УКР РУС ENG 
   

Коментар з приводу Заяви Народного Руху про відкриття храму при Верховній Раді



24 січня цього року на сайті Народного Руху України (голова - Б.Тарасюк) з'явилася Заява цієї політичної партії, щодо освячення в приміщенні Верховної Ради України храму в ім'я святого рівноапостольного князя Володимира. http://www.nru.org.ua/important/?id=257

Свідомо утримуючись від участі в політичному житті країни, Українська Православна Церква з належною пошаною ставиться до усіх політичних сил, діяльність яких скерована на зміцнення української державності та суспільно-політичної стабільності в країні.

В контексті цього шанобливого ставлення, ми б хотіли прокоментувати згадувану Заяву Народного Руху України за підписом Б.Тарасюка, де висловлене занепокоєння відкриттям у приміщенні комітетів Верховної Ради України храмового приміщення.

Перш за все, хотілося б запевнити керівництво Народного Руху та українську громадськість, що відкриття домового храму у приміщенні Українського Парламенту не може викликати «напругу серед представників різних конфесій». Комітети Верховної Ради України - установа з обмеженим доступом, де працюють народні депутати та співробітники ВРУ. А отже, можна сподіватися, що завдяки високій культурі, що має бути властива народним обранцям та їх співробітникам, відкриття храму не призведе до якихось конфесійних конфліктів.

Пам'ятаючи події кінця 80-х - початку 90-х років, важко погодитися з твердженням Б.Тарасюка, що «В Українській державі за всі роки незалежності суспільство зуміло уникнути серйозної міжконфесійної ворожнечі, а серед віруючих різних конфесій завжди спостерігалася терпимість і взаємоповага».

На жаль, факти міжконфесійної ворожнечі та нетерпимості віруючих мали місце. Зважаючи на це, керівництво головних релігійних конфесій, зокрема й Української Православної Церкви, неодноразово зверталося до своїх вірних зі закликом ставитися до представників інших конфесій з терпимістю та християнською любов'ю.

Однак канонічне право Східної Церкви не передбачає звершення богослужіння у «молитовній кімнаті, що позбавлена конфесійних ознак» (як не знає його й канонічне право Католицької Церкви, частиною якої є Українська Греко-Католицька Церква). Згідно церковної традиції, богослужіння має звершуватися у храмовому приміщенні, молитовне правило - перед священними іконами. Таким чином, пропонована п. Б.Тарасюком ідея створення неконфесійної «молитовної кімнати» - це канонічна утопія. Вже наявність у такій кімнаті священних ікон - це конфесійна ознака, що вказує на належність до Православної або Католицької Церкви. (В той час як більшість протестантських деномінацій необґрунтовано вважає вшанування священних ікон «єрессю» та проявом поганства).

Тому логіка фундаторів храму святого рівноапостольного князя Володимира цілком зрозуміла. Українська Православна Церква - не лише найбільша релігійна конфесія в Україні, але й єдина православна церковна структура, що перебуває у молитовному та євхаристичному спілкуванні зі Вселенським Православ'ям. Тому освячення храму відбулося за участю Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира та кліру канонічної Православної Церкви в Україні.

Водночас, вхід до храму (окрім вівтарної частини, до якої мають право входити лише клірики) можливий для кожної людини, незалежно від її конфесійної приналежності, яка цього прагне. Увійти до храму та на самоті помолитися Богу можливе як вірним канонічної УПЦ, так і членам самопроголошених «автокефальних Церков» - УАПЦ та УПЦ КП. Таким чином, створення домового храму не провокує конфесійного конфлікту, а навпаки, надає можливість народним обранцям та співробітникам Верховної Ради помолитися «за мир усього світу» та «тихе й мирне життя», якого так бракує країні.

 

Вважаючи розділення Українського Православ'я трагедією для Церкви та суспільства, Українська Православна Церква робить конкретні кроки для улікування розколу. Створена та діє комісія нашої Церкви по діалогу з УАПЦ. Наприкінці минулого року відбулася зустріч Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира з ректором Київської Православної Богословської Академії Димитрієм (Рудюком), який є чільним діячем УПЦ КП. На думку деяких оглядачів, ця зустріч може стати початком діалогу між УПЦ та УПЦ КП з метою улікування розколу (про можливість такого діалогу за певних умов з боку УПЦ КП неодноразово говорилося у заявах Священного Синоду УПЦ).

Діалог між УПЦ та представниками автокефального руху не лише можливий, але й необхідний. Але він можливий лише за умов невтручання у церковне життя політичних сил. Тому ми сподіваємося, що в подальшому Народний Рух України буде більш відповідально та обачно ставитися до коментування подій церковного життя та утримуватиметься від заяв, що базуються на неперевіреній інформації або упереджених експертних оцінках.

З повагою

 

† Олександр,
єпископ Переяслав-Хмельницький
вікарій Київської Митрополії,
секретар Предстоятеля Української Православної Церкви

 

Київ, 25 січня 2008 року

Коментувати

Содержимое этого поля хранится скрыто и не будет показываться публично.
 


   
orthodox.org.ua

Українська Православна Церква



Зворотний зв’язок: presschurch@gmail.com