Чудесне насичення | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

Чудесне насичення



(Неділя 8-ма після П'ятдесятниці)

П'ять тисяч чоловік, крім жінок і дітей, отже, більше десяти тисяч чоловік, слухали вчення Христа Спасителя, слухали цілий день і з такою насолодою насичувалися нетлінною їжею, що забули про їжу матеріальну. Можливо, ці люди ще не скоро згадали б про їжу, якби не нагадали про це Спасителю його учні. Учні підійшли до Христа і сказали: «Місце тут пустинне і час вже пізній; відпусти людей, щоб вони в сусідніх містах і селах купили собі хліба». «Ви дайте їм їсти», - відповів Господь.

Але що було дати, коли у всіх присутніх виявилося тільки п'ять хлібів і дві риби? Не зважаючи на таку малу кількість, Христос звелів знайдене подати Йому, підняв очі на небо, благословив, переломив і дав учням хліби, а учні почали роздавати народові. І сталася дивина - їли всі й наситилися, і навіть залишилася остача: і набрали дванадцять повних кошиків, ніби на доказ того, що не в уяві все це відбувалося, а насправді (Мф. 14, 14-21).

Господь Ісус Христос є Творець усього, Життєдавець і Годувальник наш, Лікар душевний і тілесний. Він посилає достатньо плодів земних в їжу й насолоду нам. Він посилає з небес дощі ранні й пізні. Він гримить у колі небесному і страшно осяює блискавкою. Він викликає вітри із скарбів своїх. Ми Ним живемо, рухаємося й існуємо (Діян. 17, 28).

А тому, користуючись різними дарами Божими, необхідно кожний день дякувати Богові за Його щедрість і бути щедрим до людей. У міру наших плодів любові й добрих справ і земля наповнюється плодами. Господь нічого не вимагає від нас за всі Свої дари. Всеблаженному що від нас потрібно? Нічого, крім любові і виконання Його благої волі.

Яке зворушливе співчуття проявляє Господь до народу, що прийшов слухати животворяще Слово Його і зцілитися від недугів своїх!

Побачивши безліч народу, говорить Євангеліст, Господь зглянувся на них і зцілив хворих. Цим Він вчить нас любові та співчуттю до людей. Він показує нам приклад всякої чесноти. «Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам» (Ін. 13, 15). Звичайно, в межах можливого. Ви не можете зцілювати? Але можете співчувати хворому, відвідувати його, втішити, допомогти. Ви можете нагодувати голодного, напоїти спраглого. Ми зобов'язані ділитися, по можливості, з бідним, бо й мале Господь має силу примножити, тому той, хто подає нужденному, не збідніє. Апостоли мали тільки п'ять хлібів і дві риби, і ця мала кількість стала великою.

У диві Христовому заслуговує уваги й те, як Христос приступив до насичення народу. «Підняв очі на небо, благословив», - говорить Євангеліст. Звертання до Отця Небесного, прославлення Його, одним словом, молитва - ось що передувало цій благодатній Трапезі. І в нас є побожний звичай перед вживанням їжі звертатися з молитвою до Бога. Дороге це для нас чи не тому, що цей звичай освячений прикладом Самого Господа? Ми повинні наслідувати Христа, берегти цей звичай. Сідаючи за стіл, обов'язково повинні згадати Того, Хто дає нам їжу, а наситившись - подякувати Йому. Хто Бога любить, той не може забути про Нього, користуючись Його дарами, коли і де б це не було.

Нинішнє Євангеліє вчить нас тому, що істинний хліб наш, хліб життя вічного є Господь Ісус Христос, і що ми повинні дбати не тільки про тлінне, але й про нетлінне, про їжу, яка дає життя вічне, про причащання Пречистого Тіла і Крові Христової, про слухання і читання слова Божого, яке є духовною їжею, про молитву, яка насичує душу благодаттю.

Коли народ після чудесного насичення почав ходити за Ісусом Христом, Він сказав: «Істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились. Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка зостається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський... Отець Мій дає вам істинний хліб з небес... Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто буде вірувати в Мене, ніколи не матиме спраги» (Ін. 6, 26-35).

Господи, даючи нам хліб насущний, нагодуй нас їжею нетлінною. Дай нам повсякчас і на будь-якому місці мати відчуття страху Твого, і щоб усе, що б ми не робили, було, за словом Апостола, на славу Твою.

Амінь.



 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква