Духи злоби | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

Духи злоби



(Неділя 5-та після П'ятдесятниці)

Євангельська розповідь про зцілення Ісусом Христом двох біснуватих у країні Гадаринській іще раз свідчить нам про те, що злі духи існують у світі й творять над людьми свої згубні справи. Відтоді, як злий дух намовив Адама на гріх, скільки темна сила скоїла на світі лих! В які тільки гріхи не впадало людство, яких жахливих злочинів не було скоєно через цього, за висловом Спасителя, людиновбивці, який споконвіку, «як рикаючий лев, шукає, кого б пожерти» (1 Петр. 5, 8) - диявола.

Злі духи не лише шкодили людині, спокушали її, а нерідко й вселялися в неї, призводячи до біснування. Біснуваті, про яких зокрема ми чули з Євангелія, жили в печерах, де зазвичай люди ховали мертвих. Одержимі були настільки лютими, що ніхто не наважувався пройти повз те місце, де вони мешкали.

В існуванні злих духів ми переконуємося читаючи книги Святого Письма Старого та Нового Завіту, зі свідчень святих отців та життєписів угодників Божих. У книзі Буття йдеться про те, як диявол у зміїній подобі спокусив нашу праматір Єву, намовивши її порушити заповідь Божу. Єва ж переконала ослухатися Бога і праотця Адама... Ось чому диявол і називається «людиновбивцею споконвіку» (Ін. 8, 44) - від самого початку прагнув він занапастити людство.

У книзі Іова оповідається, що диявол, за попущення Божого, вразив Іова багатьма хворобами, але не домігся з уст праведника хули на Бога.

Самого Спасителя під час сорокаденного перебування в пустелі спокушав сатана, намагаючись розпалити в Ньому нетерплячість, владолюбство та марнославство (Мф. 4, 2-10).

Сам Христос Спаситель і Його апостоли виганяли диявола, зцілюючи людей від біснування (Мф. 10, 8).

Із Божественного Одкровення ми знаємо, що диявол - істота реальна, ірраціональна, має розум і волю. Як віра в Бога, в існування ангелів добрих, так і віра в існування злих духів є всеохоплюючою в роді людському. Біси - це духи, вигнані з неба. Їх згубила зла воля, яка відтоді й керує ними в їхніх злочинах.

Нам, віруючим, не кажучи вже про невіруючих, дуже не хотілося б вірити в існування диявола. Більше завжди віриться в добро: Бог і ангели - істоти добрі й прекрасні, тому знати, що вони є - приємно і втішно. А диявол і біси - істоти злі та шкідливі, тому вірити в їх існування - дуже неприємно...

Так, нам хотілося б, щоб їх не було. Але ми мали б якесь право не вірити в існування злих духів, які були добрими, та відпали від Бога й навічно укорінилися у злі, якби навколо себе ми бачили саме лише добро й добрих людей. Проте, на жаль, ми бачимо і зло, і безліч його проявів, тому не можемо не вірити в істоту, яка повністю перебуває у злі. Адже і серед нас, людей, зустрічаються такі вперті особи, що жодна кара, навіть загроза смерті не в змозі примусити їх облишити згубні навички й припинити злочинні дії.

Злі духи по-різному шкодять людям і гублять необережних. Тільки нині, в часи нової благодаті, вони діють обережніше, ніж тоді, коли їхня сила і влада над людством не була знищена Христом і вони почувалися у світі вільніше.

Біс завжди зміцнюється нашою слабкістю. Тому слово Боже говорить: «Не давайте місця дияволові» (Єф. 4, 27). Зло, гнів, пияцтво, лихослів'я, ненависть, скнарість, срібролюбство, нечистота, блуд, лукавство, неправда та інші людські вади можна впевнено назвати біснуванням, а носіїв цих пороків - одержимими чи біснуватими.

Звідки може в людині взятися стільки вад? Очевидно, від диявола, котрий є початком усякого зла. «Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол согрішив» (1 Ін. 3, 8).

Господь наш Ісус Христос прийшов у світ, щоб зруйнувати справи диявольські і перемогти його з усім воїнством: «Для цього і прийшов Син Божий, щоб зруйнувати справи диявола».

Від пришестя Христа диявол став для нас не страшний. Біснуваті, побачивши Христа, кричали: «Що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас» (Мф. 8, 29). Отже, Ісус Христос - це мука для злих духів. Вони добре знають, що після Страшного Суду будуть кинуті в пекло. Їм хотілося б, принаймні, хоч до суду мати повну владу у світі й панувати над людьми.

Про те, що вони не мають такої влади і завжди мусять коритися волі Божій, Господь показав на прикладі зцілення біснуватих. Коли злі духи побачили, що Христос хоче вигнати їх з чоловіка, почали просити в Нього дозволу увійти в стадо свиней, що паслося неподалік. Як бачимо, навіть такій тварині, як свиня, злі духи не можуть зашкодити без попущення Божого.

Якщо Христос є страшним для бісів, якщо вони тремтять перед Богом, це означає, що вони не можуть перебувати там, де знаходиться Бог. Якщо в нашій душі буде Господь, то злі духи тікатимуть від нас, як від вогню.

Для боротьби з дияволом необхідно озброїтися: «Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських... а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого... і меч духовний, що є слово Боже» (Єф. 6, 11-17).

Краща зброя для боротьби з дияволом - молитва і піст. Цей рід, сказав Господь про бісів, виганяється лише молитвою і постом (Мк. 9, 29).

Біси говорили священномученику Кипріану: «Ми не можемо дивитися на хресне знамення, воно, як вогонь, обпалює нас і відганяє».

«Іменем Ісуса завжди бий ратника», тобто бісів, - учив преподобний Іоанн Ліствичник.

«Немає сильнішої і міцнішої зброї у духовній брані, ніж Ісусова молитва», - свідчив авва Іов.

«Демони не наважуються наблизитися до того, хто веде бесіду з Богом», - казав Симеон Новий Богослов.

Читання Святого Письма - це великий захист від гріха, вчив авва Єпіфаній, а блаженний Ієронім і преподобний Пимен говорили: «Думай постійно про щось добре, щоб диявол завжди знаходив тебе зайнятим: доки людина перебуває в духовній праці, ворог не може вразити її» (Єф. 6, 12).

Наслідуючи приклад і вказівки доблесних воїнів Христових, сподіваючись на Бога і зміцнюючись благодаттю Святого Духа, ми можемо й зобов'язані вийти переможцями у боротьбі зі злом і ворогами нашого спасіння - духами злоби піднебесними. Амінь.



 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква