УКР РУС ENG 
   

Багата людина



(Неділя 26-та після П'ятдесятниці)

У євангельській притчі Христос назвав багатія божевільним. Чому ж так сталося? Що поганого в тому, що людина зібрала великий урожай, що в думках своїх створила собі нові комори й заспокоювалася тим, що зібрала багато добра? У чому ж його безумство? Божевільним його назвали тому, що все життя звів до одного: «Душа! Багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися» (Лк. 12, 19).

Питання полягає в тому, наскільки людина вміє задовольняти потреби не тільки своєї плоті, але й свого духу. «Не хлібом єдиним житиме людина» (Мф. 4, 4). Є голод тілесний, є голод і духовний; є недуги плоті й недуги духу. Для того щоби мати повноту миру, спокою та благодаті, необхідно, хоча б однаково, годувати і гріти свою плоть (Єф. 5, 29) і палати духом (Рим. 12, 11). Провина євангельського багатія в тому, що він, піклуючись про матеріальне, тимчасове, зовсім забув про духовне, вічне.

Господь не забороняє людям примножувати свій достаток. Він благословляє труд людини. «Він велить сонцю Своєму сходити над злими і добрими і посилає дощ на праведних і неправедних» (Мф. 5, 45).

Проблема не в багатстві, а у ставленні до нього. Людині, що робить зі свого майна ідола - Мамону - і йому одному служить, Христос говорить: «Нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти заготовив?» (Лк. 12, 20).

Ті, хто повторює помилку багатої людини, знає, що таке «спочивай, їж, пий, веселися» (Лк. 12, 19). Скільки разів, шукаючи для себе спокою, вони не могли знайти його ні вдень, ні вночі. Що таке їж і пий? Скільки людина витрачає на це своїх сил, уміння, такого дорогоцінного і не такого вже й тривалого часу нашого життя, віддаючи все і йдучи на все, аби лише наситити своє черево й задовольнити пристрасть їжі та пиття. Після пересичення і сп'яніння в людини настають страшні моменти тривоги й розчарування, суму і нової спраги. Девіз язичницького натовпу Римської імперії: «Хліба і видовищ!» - свідчив про повне виродження культури й цивілізації, про повне духовне спустошення.

Євангельський багатій пропонує своїй душі: веселися. Християнська релігія - релігія оптимізму, релігія радості, що обіймає наше земне життя і простирається у вічність. І це зрозуміло. Хіба в нас немає причин радіти? Господь завжди з нами (Мф. 28, 20), з нами Його сила й допомога. Він дав нам такі великі обітниці, благодатні способи й можливості порятунку, воскресіння і вічного життя. Але якщо будувати свою радість тільки на всьому скороминущому, матеріальному, то це буде не радість, а прикрість, мучення, і врешті решт - гірке розчарування. Ні спокій, ні їжа, ні пиття, ні радість самі по собі не можуть задовольняти потреби людини, не можуть забезпечити їй повного блага й щастя. «Дбайте не про їжу тлінну, але про їжу, яка зостається на життя вічне» (Ін. 6, 27). «Отець Мій дає вам істинний хліб з небес»; «Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги», - говорить Господь (Ін. 6, 32, 35).

Крім земних благ Господь дає нам блага і дари духовні. Від нас вимагається гармонійне поєднання і тих, і інших дарів і мудре використання їх у славу Божу та собі на користь. І не треба все життя і всі зусилля витрачати на погоню за примарним щастям. Щастя для того, хто його правильно розуміє, - завжди поруч. Яке щастя для людини усвідомлювати, що він син не тільки землі, але й неба, що життя його повинне бути не лише тваринним, але й людським у найвищому й глибинному сенсі цього слова. Тільки мудро поєднуючи турботу про духовні й тілесні дари, ми досягаємо справжнього багатства, спокою і радості. При такому ставленні до речей Господь не назве нас божевільними, як назвав євангельського багатія, а «благословенними Отця» Його (Мф. 25, 34). Амінь.

 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com