Архімандрит Кирил (Говорун) | Українська Православна Церква
 
  УКР РУС ENG 
   

Архімандрит Кирил (Говорун)



У період з 24 по 29 червня нинішнього року, коли у Москві проходив Архієрейський Собор РЦЦ на адресу редакції офіційного сайту Української Православної Церкви надійшло декілька запитань, що стосуються цієї тематики. А саме:

1. Чим обумовлена участь єпископату Помісної УПЦ на Архієрейському Соборі другої Помісної Церкви — РПЦ?

2. Виходить, що у той час, коли проходив Собор, в Україні взагалі не було єпископів. Усі були в Москві. Чому не враховувалася загроза з боку «Київського патріархату», який міг би скористатися ситуацією та захопити храми?

3. Чи не суперечить те, що наші єпископи брали участь у роботі Собору РПЦ тому, що УПЦ є незалежною в управлінні?

4. Чи можливо припустити, що Собор РПЦ — це вказівка на те, які рішення мають бути прийняті на майбутньому Соборі УПЦ?

5. У якому статусі був на Соборі РПЦ Блаженніший Митрополит Володимир: Предстоятеля Помісної Церкви чи як правлячий архієрей РПЦ (нехай навіть екзарх)?

Ми попросили відповісти на них голову Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ архімандрита Кирила (Говоруна).

Пропонуємо вашій увазі відповіді:
 
1. Канонічний зв’язок, який існує між Українською Православною Церквою і Московським Патріархатом, передбачає, що єпископи нашої Церкви беруть участь в Архієрейських соборах Руської Православної Церкви. Це дозволяє їм активно впливати на життя всієї РПЦ, і цей вплив стає дедалі вагомішим з огляду на кількість українських єпископів. Слід зазначити, що присутність єпископату УПЦ на Архієрейських соборах Руської Православної Церкви має не лише кількісний, але й якісний вимір. З своїх власних спостережень за роботою Соборів 2000 та 2004 років можу сказати, що архієреї з України завжди активно виступають, висловлюють свою позицію та не бояться піднімати складні питання. Судячи з усього, не є виключенням і теперішній Собор.

2. Така вже властивість соборних періодів – коли відбуваються такі загальні зібрання єпископів, єпархії залишаються без своїх архіпастирів. Це трапляється з часів Вселенських соборів, коли в найскрутніші для Церкви часи єпископи залишали свої кафедри, аби зібратись задля розв’язання складних питань. Не думаю, що хтось зараз може скористатися відсутністю єпископів в єпархіях, адже на сторожі віри та миру в Церкві стоїть сам народ Божий.

3. Участь єпископів Української Православної Церкви в Соборах, що проходять в Москві, не є порушенням незалежного статусу нашої Церкви. Навпаки, це привілей, коли наш єпископат може приймати рішення, що відносяться до життя всієї Руської Православної Церкви.

4. Собор єпископів Української Православної Церкви має свій порядок денний та питання для вирішення. Мені здається, що Собори єпископів УПЦ, які збирались останнім часом, чітко це продемонстрували. Це зовсім не виключає того, що наші Собори можуть орієнтуватись на рішення Соборів всієї Руської Православної Церкви.

5. Блаженніший Митрополит Володимир бере участь в Соборі як Предстоятель самокерованої Української Православної Церкви. Завдяки цьому він є членом президії Собору та посідає друге місце після Патріарха.
 








Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква