31.10.2006. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир взяв участь у «Молитві за Перемогу» – поминальній акції, присвяченій Великій Вітчизняній війні | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

31.10.2006. КИЇВ. Блаженніший Митрополит Володимир взяв участь у «Молитві за Перемогу» – поминальній акції, присвяченій Великій Вітчизняній війні



У вівторок, 31 жовтня, Предстоятель Української Православної Церкви взяв участь у поминальній акції «Молитва за Перемогу», присвяченій 65-літтю початку Великої Вітчизняної війни, оборони Києва та трагедії Бабиного яру.

Захід відбувався у меморіальному комплексі «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років». Блаженніший Митрополит Володимир разом з ветеранами Великої Вітчизняної поклав квіти до пам'ятника герою-визволителю. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто захищав нашу країну від німецько-фашистських загарбників. Серед ветеранів Великої Вітчизняної війни, які цього дня прийшли згадати полеглих, були два священнослужителі - протоієрей Роман Косовський і протодиякон Борис Крамаренко. На захід прибули курсанти військових навчальних закладів Києва, школярі, студенти, семінаристи, народні депутати й представники влади. Приїхав також відомий артист Ян Табачник.

Після покладання квітів акція продовжилася в кінолекційному залі головного корпусу музею. Ігуменя Серафіма (Шевчук) нагадала присутнім про той день, коли воїни Радянської Армії звільнили столицю України.

«Цього дня ми згадуємо сумні події - 65 років початку Великої Вітчизняної війни, 65 років оборони Києва, 65 років страшної трагедії в Бабиному ярі, - сказав Блаженніший Митрополит Володимир. - Історики стверджують, що це була найстрашніша війна для нашого народу. З першого дня війни Патріарх і місцеблюститель митрополит Сергій Страгородський, звертаючись до віруючих людей, нагадав, що наші прадіди перемагали, незважаючи на складні ситуації. Свята Церква з першого дня благословила вести священну війну з фашистськими загарбниками, події війни набули духовного змісту і значення. Патріотизм, жертовна любов до Батьківщини, готовність віддати своє життя за інших - це не тільки загальнолюдські, але й євангельські істини. Те, що перемога над фашизмом припала на дні Господньої Пасхи, свідчить, що милосердя Боже не залишало захисників. Це була воістину перемога добра над злом, світла над тьмою й любові над ненавистю.

Є багато уроків, які можна почерпнути з історії Великої Вітчизняної війни, серед них один дуже важливий - це пам'ять наша про єдність і цілісність українського народу, адже під час війни, незважаючи на національні розділення та релігійні переконання, народ об'єднався в єдину родину.

Ми низько вклоняємося всім ветеранам війни, які захищали нашу землю від фашистської навали. Ми віримо й молимося, щоб подібне більше не повторилося. Нехай благословить вас Господь».

Після слів Блаженнішого Владики хор Київської духовної семінарії проспівав «Вічну пам'ять» загиблим воїнам-визволителям.

Під спів «Аксіос» орден Нестора Літописця І ступеня з рук Блаженнішого Митрополита Володимира за заслуги перед Церквою одержав знаменитий український співак і письменник Борис Олійник. «Сліпий той, хто страждає на безпам'ятство. Якщо нове покоління забуде, що таке війна, то можна чекати початку наступної. Необхідно завжди пам'ятати про подвиг солдатів, які відстояли Україну, Радянський Союз. Я, як представник покоління дітей війни, який побував у шестирічному віці в полоні та пережив окупацію, до землі вклоняюся всім воїнам-визволителям».

Директор музею ВВВ генерал-лейтенант Олександр Артемов нагадав присутнім про допомогу православного духовенства в роки війни. Тоді на окупованих територіях духовенство й віруючі активно брали участь в опорі, у партизанському русі, допомагали підпільникам, виходжували поранених, ховали людей від карателів і вивезення в Німеччину. Священики й віруючі України в роки війни пожертвували понад 40 мільйонів рублів, і проповіддю давали впевненість людям у неминучості звільнення й повного розгрому ворога. Багато служителів Церкви нагороджені державними й бойовими орденами та медалями.

Цікавою розвідкою про роль духовенства в роки війни стала книга ігумені Серафіми (Шевчик) «Молитва за Перемогу». «Мене вразила книга матінки Серафіми як своїм обсягом, так і повнотою фактів, фотографій і висновків, - зазначив Володимир Татаренко, представник Кабінету Міністрів, журналіст і громадський діяч. - Щоб створити таку працю, необхідна робота цілого дослідницького інституту». За допомогу у виданні книги Блаженніший Митрополит Володимир нагородив Валерія Гробака орденом рівноапостольного князя Володимира І ступеня та Валентина Бойка - орденом преподобного Нестора Літописця І ступеня.

«Велика Вітчизняна війна для нас - це вічна боротьба добра зі злом, - сказала матінка Серафіма у своєму інтерв'ю журналістам. - Той, хто забуває про полеглих у цій жахливій війні, вже злочинець. У цій книзі розповідається про вирішальну роль Православної Церкви в роки війни, що повернула нас до Бога. Людина, яка вертається до теми Великої Вітчизняної війни, буде добрішою, милосерднішою і розумнішою. Вона виконуватиме Божі заповіді, оскільки розумітиме, що головна причина наших страждань - це гріхи».

Наприкінці пам'ятного вечора відбувся концерт - хор Київської духовної академії виконав пісні воєнних років, знайомі кожному жителю нашої країни.



   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква