Представництво працює над створенням законодавчої бази та сприятливих умов у правовому полі держави для повноцінного функціонування та життєдіяльності Української Православної Церкви.
Представництво активно співпрацює з органами законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, з партійними та громадськими організаціями України для формування і лобіювання законопроектів на всіх етапах від їх задуму і створення до прийняття в цілому і з поправками. У подальшому вивчається ефективність чинного законодавства.
За минулий період Представництвом проводилась робота щодо формування законодавства в таких напрямках:
Сприяння наданню УПЦ статусу юридичної особи шляхом внесення поправок до ЗУ “Про свободу совісті і релігійні організації”.
Заклик до зцілення церковного розколу в Україні шляхом просвітницької діяльності і роз’яснення депутатам позиції Церкви з цього питання.
Передача землі та майна Церкви у власність Церкви і реституція церковного майна. Ми домагаємося внесення поправок до ЗУ “Про свободу совісті і релігійні організації”: про збереження майна храмів у користуванні Церкви при зміні громадою конфесійної приналежності. Сприяємо прийняттю ЗУ “Про повернення релігійним організаціям церковного майна” з гарантіями прав власності. У першу чергу, лобіюється ЗУ “Про внесення змін в Земельний Кодекс України”, в якому передбачаються зміни до статей 82 і 92 щодо безкоштовного набуття права власності й постійного користування земельними ділянками релігійними організаціями. Зусиллями Представництва створюється депутатська комісія з контролю за повним поверненням у власність канонічної Церкви усіх культових споруд, церковного майна, літератури, архівів тощо.
Розвиток православної освіти: сприяємо прийняттю ЗУ “Про держакредитацію релігійних навчальних закладів”, — з тим, щоб узаконити на державному рівні документи про академічну та семінарську духовну освіту; ЗУ “Про право вчити і виховувати людей у релігійному дусі”; зробити обов’язковим викладання дисциплін з християнським наповненням і дисципліни “Християнська етика” у світських навчальних закладах; сприяємо внесенню до державного реєстру спеціальності “викладач християнської етики”.
Багато шкоди спричиняє ст. 17 ЗУ “Про свободу совісті і релігійні організації”, де дозволено почергове користування культовими будовами. Але на даний час у профільному комітеті Верхов¬ної Ради наші можливості щодо позитивного вирішення питання про зняття цієї норми Закону недостатнє: про потужне лобі необхідно турбуватися ще до виборів.
Представництвом УПЦ у Верховній Раді України ведеться робота зі створення правового поля для забезпечення соціального захисту служителів Церкви і прав віруючих, у побудові церковної медичної системи, інтегрованої у світську.
На законодавчому рівні необхідно затвердити День пам’яті рівноапостольного князя Володимира як державного свята.
Зрозуміло, успішність діяльності Представництва залежить від багатьох факторів, зокрема, від загальної ситуації в державі та у Церкві, від складу парламенту, від фінансування, від компетенції лобістів та їх мотивацій, а також від того, чи вдасться створити об’єднання православних депутатів і православну більшість у профільному комітеті, та багатьох інших чинників. Тому потрібно нам усім разом працювати над цим.
Читайте також річні звіти:
Представництво активно співпрацює з органами законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, з партійними та громадськими організаціями України для формування і лобіювання законопроектів на всіх етапах від їх задуму і створення до прийняття в цілому і з поправками. У подальшому вивчається ефективність чинного законодавства.
За минулий період Представництвом проводилась робота щодо формування законодавства в таких напрямках:
Сприяння наданню УПЦ статусу юридичної особи шляхом внесення поправок до ЗУ “Про свободу совісті і релігійні організації”.
Заклик до зцілення церковного розколу в Україні шляхом просвітницької діяльності і роз’яснення депутатам позиції Церкви з цього питання.
Передача землі та майна Церкви у власність Церкви і реституція церковного майна. Ми домагаємося внесення поправок до ЗУ “Про свободу совісті і релігійні організації”: про збереження майна храмів у користуванні Церкви при зміні громадою конфесійної приналежності. Сприяємо прийняттю ЗУ “Про повернення релігійним організаціям церковного майна” з гарантіями прав власності. У першу чергу, лобіюється ЗУ “Про внесення змін в Земельний Кодекс України”, в якому передбачаються зміни до статей 82 і 92 щодо безкоштовного набуття права власності й постійного користування земельними ділянками релігійними організаціями. Зусиллями Представництва створюється депутатська комісія з контролю за повним поверненням у власність канонічної Церкви усіх культових споруд, церковного майна, літератури, архівів тощо.
Розвиток православної освіти: сприяємо прийняттю ЗУ “Про держакредитацію релігійних навчальних закладів”, — з тим, щоб узаконити на державному рівні документи про академічну та семінарську духовну освіту; ЗУ “Про право вчити і виховувати людей у релігійному дусі”; зробити обов’язковим викладання дисциплін з християнським наповненням і дисципліни “Християнська етика” у світських навчальних закладах; сприяємо внесенню до державного реєстру спеціальності “викладач християнської етики”.
Багато шкоди спричиняє ст. 17 ЗУ “Про свободу совісті і релігійні організації”, де дозволено почергове користування культовими будовами. Але на даний час у профільному комітеті Верхов¬ної Ради наші можливості щодо позитивного вирішення питання про зняття цієї норми Закону недостатнє: про потужне лобі необхідно турбуватися ще до виборів.
Представництвом УПЦ у Верховній Раді України ведеться робота зі створення правового поля для забезпечення соціального захисту служителів Церкви і прав віруючих, у побудові церковної медичної системи, інтегрованої у світську.
На законодавчому рівні необхідно затвердити День пам’яті рівноапостольного князя Володимира як державного свята.
Зрозуміло, успішність діяльності Представництва залежить від багатьох факторів, зокрема, від загальної ситуації в державі та у Церкві, від складу парламенту, від фінансування, від компетенції лобістів та їх мотивацій, а також від того, чи вдасться створити об’єднання православних депутатів і православну більшість у профільному комітеті, та багатьох інших чинників. Тому потрібно нам усім разом працювати над цим.
Читайте також річні звіти:
