Христос Воскрес!
Христос і нині любить всіх Своїх учнів і послідовників, усіх, хто вірує в Нього. «Ісус Христос, - говорить Апостол, - учора і сьогодні і навіки Той же, і всякий, хто дотримується заповідей Його, є істинний і улюблений Його учень».
В яких обставинах ми б не знаходились, які б нещастя не переносили, ми не повинні впадати у розпач, ми повинні сподіватися на нашого Спасителя. Христос переконав двох учнів, що йшли в Емманус, які спочатку не впізнали Його, утвердив у вірі Фому, котрий не довіряв Його Воскресінню, заспокоїв апостолів, коли вони, боячись юдеїв, замкнулися, допоміг учням наловити риби в морі Тіверіадському...
Являючись апостолам після воскресіння, Христос дозволяв їм доторкатися до рук і ребер Своїх, щоб краще переконати їх у істинності Його воскресіння. Вони дійсно дотикалися до пречистого тіла Його, навіть до ран від цвяхів на руках Його та вкладали персти свої в ребро Його, пробите списом. Це показує, що Христос дійсно воскрес і воскрес з тією плоттю, котру мав під час земного життя. А якщо Він воскрес, як пророчив, то це означає, що Він дійсно має життя в Самому Собі.
Він - Син Божий, за Котрого видавав Себе при житті. Якщо Він воскрес, то й ми воскреснемо, бо якщо воскресла Глава, то повинні ожити і всі члени тіла, тобто Церкви Христової. Якщо Він воскрес з нашою плоттю, це означає, що людство є нероздільно з'єднаним з Його Божеством і знаходиться тепер на небі, а тому й нас, людей, в майбутньому чекає життя на небесах за великою Його обітницею: «щоб і ви були там, де Я» , - як говорить нам євангелисть Іоанн. Віруючи в Христа, ми віримо в живого істинного Бога.
Апостол Фома не повірив воскресінню Ісуса Христа, доки не побачив рани від цвяхів на руках Його і не вклав руки свої в ребра Його. Та й інші учні не відразу повірили Воскресінню, коли про це їм сповістили Жони-мироносиці і два учня, які ходили в Емманус. Недовір'я їх цілком виправдане, тому що воскресіння з мертвих - така незвичайна подія, котру не так легко одразу зрозуміти.
Початкове недовір'я Фоми та інших апостолів не повинно викликати в нас недовір'я до такої великої та радісної події, а навпаки має переконувати нас у ній і зміцнювати нашу віру в Бога.
Початкове недовір'я апостолів до Воскресіння Христового показує, що вони не були легковірними. Якщо ж пізніше вони повірили Йому і не тільки проповідували про Нього в усьому світі, але навіть вмирали в знак свідчення істинності Його вчення, то це явний доказ, що вони твердо переконалися в дійсності Воскресіння Господа, що вони дійсно бачили Воскреслого, дотикалися до Нього, розмовляли з Ним. Тому ми можемо без сумніву вірити їх свідченню, що Ісус Христос дійсно воскрес і разом з ними повинні сповідувати Його своїм Господом і Богом. Переконавши апостола Фому у своєму воскресінні, Христос сказав йому: «Ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили і увірували».
Блаженні вони ще й тому, що за живу і діяльну віру Господь відпустить їм усі гріхи, удостоїть їх благодатного свого спілкування в Царстві Небесному . Амінь.
