быть не должно, мы это только приветствуем. Их цели совпадают с нашими. Вопрос в методах их реализации. И здесь у нас есть серьезные разногласия с властью. Мы ведем открытую полемику, предлагаем свое собственное видение и настаиваем на нем. Одним словом, идет нормальный процесс обсуждения того, как нам достигать этих во многом общих целей.
 









Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com