УКР РУС ENG 
   

Блаженніший Митрополит Володимир



Слово Блаженнішого Митрополита Володимира за Божественною літургією 17 січня 2009 року

Субота перед Богоявленням. Собор 70-ти апостолів

Возлюблені у Господі архіпастирі, пастирі,
брати і сестри!

Вітаю вас з суботою перед Богоявленням та Собором 70-ти апостолів. Це дуже символічно, що у цей важливий для нашої Святої Церкви момент ми звершуємо соборно Божественну літургію, просячи у Господа премудрості.

Як почути відповідь Божественної Премудрості на наші молитви і сподівання? Тільки уважно вслухавшись в слова сьогоднішнього євангельського читання.

Сьогодні апостол і євангеліст Лука розповідає, як Господь обрав собі окрім 12 найближчих учнів, ще 70 апостолів і «послав їх по двоє поперед себе до кожного місця, куди Сам мав іти» (Лк. 10, 1). Так і сьогодні тут зібралися майже 70 архієреїв Української Православної Церкви, які звершують апостольське служіння в усіх регіонах нашої країни і саме завдяки таїнствам Церкви, до православних українців приходить Сам Господь.

Посилаючи своїх апостолів на проповідь Господь сказав: «Хоч жниво велике, та робітників мало» (Лк. 10, 2). Нажаль нас теж не багато, і не відродженими залишаються багато церковних служінь, на які чекає наш народ і наша Церква. Нас чекають у школах, а нам не вистачає викладачів, підручників та доброї волі чиновників. Нас чекають у лікарнях, тюрмах і військових частинах, але у нас не вистачає священнослужителів. Більш того, ми ще не навчили своїх вірян служити ближньому, як заповідав Господь. Тож будемо молити «Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє» (Лк. 10, 2).

Символічно, що у день пам’яті Собору апостолів зібрані на богослужіння соборяни – делегати Помісного Собору Руської Православної Церкви від Української Православної Церкви, які являють собою повноту соборності – серед нас єпископи, священики, диякони, ченці і миряни, - представники усіх 44 єпархій нашої Церкви. Сьогодні ми зібрані у Христі, щоб соборно молитися за наш народ, боголюбиву державу нашу і за нашу Святу Українську Православну Церкву. Одночасно ми просимо у Бога благословення на участь в Помісному Соборі Руської Православної Церкви та мудрості соборянам для вирішення непростих питань соборного порядку денного.

Помісний Собор – це не просте зібрання людей, це місце дії Духа Святого. А щоб догодити Богові, за словами апостола Павла, послання якого до римлян ми щойно чули, треба ходити «не за тілом, а за духом» (Рим. 8, 4), тобто думати не про земне, а про небесне; не про тимчасове, а про вічне. «Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир, думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може. І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові. А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас» (Рим. 8, 6-9). То ж будемо прислухатися до дії Духа Святого, щоб була воля Божа, а не людська.

«Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки (Лк. 10, 3),» - сказав Господь своїм апостолам. Тож християни мають бути ягнятами навіть у світі де правлять вовчі закони, одночасно бути мудрими, як змії, і невинними, як голубки (Мф. 10, 16). Господь очікує від нас не земної мудрості, а премудрості небесної, чистоти життя і прагнень, а також жертовності у служінні, бо ягня – це символ невинності, безгрішності і, одночасно, Хресної жертви Самого Христа.

Господь дає апостолам, яких посилає на служіння ближнім, владу і говорить слова, яких не варто зневажати: «Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому! І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться (Лк. 10, 5-6). А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть: Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста… Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!» (Лк. 10, 10-11).

Не випадково і те, що нас, архієреїв, сьогодні все ж таки менше 70-ти. Можливо саме так Господь нагадує нам про те, що частина наших братів, покликаних до апостольського служіння сьогодні не з нами. Але ми пам’ятаємо про них і молимося, щоб бути єдиними, як заповідав Господь своїм учням.

І до них, і до нас одночасно через апостола і євангеліста Матфія звертається Іоанн Хреститель у другому євангельському читанні сьогоднішнього дня: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мф. 3, 2) та «принесіть плід, гідний каяття» (Мф. 3, 8). Нажаль іноді здається, що наші заклики це «голос того, Хто волає в пустелі» (Мф. 3, 3).

Але ми знаємо, що не ми рятуємо Церкву, а Вона несе нам спасіння. «Церква Бога Живого, стовп і утвердження правди» (1 Тим. 3, 15), як каже сьогодні нам у посланні до Тимофія апостол Павел. Одночасно він нагадує нам і про те, що ми наприкінці різдвяних святок і напередодні Богоявлення. «Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Ангелам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!» (1 Тим. 3, 16).

Розділяючи нині з кожним із вас радість великого свята, від щирого серця вітаю вас ще і ще раз із цим дивним торжеством Неба і землі – з Різдвом Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа та Богоявленням!
 









Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com